Підприємство як економічний суб’єкт господарської діяльності
Підприємство – це основна організаційна ланка народного господарства. Саме підприємства створюють необхідні суспільству товари та послуги відповідного асортименту та належної якості. Виконання основного завдання підприємства вимагає вирішення таких окремих завдань:
- підвищення ефективності та удосконалення виробництва на основі науково-технічного прогресу;
- зростання професійно-кваліфікаційного рівня працівників та менеджерів підприємства;
- сприяння та стимулювання творчого розвитку (винахідництво, раціоналізаторство, новаторство).
Господарська діяльність організацій може відрізнятися за метою та характером діяльності. За цими ознаками всі організації можна розподілити на дві групи: комерційні та некомерційні.
Комерційна організація – це юридична особа, основною метою діяльності якої є одержання прибутку та його розподіл між засновниками.
Комерційними організаціями є:
- господарські товариства;
- виробничі кооперативи;
- державні чи муніципальні унітарні підприємства.
Некомерційна організація – це юридична особа, для якої одержання прибутку не ставиться за основу мету, її діяльність спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів для досягнення статутних цілей організації. До них належать: споживчі кооперативи; релігійні організації; благодійні та інші фонди; громадські організації.
Організації з підприємницьким характером діяльності, тобто комерційні організації, мають назву підприємства.
Господарський кодекс України дає наступне визначення підприємства:
Підприємство – самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торгівельної, іншої господарської діяльності.
Виробниче підприємство характеризується виробничо-технічною, організаційною, економічною і соціальною єдністю (рис. 1.5).
Для ефективного господарювання необхідним є визначення цілей створення та функціонування підприємства.
Сформульовані цілі підприємства повинні відповідати наступним вимогам:
- бути конкретними, кількісно вимірюватися. Завдяки цьому можна більш обґрунтовано визначити, наскільки ефективно підприємство (фірма) діє в напрямку здійснення своїх цілей;
- зорієнтованими в часі, тобто мати конкретні визначені терміни (часові рамки) прогнозування;
- реалістичними, практично досяжними і збалансованими з можливостями фірми. Недосяжні або досяжні частково цілі спричинюють негативні наслідки, зокрема: блокування прагнення співробітників ефективно працювати; зменшення рівня їхньої мотивації; погіршання показників інноваційної, виробничої та соціальної діяльності підприємства; зниження конкурентоспроможності його продукції на ринку;
- взаємно узгодженими, тобто дії і рішення, що необхідні для досягнення однієї мети, не можуть перешкоджати реалізації інших цілей;
- сформульованими письмово;
- цілі повинні мати безпосередній зв’язок з рівнем винагороди. Вплив цілей на діяльність підприємства залежить від підвищення заробітної плати, кар’єрного зростання або іншої, пов’язаної з їх досягненням винагороди.
Рис. 1.5. Основні ознаки виробничого підприємства
Провідну стратегічну мету підприємства називають місією (рис. 1.6).
Існує широке та вузьке розуміння місії. У широкому розумінні місія – це філософія і призначення, сенс існування організації. У вузькому - сформульоване твердження відносно того, для чого, з якої причини існує організація.
Формулювання місії організації (табл. 1.7) має бути чітким, яскравим, доступним для сприйняття, динамічним сполученням тез і відображати такі аспекти стратегічного розвитку організації:
Рис. 1.6. Ієрархія цілей підприємства
постійна турбота про збереження ринкових позицій та фінансову стійкість;
максимізація дивідендів для акціонерів і ринкової вартості;
розширення та удосконалення спектру продуктів і послуг;
зростання (у вимірниках частки ринку й масштабів виробництва продуктів і послуг);
добробут робітників, включаючи стимули економічної та неекономічної мотивації, тощо.
Стратегічні цілі повинні відображати пріоритети розвитку організації в таких аспектах діяльності, як:
ринкова позиція (досягнення лідерства у певному сегменті ринку, підвищення частки ринку до певного рівня, утримання ринкових позицій і т.д.);
інновації (використання нових методів ведення бізнесу, впровадження нових видів послуг, освоєння нових ринків, застосування нових технологій або методів управління та ін.);
використання ресурсів (визначення потреб у всіх видах ресурсів; порівняння наявного рівня з необхідним, формулювання мети щодо розширення або скорочення ресурсної бази, забезпечення її стабільності та ін.);
прибутковість (абсолютні та відносні вимірники прибутковості);
система управління (підвищення ефективності менеджменту);
персонал (збереження робочих місць, забезпечення прийнятного рівня оплати праці, поліпшення умов і мотивації праці, розвиток персоналу та ін.);
Таблиця 1.7
Приклади місій деяких організацій
Compaq Computer |
Стати провідним постачальником персональних комп’ютерів і серверів до них на всіх сегментах ринку |
Otis Elevator (виробник ескалаторів, ліфтів та іншої техніки) |
Забезпечувати замовників більш надійними, ніж у інших конкурентів, засобами переміщення людей і предметів вгору, вниз, убік і на короткі відстані |
ЗАТ “Харківметал-1” |
Щирість – наш характер. Ми були №1, ми будемо № 1 |
Національний банк України |
Місія банку полягає в тому, що Національний банк України є центральним банком, який проводить єдину державну грошово-кредитну політику з метою забезпечення стабільності національної грошової одиниці |
АКБ “Форум” |
Банк об’єднав свої капітали, інтелектуальні ресурси та технології для того, щоб максимально задовольнити потреби клієнтів, партнерів і вкладників у високоякісних банківських послугах і продуктах, ґрунтуючись на зваженій системі оцінки ризиків, забезпечуючи зайнятість і гідну винагороду за працю, постійно збільшуючи вартість акцій банку |
соціальна відповідальність (через виняткове значення для суспільства орієнтація діяльності банків, страхових компаній та підприємств повинна бути спрямована на розвиток загальних цінностей та підвищення суспільного добробуту, а не лише на отримання прибутку).
Стратегічні цілі організації повинні відповідати таким критеріям:
конкретність і можливість кількісного вимірювання;
досяжність і конкретність часових меж досягнення;
гнучкість;
порівнянність, взаємна підтримка та несуперечливість.
Приклади стратегічних цілей наведено у таблиці 1.8.
Тактичні цілі є проміжними відносно стратегічних і відображують окремі етапи їх досягнення, наприклад, проведення модернізації чи капітального ремонту підприємства.
Таблиця 1.8
Приклади стратегічних цілей деяких організацій
General Electric |
Стати найбільш конкурентоздатною фірмою у світі, вийшовши на перше або друге місце в кожній зі сфер діяльності |
Ford Motor Co |
Задовольняти наших клієнтів, виготовляючи якісні легкові автомобілі й вантажівки, розробляючи нові продукти, скорочуючи час виходу нових моделей на ринки |
McDonald’s |
Досягти 100%-го рівня задоволення клієнта… щодня… у кожному ресторані… кожного клієнта |
АКБ “Форум” |
Стратегічна ціль полягає у забезпеченні значних темпів зростання ринкової вартості акцій при збереженні достатнього рівня поточної прибутковості. Для досягнення цієї мети банк вирішує такі завдання:
|
Оперативні цілі визначаються на основі стратегії розвитку підприємства і реалізуються в рамках стратегічних ідей та поточних установок. Оперативні цілі виражають кількісні показники діяльності підприємства на певний період. Отже, оперативні цілі, пов’язані з вирішенням поточних проблем, описують результати, необхідні для досягнення тактичних і стратегічних цілей організації.
Виділяють наступні основні напрямки діяльності підприємства або організації (рис. 1.7).
Маркетингова діяльність підприємства включає наступні види робіт:
- дослідження ринку товарів (послуг);
- здійснення рекламних кампаній;
- формування обґрунтованої цінової політики;
- формування платоспроможного попиту та системи стимулювання збуту;
- розробка досконалої асортиментної політики;
- вибір каналів товароруху;
- визначення дизайну товарів (послуг);
- формування позитивного іміджу товарів з використанням PR-технологій тощо.
Рис. 1.7. Головні напрямки діяльності підприємства
Виробнича діяльність підприємства характеризується такими видами робіт:
- розробка виробничої програми в поточному періоді і на перспективу;
- збалансування виробничих потужностей підприємства;
- безперебійне матеріально-технічне забезпечення виробництва необхідними ресурсами;
- розробка узгоджених у часі і просторі оперативно-календарних графіків виготовлення продукції (надання послуг);
- впровадження оптимізаційних програм щодо раціонального використання наявних у підприємства ресурсів.
Комерційно-збутова діяльністю підприємства пов’язана з доведенням виготовленої продукції до споживачів та включає:
- активний пошук ринків збуту товарів (послуг) та потенційних клієнтів;
- вибір каналів розповсюдження товарів (послуг);
- встановлення тривалих взаємин з клієнтами;
- укладання договорів постачання.
Післяпродажний сервіс передбачає надання наступних послуг:
- забезпечення гарантійного технічного обслуговування реалізованого товару (наданої послуги) протягом визначеного умовами експлуатації терміну;
- експлуатаційне супроводження впродовж нормативного строку служби реалізованого товару (монтажні чи пусконалагоджувальні роботи, комп’ютерна та інформаційна підтримка, постачання запасних частин, ремонтне обслуговування, консультаційне забезпечення тощо).
Маркетингова, виробнича, комерційно-збутова діяльність та після продажне обслуговування товару мають забезпечити досягнення позитивного результату. Саме всі перераховані вище напрямки діяльності підприємства є основою економічної діяльності підприємства, до якої слід віднести:
- стратегічне, тактичне і оперативне планування діяльності;
- складання бізнес-планів;
- ведення бухгалтерського обліку на підприємстві;
- оформлення звітності за результатами господарської;
- здійснення стратегії ціноутворення;
- формування належної системи оплати праці та стимулювання працівників;
- забезпечення належної підготовки персоналу та створення відповідної техніко-технологічної бази підприємства;
- здійснення ефективної зовнішньоекономічної діяльності тощо.
Соціальна діяльність підприємства передбачає створення безпечних умов праці, забезпечення соціальних гарантій в межах норм чинного законодавства, отримання соціальних виплат відповідними категоріями працівників, створення та підтримку сприятливого клімату в колективі. До неї також відносяться будівництво житла для всіх категорій працівників, утримання дитячих садків, ясел, спортивних комплексів, баз і будинків відпочинку, профілакторіїв, поліклінік тощо.