Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЭП ПОЛНАЯ ВЕРСИЯ.docx
Скачиваний:
11
Добавлен:
13.11.2019
Размер:
3.77 Mб
Скачать

6.5. Залучення іноземних інвестицій для розвитку й посилення ефективності діяльності суб’єктів господарювання

Необхідною передумовою сталого функціонування та розвитку підприємств на основі прискорення оновлення їх виробничого потенціалу є відповідне інвестиційне забезпечення даного процесу, яке в свою чергу вимагає наявності ефективного механізму залучення інвестиційних ресурсів. Найважливішим елементом такого механізму поряд із попередньою оцінкою ефективності інвестування виступає оцінка інвестиційної привабливості підприємств. Останню можна розглядати з двох позицій, що перебувають у взаємозв’язку, – як комплексна, головним чином фінансово-економічна, характеристика підприємства та як передумова майбутнього інвестування.

Іншою визначальною детермінантою інвестиційної активності підприємства та ступеня її ефективності виступає його інвестиційний потенціал.

Інвестиційний потенціал – це характеристика спроможності підприємства щодо інвестування, а інвестиційна привабливість – це характеристика доцільності щодо інвестування у нього в термінах здійснення інвестиційної діяльності з максимальним ефектом за мінімальних витрат. На рис. 6.4 наведено співвідношення між категоріями «інвестиційний потенціал» та «інвестиційна привабливість».

Рис. 6.4. Співвідношення між категоріями «інвестиційний потенціал» та «інвестиційна привабливість» на мікрорівні

Економічна сутність інвестиційного потенціалу має двоїстий характер: з одного боку, він є результатом ефективного використання потенційних можливостей підприємства, а з другого – фактором його подальшого розвитку за рахунок здійснення інвестиційної діяльності. Інвестиційний потенціал підприємства є динамічною категорією – його формування, стан і ступінь використання значною мірою визначаються як ендогенними чинниками впливу, зумовленими розвитком і рівнем ефективності використання інших часткових потенціалів підприємства – фінансово-економічного, виробничого, техніко-технологічного, управлінського, інноваційно-інтелектуального, трудового тощо, що, власне, і зумовлює доцільність розгляду інвестиційного потенціалу у тісному взаємозв’язку з ними, так і екзогенними чинниками, зумовленими станом і характеристиками макросередовища, в якому функціонує підприємство (рис. 6.5).

Рис. 6.5. Інвестиційний потенціал підприємства

Існує дві основні групи підходів до оцінки інвестиційної привабливості підприємств. Згідно до першої групи - достатньо визначати інвестиційну привабливість підприємств тільки на основі фінансового аналізу їх функціонування. До другої групи входять методи за якими поряд з проведенням такого аналізу, необхідно вводити додаткові напрями та складові аналізу, тобто оцінювати інвестиційну привабливість з позицій комплексності та системності дослідження функціонування суб’єктів господарювання.

Основним джерелом фінансування капітальних вкладень в Україні є власні кошти підприємств та організацій. Питома вага бюджетних коштів, які мають створювати первинні умови для залучення приватних та іноземних інвестицій у розвиток економіки країни, за період з 2000 по 2010 роки не перевищувала 10 %.

В умовах недостатності власних фінансових ресурсів зростає роль позикових джерел фінансування інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання.

Щодо кредитування як методу фінансування інвестиційної діяльності, то привабливість кредитів є високою в разі існування певного співвідношення між відносними змінами прибутку і вартості кредитних коштів в динаміці – воно має перевищувати одиницю.

Крім того, динамічний розвиток накопичення банківською системою ресурсів, залучених за рахунок суб’єктів господарювання та фізичних осіб, збільшення питомої ваги довгострокових коштів у пасивах банків, здешевлення вартості кредитних ресурсів для потенційних одержувачів в комплексі зі зменшенням кредитних ризиків є підґрунтям широкого використання підприємствами довгострокових і середньострокових кредитів на інвестиційні цілі.

У світовій практиці важливою складовою національного інвестиційного ресурсу є депозитні банківські вклади населення, а також капітал індивідуальних інвесторів, що спрямовується ними у фондову систему країни.