Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЭП ПОЛНАЯ ВЕРСИЯ.docx
Скачиваний:
11
Добавлен:
13.11.2019
Размер:
3.77 Mб
Скачать
    1. Організаційні форми підприємницької діяльності

Основними організаційними формами підприємницької діяльності в світовій практиці є: одноосібне підприємство, партнерство, корпорація.

Одноосібним підприємство називається тоді, коли все майно належить одному власнику, який самостійно управляє фірмою і несе повну відповідальність за всі її зобов’язання.

Партнерства (товариства) – форма організації підприємництва, заснована на об’єднанні майна двох або більше власників-партнерів. Залежно від виду майнової відповідальності своїх учасників товариства поділяються на такі основні типи: повне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю та командитне (табл. 1.3).

Корпорація (акціонерні товариства) утворюються шляхом об’єднання на пайовій (частковій) основі коштів своїх учасників (акціонерів) і відносяться до компаній з обмеженою відповідальністю. Майновий ризик акціонерів обмежується лише тими коштами, які вони внесли для вступу до акціонерного товариства. Їх капітал утворюється, як правило, в грошовій формі і розподіляється на тотожні за своєю номінальною величиною неподільні паї у вигляді цінних паперів – акцій.

Акції відкритого акціонерного товариства можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах. Акціонери відкритого товариства можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства.

Кожна організаційно-правова форма підприємництва має як переваги, так і недоліки (табл. 1.4).

Акції закритого акціонерного товариства розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі. Акціонери закритого товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства.

Таблиця 1.3

Характеристика основних типів партнерств

Тип партнерства

Економічний зміст

Повне товариство

Форма організації підприємництва, заснована на особистій участі власників у його управлінні. Для неї характерні такі ознаки: необмежена відповідальність за зобов’язаннями товариства всіх його членів; спільна власність членів. Повне товариство має переваги: гнучкість при виборі програм і сфер діяльності, максимальну свободу маневру. Позитивним у створенні повного товариства є і те, що структура органів управління визначається самими власниками.

Товариство з обмеженою відповідальністю

Форма організації підприємства, за якої його учасники роблять певний пайовий внесок у статутний капітал і несуть обмежену відповідальність у межах своїх внесків. У ТОВ створюється пайовий капітал. На відміну від акцій, пайові свідоцтва ТОВ не є цінними паперами. Функції управління в ТОВ поділені між загальними зборами і дирекцією.

Командитне товариство

Форма організації підприємства, в якій поєднуються обмежена і необмежена (повна) відповідальність. У командитному товаристві є два типи учасників – командитисти, які відповідають за зобов’язаннями товариства тільки в межах своїх внесків, і повні особи, що відповідають усім майном. У командитному товаристві керівниками і представниками інших його членів можуть бути тільки повні члени, а командитисти не можуть бути ними. Фінансовий контроль над підприємством, здійснюваний командитистами, відокремлений від управлінського контролю, виконуваного повними членами.

При всіх перерахованих формах для забезпечення нормального функціонування необхідно розробляти стратегію й тактику підприємницької діяльності. Стратегія за визначенням передбачає довгостроковість планів і стосується усіх видів діяльності підприємництва – виробництва, менеджменту, маркетингу тощо, тобто вона полягає у визначенні функціональних цілей виконання яких має призвести до досягнення комплексних цілей організації у перспективі.

У зв’язку зі своєю довгостроковістю, під впливом різноманітних чинників мінливого зовнішнього середовища, стратегічні цілі і плани потребують певних корективів, що досягається за рахунок тактичного цілепокладання й тактичного планування (докладніше див. розд. 1.6 та розд.10).

Таблиця 1.4

Економічні та соціальні переваги і недоліки організаційно-правових форм підприємництва

Форми підприємництва

Переваги

Недоліки

1

2

3

Одноосібне підприємство

- простота в організації;

- повна самостійність, свобода та оперативність дій;

- конфіденційність діяльності;

- прибуток належить власникові, що створює безпосередні стимули у нього до ефективного використання ресурсів;

- низькі витрати на організацію виробництва, управлінські операції, незначні невиробничі витрати тощо;

- одноособовий підприємець має можливість бути максимально гнучким у веденні справ.

- обмежена можливість залучення зовнішніх інвестицій та кредитів,

- невизначеність термінів діяльності – діяльність одноосібної фірми юридично закінчується зі смертю власника, його банкрутством, тюремним ув’язненням або психічним захворюванням;

- можливість недостатньо компетентного управління;

- нестійкість такого підприємництва до змін економічної ситуації;

- підприємець несе повну майнову відповідальність тобто відповідає за зобов’язаннями фірми не лише її активами, але й особистим майном;

- функціональні недоліки: невдале місце знаходження самої фірми, неспроможність придбати товари для фірми в необхідній кількості тощо.

Партнерства

- простота в організації – головне – наявність згоди між партнерами, юридична допомога в підготовці такої згоди бажана, але необов’язкова;

- зростають фінансові можливості фірми внаслідок об’єднання кількох капіталів;

- удосконалюється управління фірмою (у товариствах, де часто збираються люди зі здібностями і досвідом, які доповнюють один одного, менеджерські функції можуть бути поділені);

- розбіжність інтересів партнерів;

- ймовірність виникнення взаємної недовіри, що загрожує бізнесу;

- часто фінансові можливості товариств стають недостатніми для прибуткової діяльності;

- кожному партнеру доводиться нести відповідальність за наслідки помилок інших – велика помилка одного з партнерів може розорити інших;

- необмежена відповідальність партнерів

Продовження табл. 1.4

1

2

3

- більша свобода дій, а відтак – більша оперативність реакції на зовнішні зміни;

- власна зацікавленість - все, що вигідно для товариства, вигідно для кожного партнера.

- недостатність досвіду.

Корпорації

- найбільш ефективна форма залучення капіталу багатьох осіб до підприємницької діяльності;

- обмежена відповідальність власників (у межах вартості своїх акцій);

- простота операцій щодо

передачі права власності, організованим ринком для таких операцій є фондова біржа;

- можливість придбання допоміжних капіталів

- спеціалізований кваліфікаційний менеджмент;

- володіючи великим капіталом, - корпорація має кращі можливості для використання у виробництві переваги спеціалізації та досягнення науково-технічного прогресу.

- витрати і труднощі організації;

- юридичні обмеження активності - корпораціям дозволяється

займатися тільки тією діяльністю, яка обумовлена в статуті;

- подвійне оподаткування прибутку корпорації (перший раз як прибуток власне корпорації, другий – як дивіденди акціонерів);

- у корпораціях має місце розмежування функцій власності і контролю (фактично управляють корпорацією і контролюють її лише ті, хто має значний пакет акцій, а дрібних акціонерів практично усунуто від цього);

- багато деталей, пов’язаних із професійними секретами, складно утримати закритими, тому що у зв’язку з юридичними положеннями необхідно подавати інформацію для оприлюднення звітів та продажу акцій.