Список літератури до розділу 10

1. Гриньова В.М. Організація виробництва: навч. посібник / В.М. Гриньова, М.М. Салун. – Харків: ІНЖЕК, 2005. – 552 с.

2. Економіка підприємства: підручник / за заг. Ред. С.Ф.Покропивного. – К.: КНЕУ, 2001. – 528 с.

3. Іванілов О.С. Економіка підприємства: підручник / О.С. Іванілов. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 728 с.

4. Наймарк Ю.Ю., Федорова А.Л. Теория организации машиностроительного производства (Системная концепция организации): Учеб. пособ. – М.: ГАУ, 1992.

5. Організація та управління інноваційною діяльністю: Підручник / За ред. проф. Перерви П.Г., проф. Меховича С.А., проф. Погорєлова М.І. – Харків: НТУ «ХПІ», 2008. – 1025 с. – Укр. мовою.

6. Фатхутдинов Р.А. Организация производства: Учебник. – М. ИНФРА-М, 2000. – 672 с.

7. Фатхутдинов Р.А. Производственный менеджмент: Учебник. – 2-е изд. – М.: Бизнес-школа «Интел-синтез», 2000.

Розділ 11. Виробництво, якість і конкурентоспроможність продукції

11.1. Загальна характеристика продукції (послуг)

У процесі виробництва людина взаємодіє з певними засобами виробництва і створює конкретні матеріальні блага. Отже, останні є продуктами праці, тобто споживною вартістю, речовиною природи, пристосованою людиною за допомогою знарядь праці до своїх потреб. Результат праці у виробництві матеріалізується у вигляді конкретного продукту.

В промисловості результатом праці є продукція, на підприємствах транспорту — відповідний обсяг перевезень, а в фінансово-кредитних установах — надані юридичним і фізичним особам послуги.

Більшість продуктів праці придатна для різних сфер і способів використання в економіці. Продукт праці, що існує в готовій для споживання формі, може стати сировиною для виробництва іншого продукту (наприклад, виноград — для виготовлення виноградного соку, вина). Чи стане конкретна споживна вартість засобом виробництва або кінцевим предметом споживання, залежить від її функції та місця у процесі праці. Предмети праці, що підлягають обробці у процесі виробництва і змінюють свою форму, перетворюються у продукти праці, котрі розподіляються на засоби виробництва та предмети споживання; стосовно суспільного виробництва в цілому вони називаються продукцією відповідно І та ІІ підрозділів, а у промисловості — продукцією груп «А» і «Б». Засоби виробництва, у свою чергу, поділяються на засоби праці та предмети праці, а предмети споживання — на продовольчі і непродовольчі товари. Такий поділ продукції класифікує її за ознакою економічного призначення.

Планування та облік продукції підприємств здійснюється в натуральних (фізичних) і вартісних (грошових) вимірниках. Ступінь задоволення потреб ринку можна охарактеризувати, виходячи насамперед за допомогою перших.

Номенклатура продукції — це перелік найменувань виробів, що випускається підприємством.

Асортимент — це сукупність різновидів продукції кожного найменування, що різняться за відповідними техніко-економічними показниками. Вимірниками обсягу продукції в натуральному виразі є конкретні фізичні одиниці — штуки, тонни, метри тощо.

До основних вартісних показників відносяться:

1. Товарна продукція - загальна вартість усіх видів готової продукції, напівфабрикатів, робіт і послуг виробничого характеру, призначених на продаж або для реалізації різним споживачам.

2. Валова продукція, окрім елементів, які входять до складу товарної продукції, включає також зміну залишків незавершеного виробництва протягом розрахункового періоду, вартість сировини й матеріалів замовника та деякі інші елементи залежно від галузевих особливостей виробничої діяльності підприємства.

3. Чиста продукція. За вихідну базу для її обчислення беруть обсяг товарної продукції, з вартості якої виключають матеріальні витрати і суму амортизаційних відрахувань, тобто вартість так званої уречевленої праці, елімінуючи вплив останньої на величину загальної вартості продукції, що її виробляє підприємство. За економічним змістом показник чистої продукції відбиває наново створену на підприємстві вартість і завдяки цьому характеризує результати використання саме власного трудового потенціалу.

4. Реалізована продукція визначається виходячи з обсягу товарної продукції, з урахуванням зміни залишків, нереалізованих на початок і кінець розрахункового періоду.