Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЭП ПОЛНАЯ ВЕРСИЯ.docx
Скачиваний:
11
Добавлен:
13.11.2019
Размер:
3.77 Mб
Скачать

10.2. Роль планування у забезпеченні інноваційного розвитку

Першою і основною стадією управління будь-яким видом доцільної діяльності завжди є процес постановки цілі і визначення способів її досягнення. Саме до стадії постановки цілі можна віднести передбачення, прогнозування, планування, кінцевим результатом якої буде побудова оптимальної моделі виробничого процесу.

Сутність планування, в загальному вигляді, слід розглядати як задавання цілей і способів їх досягнення на основі формування комплексу заходів, які повинні бути виконані, застосування методів і засобів реалізації цих робіт, ув’язка ресурсів, необхідних для їх виконання, узгодження дій організації.

Таким чином, планування розглядається як процес - обробка інформації, управлінська діяльність, система перспектив і ін. При цьому воно є ітеративним багатоетапним процесом. Зміст планування складають цілі і засоби їх досягнення. В сучасних умовах функція планування все тісніше пов’язується з функціями контролю і моніторингу. Процес управління підприємством (див. розд. 2) складається з наступних функцій: планування, прогнозування, організація, координація і регулювання, облік, контроль і аналіз, активізація і стимулювання (рис. 10.1). Кожна функція характеризується технологічним процесом обробки інформації і способом впливу на об’єкт, яким управляють.

Оскільки ціль управління формується у рамках функції «планування-прогнозування», можна зробити висновок, що дана функція в системі функцій управління підприємства є центральною.

Головною задачею системи планування є сприяння оптимальному управлінню на всіх рівнях підприємства. Оцінка впливу чинників зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства дає змогу враховувати сильні і слабкі сторони діяльності підприємства, передбачати найважливіші майбутні небезпеки та можливості. Крім того, система планування покликана об'єктивно відбивати можливості і наявні ресурси підприємства, допускати прийнятний для підприємства ступінь ризику. Це робить управління підприємством гнучким та динамічним.

Рис. 10.1. Зв’язок планування з іншими функціями управління

Підприємства планують доходи і витрати, інвестиції і нововведення, склад керуючих і керуємих ланок управління цілі і задачі для кожної з них, встановлюють визначені пропорції у керуючих і керованих системах, проектують фінансові відносини, регулюють оплату праці та ін. Керівники вищої ланки залучають працівників усіх служб і рівнів до усіх видів планування виробничо-господарської діяльності підприємства, до пошуку способів узгодження стратегічних, тактичних і оперативних задач, розробки заходів щодо забезпечення своєчасного досягнення стратегічних цілей.

Існує багато класифікацій видів планування. За основними класифікаційними признаками виділяють наступні:

- з точки зору обов’язковості планових завдань: директивне, індикативне;

- в залежності від строку, на який складається план, і ступеня деталізації планових розрахунків: перспективне, середньострокове, поточне;

- за змістом планових рішень: стратегічне, тактичне, оперативно-календарне, бізнес-планування.

В умовах ринкової економіки особливе значення має індикативне планування як найбільш ефективна форма державного планування макроекономічного розвитку, що є антиподом директивного (див. розд. 10.1) У складі індикативного плану можуть бути обов’язкові завдання, але їх кількість обмежена, у цілому він носить рекомендаційний характер. Як інструмент управління індикативне планування застосовується на макрорівні. Його роль – виявити ті параметри економіки, які можуть бути скориговані державою, якщо економічний розвиток буде здійснюватись по несприятливому сценарію.

Необхідно чітко розрізняти зобов’язання і плани. На відміну від плану (індикатору) зобов’язання (директива) пов’язано з прийняттям рішення щодо конкретних дій. Індикативне і директивне планування повинні доповнювати одне одного, бути органічно ув’язані, що сприятиме досягненню оперативних, тактичних та стратегічних цілей розвитку підприємств.

За цільовою орієнтацією розрізняють стратегічне, тактичне і оперативне планування, які знаходяться у взаємодії і змістовно доповнюють одне одного в циклічному процесі менеджменту.

Економічне зростання

Вихід на світовий ринок

Інші

ні

так

Мета

Термін дії

Необхідна інформація

Функціональна характеристика