25. Кримінальна відповідальність за злочини проти трудових прав громадянина.

2. Злочини проти трудових прав громадян

Безпосереднім об'єктом цих злочинів є конституційні права гро­мадян у сфері трудових відносин. Зміст права на працю визначає ст. 43 Конституції України, вказуючи, що «кожний має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується». Тому пору­шення права на працю недопустиме, а найбільш небезпечні пору­шення цих прав тягнуть кримінальну відповідальність.

Перешкоджання законній діяльності професійних спі­лок, політичних партій, громадських організацій (ст. 170). Безпосереднім об'єктом цього злочину є законна діяльність проф­спілок, політичних партій, громадських організацій або їх органів. Диспозиція ст. 170 є бланкетною, тому при розв'язанні питання про кримінальну відповідальність слід звертатися до відповідних законів і підзаконних актів: розділу XVI Кодексу законів про працю Украї­ни¹ і Закону України «Про політичні партії в Україні» від 5 квітня 2001

Об'єктивна сторона злочину виражається в дії або бездіял,. що перешкоджає здійсненню законної діяльності профспілок,політичних партій, громадських організацій або їх органів. Перешкоджаня може виражатися в ігноруванні законних рішень профспілок або прийнятті рішень без згоди профспілкових органів, якщо згода необхідна. Щодо політичних партій і громадських організацій перешкоджання може полягати також в забороні провести збори, різні заходи політичного, культурно-масового, іншого характеру. Треба мати на увазі, що перешкоджання повинно порушувати лише законну діяльність профспілок, партій, громадських організацій або їх органів.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення діяння, що перешкоджає законній діяльності зазначених організацій.

Суб'єктивна сторона злочину — прямий умисел. Мотиви можуть бути різні: особисті, помилково зрозумілі інтереси але на кваліфікацію злочину вони не впливають.

Суб'єктом злочину є, як правило, службова особа, хоч не виключається й відповідальність будь-якої особи.

Покарання за злочин: за ст. 170 — виправні роботи на строк двох років або позбавлення волі на строк до трьох років, з по-І'.чвленням права обіймати певні посади чи займатися певною ді-:І.ністю на строк до трьох років.

Перешкоджання законній професійній діяльності журна­лістів (ст. 171). Безпосереднім об'єктом цього злочину є суспільні відносини, що забезпечують законну професійну діяльність журналістів. Гарантією такої діяльності є закріплене в ст. 34 Конституції країни право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Потерпілими від цього злочину є журналісти,особи, які знаходяться в трудових або інших договірних відносинах із засобами масової інформації та які здійснюють збір, редагування і поширення матеріалів для певного засобу масової інформації. Відповідно до ст. 20 Закону України «Про інформацію» від

жовтня 1992 р. під засобами масової інформації слід розуміти переодичні друковані видання (преса) — газети, журнали, бюлетені -що; разові видання з визначеним тиражем.

Об'єктивна сторона цього злочину виражається в діях, спря­мованих на перешкоджання законній професійній діяльності журна­лістів. Під перешкоджанням слід розуміти примушування журналіс­та до поширення або відмови від поширення інформації, прихованню правдивої інформації або до припинення журналістської діяльності, і Примушування може бути поєднане із застосуванням психічного (погроз, залякування) або фізичного насильства до журналіста або його близьких. Під поширенням інформації слід розуміти будь-які способи її проголошення, опублікування і демонстрації в засобах ма­сової інформації. Злочин вважається закінченим з моменту вчинен­ня дій, спрямованих на перешкоджання законній професійній діяль­ності журналістів.

Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом.

Суб'єкт злочину: за ч. 1 — будь-яка особа, а за ч. 2 — службо­ва особа. У ч. 2 ст. 171 передбачена відповідальність за пересліду­вання журналіста за виконання професійних обов'язків, за критику, здійснюване службовою особою або групою осіб за попередньою змовою. Переслідування за критику може виражатися в обмеженні прав і свобод журналіста, наприклад, незаконному звільненні з ро­боти, накладенні дисциплінарного стягнення, створенні різних пере­шкод при виконанні журналістської діяльності тощо.

Покарання за, злочин: за ч. 1 ст. 171 — штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 171 — штраф до двохсот неоподатковуваних мінімумів дохо­дів громадян або обмеження волі на строк до п'яти років, або по­збавлення права обіймати певні посади на строк до трьох років.

Грубе порушення законодавства про працю (ст. 172). Дис­позиція цієї статті бланкетна, тому для з'ясування характеру пору­шення слід звертатися до відповідних норм Кодексу законів про пра­цю України. Це, наприклад, норми про право на відпустку (ст. 74), про нормування праці (статті 85—92); про оплату праці (статті 94—117) та ін.

Частина 1 ст. 172 передбачає кримінальну відповідальність за незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а та­кож інше грубе порушення законодавства про працю.

Об'єктивна сторона цього злочину передбачає встановлення, по-перше, порушення конкретної норми трудового законодавства; по-друге, доведеності грубого характеру цього порушення.Пояття «грубе порушення» носить оціночний характер і в конкретному випадку воно має встановлюватися виходячи з потерпілих, тяжкості можливих наслідків, тривалості, системності порушень, злісності мотивів тощо. Так, грубим порушеням буде вважатися систематичне порушення тривалості робочого часу, ненадання протягом тривалого часу відпустки, на яку має

право працівник, ненадання передбачених законом пільг, компенсацій незаконне накладення матеріальної відповідальності тощо.

Суб'єктивна сторона цього злочину виражається в прямому умислі При цьому незаконне звільнення передбачає як обов'язкову аявність особистих мотивів (наприклад помста за критику) Інше грубе порушення законодавства про працю може здій-ммнатися за будь-якими мотивами.

Суб'єкт злочину спеціальний — особа, на яку покладений обовязок

дотримання трудового законодавства: службові особи.

Частина 2 ст. 172 встановлює відповідальність за ті самі дії, вчині щодо неповнолітнього, вагітної жінки чи матері, яка має дитину ч.ом до 14-ти років або дитину-інваліда.

Грубе порушення угоди про працю (ст. 173)..

Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку (ст. 174).

Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших

встановлених законом виплат (ст. 175).