Стадії зміни виробництва і ринку

Виготовлення нового, тобто ще невідомого споживачам блага, або створення нової якості будь-якого блага.

1.

Впровадження нового, тобто ще практично невідомого для даної галузі промисловості методу (засобу) виробництва, в основі якого необов'язково лежить нове наукове відкриття і який може полягати також у новому способі комерційного використання відповідного товару.

2.

Освоєння нового ринку збуту, тобто такого, на якому досі дана галузь промисловості цієї країни ще не була представлена, незалежно від того, існував цей ринок коли-небудь чи ні.

3.

4.

Одержання нового джерела сировини або напівфабрикатів, так само незалежно від того, існувало це джерело, чи просто не приймалось до уваги, вважався недоступним, або його ще тільки необхідно було створити.

Проведення відповідної реорганізації, наприклад, забезпечення монопольного положення (за допомогою створення тресту) або підірвавши монопольне положення іншого підприємства.

5.

Рис. 7.7. Стадії зміни виробництва і ринку

5. Юридичні — нові і змінені закони та різноманітні нормативно-правові документи, що визначають і регулюють усі види діяльності підприємств та організацій.

За масштабністю і силою впливу на ефективність діяльності певних ланок суспільного виробництва всі новини та нововведення можна об’єднати у дві групи — локальні (поодинокі, окремі) та глобальні (великомасштабні). Перші ведуть переважно до еволюційних перетворень у сфері діяльності підприємств і через це не справляють якогось істотного впливу на ефективність функціонування та розвитку цих підприємств, але можуть суттєво покращувати їх фінансовий стан у даний момент часу. Другі є революційними, кардинально підвищують організаційно-технічний рівень виробництва, і завдяки цьому забезпечують суттєві позитивні зрушення в економічних і соціальних процесах.

7.2. Науково-технічний прогрес, його загальні та пріоритетні напрями

Потенційні можливості розвитку та ефективності виробництва визначаються передовсім науково-технічним прогресом, його темпами і соціально-економічними результатами. Чим цілеспрямованіше та ефективніше використовуються новітні досягнення науки і техніки, які є першоджерелами розвитку продуктивних сил, то успішніше вирішуються пріоритетні (щодо виробничих) соціальні завдання життєдіяльності суспільства.

Науково-технічний прогрес (НТП) у буквальному розумінні означає безперервний взаємозумовлений процес розвитку науки і техніки; у ширшому суттєво-змістовому значенні — це постійний процес створення нових і вдосконалення застосовуваних технологій, засобів виробництва і кінцевої продукції з використанням досягнень науки.

НТП можна тлумачити також як процес нагромадження та практичної реалізації нових наукових і технічних знань, цілісну циклічну систему «наука — техніка — виробництво», що охоплює кілька стадій: фундаментальні теоретичні дослідження; прикладні науково-дослідні роботи; дослідно-конструкторські розробки; освоєння технічних нововведень; нарощування виробництва нової техніки до потрібного обсягу, її застосування (експлуатація) протягом певного часу; техніко-економічне, екологічне й соціальне старіння виробів, їхня постійна заміна новими, ефективнішими зразками.

НТП властиві еволюційні (зв’язані з накопиченням кількісних змін) та революційні (зумовлені стрибкоподібними якісними змінами) форми вдосконалення технологічних методів і засобів виробництва, кінцевої продукції. До еволюційних форм НТП відносять поліпшення окремих техніко-експлуатаційних параметрів виробів чи технології їхнього виготовлення, модернізацію або створення нових моделей машин, обладнання, приладів і матеріалів у межах того самого покоління техніки, а до революційних — зміну поколінь техніки й кінцевої продукції, виникнення принципово нових науково-технічних ідей, загально-технічні (науково-технічні) революції, у процесі яких здійснюється масовий перехід до нових поколінь техніки в провідних галузях виробництва.