3. Нормативно-правові засади функціонування підприємств

Основними правовими актами, які регулюють діяльність підприємств, є: Господарський кодекс України, Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”, статут підприємства, Генеральна тарифна угода, колективний договір та інші правові документи, що регулюють окремі напрями діяльності підприємства.

Господарський кодекс України має структуру, наведену у табл. 1.9. Він регламентує порядок створення, реєстрації, ліквідації і реорганізації підприємств; розкриває загальні принципи управління підприємством і самоврядуванням трудового колективу; розглядає механізм формування і використання майна підприємств; визначає види господарської, економічної і соціальної діяльності підприємств; фіксує права і відповідальність у здійсненні господарської діяльності; регулює відносини з іншими господарюючими суб’єктами та державою.

Таблиця 1.9

Загальна структура Господарського кодексу України

Розділи	Глави
1	2
Основні засади господарської діяльності	Загальні положення
	Основні напрями та форми участі держави і місцевого самоврядування у сфері господарювання
	Обмеження монополізму та захист суб’єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції
	Господарська комерційна діяльність (підприємництво)
	Некомерційна господарська діяльність
Суб’єкти господарювання	Загальні положення
	Підприємство
	Державні та комунальні унітарні підприємства
	Господарські товариства
	Підприємства колективної власності
	Приватні підприємства. інші види підприємств
	Об’єднання підприємств
	Громадянин як суб’єкт господарювання. особливості статусу інших суб’єктів господарювання

Продовження табл. 1.9

1	2
Майнова основа господарювання	Майно суб’єктів господарювання
	Використання природних ресурсів у сфері господарювання
	Використання у господарській діяльності прав інтелектуальної власності
	Цінні папери у господарській діяльності
	Корпоративні права та корпоративні відносини
Господарські зобов’язання	Загальні положення про господарські зобов’язання
	Господарські договори
	Ціни і ціноутворення у сфері господарювання
	Виконання господарських зобов’язань. припинення зобов’язань
	Визнання суб’єкта підприємництва банкрутом
Відповідальність за правопорушення у сфері господарювання	Загальні засади відповідальності учасників господарських відносин
	Відшкодування збитків у сфері господарювання
	Штрафні та оперативно-господарські санкції
	Адміністративно-господарські санкції
	Відповідальність суб’єктів господарювання за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства
Особливості правового регулювання в окремих галузях господарювання	Галузі та види господарської діяльності
	Особливості правового регулювання господарсько-торговельної діяльності
	Комерційне посередництво (агентські відносини) у сфері господарювання
	Правове регулювання перевезення вантажів
	Капітальне будівництво
	Правове регулювання інноваційної діяльності
	Особливості правового регулювання фінансової діяльності
	Використання у підприємницькій діяльності прав інших суб’єктів господарювання (комерційна концесія)
Зовнішньоекономічна діяльність	Загальні положення
	Іноземні інвестиції
Спеціальні режими господарювання	Спеціальні (вільні) економічні зони
	Концесії
	Інші види спеціальних режимів господарської діяльності
Прикінцеві положення

Окремими видами діяльності підприємство може займатися тільки на підставі спеціального дозволу – ліцензії. Підприємство діє на основі статуту.

Статут підприємства – це обов’язкові правила, що регулюють його взаємовідносини з іншими суб’єктами господарювання, а також індивідуальну діяльність. Статут затверджується власником майна (засновником) суб’єкта господарювання чи його представниками, органами або іншими суб’єктами відповідно до законодавства.

Статут суб’єкта господарювання повинен містити:

- відомості про його найменування і місцезнаходження. У найменуванні підприємства визначаються його назва (завод, фабрика, майстерня та ін.) і вид (індивідуальне, сімейне, приватне, колективне, державне) тощо;

- мету і предмет діяльності;

- розмір і порядок утворення статутного та інших фондів;

- порядок розподілу прибутків і збитків;

- відомості про органи управління і контролю, їх компетенцію;

- відомості про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання;

- інші відомості, пов’язані з особливостями організаційної форми суб’єкта господарювання, передбачені законодавством.

Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Статут акціонерного товариства, крім зазначених відомостей, повинен містити також: відомості про види акцій, що випускаються; їх номінальну вартість; співвідношення акцій різних видів; кількість акцій, що купуються засновниками; наслідки невиконання зобов’язань щодо викупу акцій.

Статут товариства з обмеженою відповідальністю, крім зазначених загальних відомостей, повинен містити: відомості про розмір часток кожного з учасників; розмір, склад та порядок внесення ними вкладів.

До статуту можуть включатися положення, пов’язані з особливостями діяльності підприємства: про трудові відносини, що виникають на підставі членства; про повноваження, порядок створення та структуру ради підприємства; про знаки для товарів і послуг та ін.

У статуті підприємства визначається орган, який має право представляти інтереси трудового колективу (рада трудового колективу, рада підприємства, профспілковий комітет та інше).

Колективний договір – це угода між трудовим колективом в особі профспілки та адміністрацією або власником, яка щорічно переглядається і регулює їх виробничі, економічні і трудові відносини.

Колективним договором регулюються виробничі, трудові і економічні та соціальні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства, питання охорони праці, соціального розвитку, участі працівників у використанні прибутку підприємства, якщо останнє передбачене статутом підприємства.