Список літератури до розділу 9

1.Грувер М. САПР и автоматизация производства: пер. с англ. / М. Грувер, Э. Зиммерс.- М.: Мир, 1987.- кол-во стр

2.Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент / И.А. Бланк.– К.: Эльга-Н, Ника-Центр, 2002. – 448 с.

3.Вумек Джеймс П. Бережливое производство. Как избавиться от потерь и добиться процветания вашей компании / Вумек Джеймс П., Джонс Даниел Т.-М.: Альпина Бизнес Букс, 2008.- кол-во стр

4.Господарський кодекс України.– Х.: ТОВ Одіссей, 2003. – 248 с.

5.Гриньова В.М. Організація виробництва: навчальний посібник / В.М. Гриньова, М.М. Салун.- Х.: ВД «ІНЖЕК», 2005.-552 с.

6.Дафт Р.Л. Менеджмент / Р.Л. Дафт.– СПб.: Питер, 2002.– 832 с.

7.Економіка підприємства: підручник / за заг. ред. С.Ф. Покропивного.– К.: КНЕУ, 2001. – 528 с.

8.Ковалев Г.Д. Основы инновационного менеджмента / Г.Д. Ковалёв.- М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999. –188с.

9. Монден Ясухиро Система менеджмента Тойоты / Ясухиро Монден.- М.: Издательство ИКСИ, 2007.- кол-во стр

10. Паскаль Деннис Сиртаки по-японски: о производственной системе Тойоты и не только / Паскаль Денис.- М.: Издательство ИКСИ, 2007.- кол-во стр

11.Сигео Синго Изучение производственной системы Тойоты с точки зрения организации производства / Синго Сигео.-М: ИКСИ, 2006.- кол-во стр

12. Тайити Оно Производственная система Тойоты: уходя от массового производства / Оно Тайити.- М: Издательство ИКСИ, 2005,2008.- кол-во стр

13. Шук Джон Учитесь видеть бизнес-процессы: практика построения карт потоков создания ценности / Джон Шук, Майкл Ротер.- 2-е издание.- М.: Альпина Бизнес Букс, 2008.- кол-во стр

Розділ 10. Регулювання, планування і прогнозування діяльності

10.1. Державне регулювання діяльності суб’єктів господарювання

Держава має виконувати певні функції, що з них визначальною є регулювання економіки, тобто формування стратегії її розвитку в цілому. Метою державного регулювання економіки є досягнення найбільш ефективного економічного, соціального, наукового й культурного розвитку країни. Таке регулювання здійснюється як економічними, так і адміністративними методами. Планування як форма державного впливу на економіку існує практично в усіх країнах і органічно вписується в ринковий механізм господарювання. Важливо визначити, що і як повинна планувати держава, а що – самі суб’єкти господарювання.

До основних принципів державного регулювання економіки відносяться:

- оптимальний рівень втручання державних органів у економічні процеси (виконання ними лише тих функцій, які не можуть виконувати самі суб’єкти ринкових відносин);

- створення умов для інтенсифікації соціально-еконо­мічних процесів на підґрунті визначених економічних регуляторів і нормативів.

Обов’язковою передумовою державного регулювання економіки є створення необхідної правової бази. Правову основу такого регулювання становлять законодавчі та нормативні акти, котрі визначають порядок формування і функціонування елементів ринкового господарства.

Одна з головних функцій держави полягає в розробці та сприянні здійсненню стратегії розвитку економіки. Стратегічні напрямки такого розвитку визначаються в процесі макроекономічного планування, яке є центральною ланкою державного регулювання.

Дуже вагомою функцією держави у сфері управління економікою є регулювання інноваційних процесів та інвестиційної діяльності, оскільки економічний розвиток базується на її інтелектуальному потенціалі та відбувається насамперед через технічні, управлінські та організаційні інновації.

З метою реалізації економічної, науково-технічної та соціальної політики здійснюється управління інвестиційною діяльністю. Державне регулювання інвестиційної діяльності включає як пряме управління інвестиціями, так і визначення державою належних економічних передумов для цієї діяльності.

Важливою економічною функцією держави є перерозподіл доходів і ресурсів, стабілізація економіки й соціальний захист населення з метою сприяння збалансованому і стабільному розвитку економіки та нормальному життєзабезпеченню всіх верств суспільства. Практична реалізація цієї функції передбачає: установлення мінімальних розмірів заробітної плати і пенсій; трансфертні платежі (допомога багатодітним сім’ям, безробітним тощо); надання неподільних суспільних благ і послуг (шляхи сполучення, зв’язок, комунальні послуги тощо); регулювання цін; надання податкових пільг і застосування особливих податків (відрахувань); регулювання гранично допустимих розмірів інфляції та безробіття; забезпечення функціонування на належному рівні освіти, науки, культури, охорони здоров’я, збройних сил, владних структур тощо через (переважно) безпосереднє бюджетне фінансування й матеріально-технічне постачання.

Варто назвати окремо ще одну дуже важливу соціально-економічну функцію держави — моніторинг і регулювання процесів охорони й відтворення навколишнього природного середовища. Визначальними елементами обґрунтованої і далекоглядної екологічної політики держави мають бути: по-перше, гарантування екологічної безпеки, охорона та ефективне використання довкілля на засаді багатоманітності форм власності і прав користування відповідними видами природних ресурсів; по-друге, створення необхідних соціально-економічних умов для сприятливого спілкування людини з навколишнім природним середовищем; по-третє, опрацювання довгострокових та поточних екологічних програм, що передбачають не лише постійний моніторинг стану довкілля і здоров’я людини, а й низку заходів для ощадливого використання та відтворення природних ресурсів.