4.5. Нарахування амортизації в податковому обліку

Підприємство може застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством.

Так, за нормами податкового законодавства амортизація поділяється на звичайну, бонусну та прискорену.

Звичайною вважається амортизація основного фонду, що здійснюється за нормами, встановленими підпунктом 8.6.1 пункту Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Бонусною вважається амортизація основного фонду, яка передбачає віднесення частки витрат на його придбання (спорудження) до складу валових витрат платника податку та подальшої амортизації частки витрат, що залишається після такого віднесення (залишкової вартості основного фонду), за загальними правилами та нормами.

Прискореною вважається амортизація основного фонду, що здійснюється за подвійними нормами, встановленими Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Амортизації підлягають витрати на:

1. придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;

2. самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;

3. проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;

4. капітальні поліпшення землі, не пов’язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду витрати платника податку на:

1. придбання і відгодівлю продуктивної худоби;

2. вирощування багаторічних плодоносних насаджень;

3. придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшого продажу іншим особам чи їх використання як комплектуючих (складових частин) інших основних фондів, призначених для подальшого продажу іншим особам;

4. утримання основних фондів, що знаходяться на консервації.

За податковим методом нарахування амортизації проводиться щоквартально за групами основних засобів.

Так, сума амортизаційних відрахувань кварталу визначаються шляхом множення норми амортизації на балансову вартість групи основних фондів на початок відповідного розрахункового кварталу.

Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал):

група 1 — 2 відсотки;

група 2 — 10 відсотків;

група 3 — 6 відсотків;

група 4 — 15 відсотків.

Підприємство - платник податку може прийняти рішення про застосування інших норм амортизації, що не перевищують норм, визначених цим підпунктом. Однак таке рішення повинно бути прийняте до початку звітного податкового року та не може бути змінене протягом такого року, а також доводиться до відома податкового органу разом із поданням декларації за перший квартал такого звітного податкового року.

Балансова вартість групи основних фондів (окремого об’єкта основних фондів першої групи) на початок розрахункового кварталу визначається за формулою:

Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) - В(а-1) - А(а-1) (4.2)

де Б(а) — балансова вартість групи (окремого об’єкта основних фондів першої групи) на початок розрахункового кварталу;

Б(а-1) — балансова вартість групи (окремого об’єкта основних фондів першої групи) на початок кварталу, що передував розрахунковому;

П(а-1) — сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та іншого поліпшення основних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому;

В(а-1) — сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об’єкта основних фондів першої групи) протягом кварталу, що передував розрахунковому;

А(а-1) — сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.

Амортизація окремого об’єкта основних фондів першої групи проводиться до досягнення балансовою вартістю такого об’єкта ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.). Залишкова вартість такого об’єкта відноситься до складу валових витрат за результатами відповідного податкового періоду, а вартість такого об’єкта прирівнюється до нуля. Амортизація основних фондів груп 2, 3 і 4 проводиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.

Підприємства всіх форм власності мають право застосовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів та нематеріальних активів на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою:

Кі = [І(а-1) - 10]:100 (4.3)

де І(а-1) — індекс інфляції року, за результатами якого провадиться індексація.

Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не провадиться.

Середньорічна вартість кожного виду основних фондів визначається додаванням до вартості на початок розрахункового року різниці між середньорічними величинами введення в дію нових і вибуття діючих елементів засобів праці. Середньорічне введення (вибуття) визначають за результатом множення абсолютного його розміру та коефіцієнта функціонування протягом розрахункового року засобів праці, що будуть уведені в дію і виведені з дії, тобто відношення кількості місяців експлуатації до числа 12.