8.4. Система технічного обслуговування

Необхідними умовами нормального перебігу виробничих процесів на підприємстві є: постійне підтримування в робочому стані машин та устаткування, інших засобів праці; своєчасне забезпечення робочих місць сировиною, матеріалами, інструментом, енергією; виконання транспортних операцій та інших зв’язаних з ними робіт. Усе це має здійснювати система технічного обслуговування виробництва.

До системи технічного обслуговування виробництва входять відповідні структурні підрозділи підприємства.

1. Ремонтне господарство. Сучасні компанії усіх галузей економіки володіють різноманітним устаткуванням, установками, роботизованими комплексами, транспортом, комп’ютерною технікою тощо. У процесі роботи, з плином часу вони морально й фізично зношуються, тому знижується точність, потужність, продуктивність й інші кількісні та якісні параметри.

Машини та устаткування складаються із багатьох конструктивних елементів, які в процесі експлуатації зазнають різних навантажень і тому зношуються нерівномірно. Виникає необхідність відновлення та заміни зношених частин устаткування, яке ще придатне для подальшого використання. Наприклад, у відношенні комп’ютерів поширеним є процес заміни частин, що вже не відповідають вимогам щодо швидкості обробки інформації, обсягу пам’яті тощо (так званий «up grade»).

Ремонт — це комплекс операцій з відновлення справності чи працездатності ресурсу устаткування (або його складових частин), яку було втрачено в результаті виробничого використання. Знос основних фондів у процесі їх експлуатації призводить до зниження ефективності діяльності підприємства (рис. 8.6).

Підрозділи, що входять до складу ремонтного господарства, здійснюють технічне обслуговування та ремонт засобів праці, монтаж і введення в дію нового устаткування, виготовлення запасних частин і нестандартного обладнання, модернізацію діючих машин та устаткування.

На практиці застосовують три форми організації ремонтно-профілактичних робіт залежно від масштабів виробництва. Централізована форма застосовується на великих підприємствах. Це, як правило, підприємства одиничного і дрібносерійного виробництва (див. розд. 9).

При цьому, весь ремонтний персонал підприємства підпорядковано головному механіку (рис. 8.7).

Децентралізована форма, навпаки, передбачає, що всі види ремонтних робіт виконуються персоналом цехових ремонтних баз, що їх підпорядковано начальникам цехів. Така організація ремонту властива підприємствам масового і великосерійного виробництва. Змішана форма організації ремонту поєднує в собі централізацію й децентралізацію: технічне обслуговування та поточний ремонт здійснює ремонтний персонал виробничих цехів, а капітальний ремонт, модернізацію, виготовлення запасних частин і нестандартного устаткування — персонал ремонтно-механічного цеху.

Рис. 8.6. Взаємозв’язок ефективності ремонтного господарства і ефективності діяльності підприємства

Інспекторська група планує, контролює і враховує виконання ремонтних робіт усіх видів; інспектує правильність експлуатації і розробляє інструкції з догляду за устаткуванням.

Група обліку устаткування веде паспортизацію й облік устаткування всіх видів, стежить за його переміщенням, контролює стан збереження і якості консервації невстановленого устаткування, проводить щорічну інвентаризацію.

Група запасних частин встановлює номенклатуру, терміни служби, норми витрат і ліміти на запасні деталі і покупні матеріали, планує виготовлення запасних частин і управляє складськими запасами деталей.

Група ремонтно-мастильного господарства контролює виконання графіка змащення устаткування; встановлює ліміти на обтирально - мастильні матеріали і на збирання відпрацьованого мастила і його регенерацію.

Конструкторсько-технологічне бюро здійснює всю технічну підготовку системи ремонтних робіт усіх видів.

Планово-виробниче бюро планує і контролює роботу ремонтно-механічного цеху і цехових ремонтних служб, здійснює матеріальну підготовку ремонтних робіт, складає звіти з виконання планів ремонтних робіт.

Група кранового устаткування стежить за експлуатацією і станом підйомно-транспортних механізмів, планує та контролює виконання усіх видів ремонтів.

Ремонтно-механічний цех є основою матеріальної бази ремонтної служби. Він комплектується універсальним устаткуванням і висококваліфікованими робітниками. У цеху виконуються найбільш складні роботи з ремонту устаткування, виготовлення та відновлення змінних деталей, а також модернізація устаткування.

Склад запасних деталей і вузлів здійснює збереження і облік усіх матеріальних цінностей, необхідних для проведення усіх видів ремонтів устаткування.

Залежно від того, як визначаються потреби в ремонтних роботах, розрізняють систему планово-запобіжного ремонту (систему ПЗР) і систему ремонту за результатами технічної діагностики.

Рис. 8.7. Структура централізованої форми ремонтної служби

Суть системи ПЗР полягає в тім, що всі запобіжні заходи та ремонти здійснюються відповідно до встановлених заздалегідь нормативів (рис. 8.8).

Після відпрацювання кожною фізичною одиницею устаткування (одиницею транспортного засобу) певної, визначеної нормативами кількості годин проводять його огляди та планові ремонти, черговість і послідовність яких залежить від призначення засобу праці, його конструктивних особливостей, умов експлуатації.