інформаційне забезпечення суб'єктів інноваційної діяльності

Принципи державної інноваційної політики

фінансова підтримка, сприятливі кредитна, податкова і митна політика у сфері інноваційної діяльності

визначення державних пріоритетів інноваційного розвитку

забезпечення взаємодії науки, освіти, виробництва, фінансово-кредитної сфери у розвитку інноваційної діяльності

формування нормативно-правової бази у сфері інноваційної діяльності

створення умов для збереження, розвитку і використання вітчизняного науково-технічного та інноваційного потенціалу

використання ринкових механізмів для сприяння інноваційній діяльності, підтримка підприємництва у науково-виробничій сфері

Рис. 7.17. Принципи державної інноваційної політики

До непрямих методів відносять податкові і кредитні пільги учасникам співробітництва, митне регулювання, експортні й імпортні квоти, міжнародні патентно-ліцензійні угоди і механізми їхньої реалізації.

Інструментами державного регулювання міжнародних зв'язків є наступні: вибір пріоритетних напрямків співробітництва і його реалізацій; фінансування обміну кадрами; підключення до світових систем науково-технічної інформації; включення у світовий технологічний простір шляхом введення в країні міжнародних стандартів і норм; надання юридичних, посередницьких, консультаційних і інших послуг учасникам співробітництва; підтримка міжнародних контактів малого і середнього інноваційного бізнесу; державне стимулювання закордонних інвестицій в інноваційну сферу й аналогічні вкладення вітчизняних інвесторів за кордоном; закордонне патентування за державний рахунок; залучення закордонних експертів до оцінки масштабних програм і проектів; закупівля зарубіжної науково-технічної літератури.

Державна стратегія і тактика в області міжнародної науково-технічної кооперації повинні диференціюватися по країнах і регіонах світу. Державна диверсифікованість форм співробітництва ефективна для міжнародних зв'язків. Разом з розвитком і зміцненням контактів з ведучими країнами Заходу Україна активізує взаємодію з новими індустріальними державами, відновлює зв'язку з країнами Східної Європи і СНД. Доступ до світових інноваційних ресурсів і ринків інноваційної продукції полегшується при активній участі країни в роботі міжнародних організацій інноваційного профілю.

Таким чином, головною метою міжнародної науково-інноваційної політики держави є підвищення глобальної національної конкурентоздатності або підтримка високого рівня життя нації за рахунок застосування ефективних технологій, використання переваг міжнародного поділу праці і забезпечення лідируючих позицій на світових ринках за рахунок постійного підвищення кваліфікації кадрів і удосконалювання інноваційних механізмів.

Підвищення конкурентоздатності, стимулювання інноваційної активності вітчизняних підприємств в значній мірі залежить від рівня інтенсивності в даній економічній системі інноваційних процесів, які повинні бути стимульовані з боку держави. Державна підтримка повинна носити системний характер і використовувати комплексний підхід до рішення проблем інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності.