74. Поняття кримінального процесу. Поняття та загальна характеристика стадій кримінального процесу.

Кримінальний процес – діяльність, здійснювана уповноваженими державними органами і посадовими особами, змістом яких є розслідування, порушення та розв’язок кримінальних справ.

Діяльність уповноважених державою органів здійснюєтся у певній послідовності й може бути поділена на певні частини, або етапи, які прийнято йменувати стадіями кримі­нального процесу.

Стадії є відносно відокремленими частинами криміналь­н. процесу. Будучи самостійними, вони водночас перебу­вають у зв'язку з іншими стадіями, утворюючи єдину систе­му кримінального процесу.

()собливостями кожної стадії є: своєрідне коло завдань;коло учасників; специфічний процесуальний порядок діяльності суб'єктів та їх правовідносин; зміст та форма рішень, які приймаються на відповідному етапі процесуального провадження. Кримінальний процес складається з семи основних стадій та однієї виключної стадії. Основні стадії:

1) порушення кримінальної справи;

2) досудове розслідування (дізнання та досудове слідство);

3) попередній розгляд справи;

4) судовий розгляд;

5) апеляційне провадження;

6) касаційне провадження;

7) виконання вироку.

Перша стадія — порушення кримінальної справи — по­чинається з моменту надходження до органу дізнання, слід­чого, прокурора або суду вказаних у законі як приводи до по­рушення кримінальної справи заяви або повідомлення про злочин або з моменту безпосереднього виявлення ознак зло­чину.

Такі заяви або повідомлення, а також і безпосереднє ви­явлення ознак злочину є юридичними фактами, які поро­джують кримінально-процесуальні відносини. З їх наявні­стю пов'язані виникнення кримінального процесу взагалі та початок його першої стадії — порушення кримінальної справи — зокрема.

У цій стадії процесу компетентні органи у специфічній процесуальній формі за допомогою передбачених процесу­альних засобів (отримання пояснень, витребування матеріа­лів, провадження оглядів тощо) з'ясовують наявність у поді­ях ознак злочину.

Стадія порушення кримінальної справи закінчується вине­сенням постанови про порушення кримінальної справи або постанови про відмову в порушенні кримінальної справи.

У разі порушення справи кримінальний процес перехо­дить до наступної стадії.

Друга стадія — досудове розслідування — полягає у про­вадженні органами дізнання та досудового слідства у пору­шеній кримінальній справі передбачених законом слідчих та інших процесуальних дій, спрямованих на отримання доказів і всебічне дослідження обставин справи та викриття винних, забезпечення невідворотності відповідальності осіб, які вчи­нили злочин, відшкодування завданої злочином шкоди і пра­вильне застосування закону.

Основний зміст розслідування становить діяльність чі збирання, дослідження, оцінки, перевірки та використання доказів (доказування), розкриття злочинів, забезпечення встановлення істини та захисту прав і свобод людини. Найвагомішою складовою стадії досудового розслідування є про­вадження слідчих дій.

У цій стадії кримінального процесу особі, що вчинила злочин, пред'являється обвинувачення і надається право мати захисника та захищатись самому всіма передбаченими законом засобами. До обвинувачуваного можуть застосову-иатись запобіжні заходи — застава, взяття під варту й ін. Прокурор здійснює нагляд за додержанням законності в ді­яльності органів досудового розслідування, санкціонує окре­мі рішення слідчого.

Підсумкові рішення, що приймаються у цій стадії кримі­нального процесу, можуть бути такими: закриття справи; складання обвинувального висновку та направлення справи до суду; направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру.

Третя стадія — попередній розгляд справи суддею. Пі­сля закінчення розслідування справа з обвинувальним ви­сновком, затвердженим прокурором, передається до суду, де вивчається і вирішується питання про можливість при­значення справи до судового розгляду (віддання обвинуваче­ного до суду) та організації судового розгляду. Підсумкови­ми рішеннями у даній стадії кримінального процесу є рішення про призначення справи до судового розгляду, про повернення справи на додаткове розслідування або про за­криття справи.

Четверта стадія — судовий розгляд. Ця стадія передба­чає розгляд у судовому засіданні з додержанням принципів змагальності, усності та безпосередності дослі­дження доказів і всіх інших принципів правосуддя, за актив­ної участі всіх заінтересованих учасників процесу, матеріа-Іпп кримінальної справи, дослідження всіх її обставин та розв'язання справи по суті.

У цій стадії вирішується питання про винність або невин­ність обвинуваченого, виноситься вирок і призначається покарання особі, яка вчинила злочин. Саме у цім стадії реалізуються засади кримінального судочинства.

Головними учасниками процесу в цій стадії є суд, проку­рор, який підтримує обвинувачення, підсудний, захисник та потерпілий.

Завершується ця стадія або винесенням вироку (обвину­вального чи виправдувального), або закриттям справи, або направленням справи на додаткове розслідування.

П'ята стадія — апеляційне провадження — полягає у перегляді апеляційним судом або Апеляційним судом Украї­ни, у зв'язку з поданою учасником процесу апеляцією, рі­шень суду першої інстанції.

Апеляція може бути подана: на вироки, які не набрали за­конної сили, постановлені судами першої інстанції (місцевим судом, або апеляційним судом, який виступав як суд першої інстанції); на постанови про застосування чи незастосування примусових заходів виховного і медичного характеру, по­становлені місцевим судом; на ухвали (постанови), поста­новлені місцевим судом, про закриття справи або направ­лення справи на додаткове розслідування; на окремі ухвали (постанови), постановлені місцевим судом; на інші постано­ви місцевих судів у випадках, передбачених законом.

Апеляція може бути подана потерпілим, засудженим, його захисником, прокурором та іншими зазначеними в за­коні особами протягом 15 діб з моменту проголошення виро­ку (ухвали чи постанови) суду першої інстанції, а засудже­ним, який перебував під вартою, — протягом цього само строку з моменту вручення йому копії вироку.

Шоста стадія — касаційне провадження. Касаційне про­вадження — стадія кримінального процесу, в якій суд каса­ційної інстанції, за поданням прокурора або скаргою інших учасників процесу переглядає вироки, ухвали і постанови апеляційного суду, що не набули законної сили, постановле­ні ним як судом першої інстанції, вироки і постанови апеля­ційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку, а та­кож вироки, що набули законної сили, міських судів, військових судів гарнізонів та ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків; з'ясовує об'єктивну істину і вирішує питання про законність, обґрунтованість і справед­ливість вироку суду, виправляє допущені помилки і пору­шення.

Касаційні скарги і подання на вироки і судові рішення апеляційних судів можуть бути подані протягом одного міся­ця з моменту проголошення вироку чи оголошення ухвали або постанови, які оскаржуються, а засудженим, який пере­буває під вартою, — в той самий строк з моменту вручення йому копії вироку чи постанови. Касаційні скарги і подання на судові рішення місцевих судів та на ухвали апеляційних су­дів, постановлені щодо цих вироків, можуть бути подані про­тягом шести місяців з моменту набрання ними законної сили.

Сьома стадія — виконання вироку — полягає в реалізації вироку, що набрав законної сили, та виконанні рішень суду.

До виключної стадії належать перегляди судових рішень у порядку виключного провадження, а саме: відновлення справ у зв'язку з нововиявленими обставинами; відновлення справи і провадження в зв'язку з неправильним застосуван­ням кримінального закону та істотного порушення кримі­нально-процесуального закону, які суттєво вплинули на пра­вильність судового рішення.

Цю стадію прийнято називати виключною тому, що в ній переглядається законність та обґрунтованість вироку, ухва­ли або постанови суду, які уже набрали законної сили, тобто нідбувається перегляд вироку, що виконується.