118.Іракське питання в оон в кінці хх-го - на початку ххі-го століття.

На прикінці ХХ на поч. ХХІ століття іракське питання дуже активно обговорювалося в ООН. Серед чисельних резолюцій, прийнятих РБ ООН стосовно Іраку треба виділити наступні:

В січні 1999 р. Совет Безопасности постановил создать три группы — по вопросам У січні 1999 року Рада Безпеки ухвалила створення 3 груп — з питань роззброєння, з гуманітарних питань і по військовополоненим і кувейтській власності — для обговорення можливих варіантів забезпечення повного здійснення всіх відповідних резолюцій Ради Безпеки, що стосуються Іраку. Очолив все ці три групи посол Аморім (Бразилія). Весною 1999 року він представив доповіді цих груп і Рада розглянула рекомендації, що містилися в них. Того ж року згідно з резолюціями РБ ООН була подовжена прошрама «нафта в обмін на продовольство».. 17 грудня 1999 року після декількох місяців інтенсивних консультацій Рада Безпеки прийняла резолюцію, в якій було підкреслено важливе значення всеосяжного підходу до повного здійснення всіх відповідних резолюцій Ради Безпеки і необхідність дотримання Іраком цих резолюцій. Цією резолюцією була встановлена Комісія по спостереженню, контролю та інспекціям (ЮНМОВИК), яка повинна була узяти на себе функції спостереження за ліквідацією зброї масового знищення в Іраку.

22 травня 2003 р. Рада Безпеки ООН прийняла резолюцію, яка знімала санкції з Іраку. Більш того, це означає, що за Об'єднаними Націями залишалася значна роль в післявоєнному врегулюванні ситуації в країні. Новий документ був прийнятий практично одноголосно. "За" проголосували 14 членів РБ ООН. На засіданні не був присутній тільки один делегат – представник Сірії.

Прийнятий варіант резолюції розробляли фахівці США, Великобританії і Іспанії. Згідно її регламенту, лідерами правління Іраком ставали уповноважені представники країн-союзників. Саме вони мали взяти під контроль нафтову галузь до тих пір, поки в Іраку не сформується уряд, який буде визнано всіма міжнародними організаціями.

Резолюція наказує поетапне піврічне скасування програми "Нафта в обмін на продовольство".

24 листопада 2003 р. згідно з резолюцією РБ Оон був створений Комітет Ради Безпеки у складі всіх членів Ради.

8 червня 2004 року Рада безпеки ООН прийняла резолюцію, що схвалила запропонований США план по передачі повноважень по управлінню Іраком в руки місцевої влади. Резолюція була прийнята після тривалої дискусії. в результаті якої до неї були внесені зміни, що обіцяють стати хоч би якоюсь гарантією отримання Тимчасовим урядом контролю над питаннями безпеки.

119. Саудівсько-американські відносини Відносини між Саудівською Аравією та США почали набувати свого теперішнього вигляду у другій половині 20 століття, коли нафта стала диктувати економічні пріоритети у світі , а у Саудівському королівстві були відкриті і почали розвідуватися величезні запаси енергоносів. До цього як таких конкретно визначених МВ між країнами не існувало і вони знаходилися на стадії міжнародного спілкування. Сьогодні досліджувані МВ є досить стабільними, хоча і носять дещо однобічний характер (розвиток переважно у економічній сфері, хоча варто згадати і тісну військову співпрацю Саудівської Аравії із США, зокрема, дислокація американської воєнної бози у Ез-Заграні, а також участь Королівства у війні 1991 у Перській затоці на боці анти іракської коаліції, дозвіл розташувати війська союзників на власній території ). Їх можна визначити як міжнародну взаємодію, що поступово переростає у міжнародне співробіництво. При цьому така форма відносин є вигідною для обох сторін. Саудівська Аравія - найбільший постачальник нафти на Арабському Сході ,фактично експорт нафти складає основу національного прибутку країни. Саме тому нафтова монархія зацікавлена у поглибленні та розвитку співробітництва із найбільшим споживачем нафти - США, які до того ж являють собою впливового політичного партнера. З 1975-2000р.р. енергетичний сектор Саудівсько Аравії був націоналізований і закритим в межах країни, зараз же Саудівська Аравія відкриває свої найбільші нафтові компанії для західних, у т.ч. американських інвестицій. Тендер щодо інвестування, проголошений саудівським урядом виграла американська компанія Exxon Mobil. Обидві країни працюють над розвитком спільних соціально-економічних програм, планується надання Саудівській Аравії системи кредитів американськими банками на загальну суму 1,94 млрд.дол. Всі ці факти безумовно свідчать про розвиток міжнародного співробітництва, у якому зацікавлені обидві сторони. Зараз, коли ОПЕК наполягає на зниженні квот видобутків нафти ( що стало б серьозним ударом по економіці США), Саудівська Аравія, навпаки, наполягає на їх збільшенні. Однак така стабільність у міжнародній взаємодії не означає , що у відносинах між США та Саудівською Аравією не існувало періодів міжнародного протистояння: 6 листопада 1973р. почалася четверта Арабо-ізраїльська війна. У відповідь за ініціативою Саудівсько Аравії ОПЕК використала свою нафтову зброю - спочатку скоротила, а потім встановила повне ембарго на експорт нафти союзникам Ізраїля. Звичайно у першу чергу ці санкції торкнулися США. Перша нафтова криза тривала 5 місяц в до 18 березня 1974р., доки діяло ембарго. За цей час ціни на нафту злетіли з 4,5 до 12 дол. за барель. У грудні 1985р. ОПЕК різко збільшила видобуток нафти до 18 млн. бар/на добу, спричинивши нову енергетичну кризу у США. Почалася справжня цінова війна, спровокована Саудівською Аравією. результатом стало те, що протягом місяця ціни на нафту збільшилися вдвічі . Загроза повернення ситуації 1973р. існує і зараз. Саудівська Аравія заявляє , що у випадку агресії Ізраїля проти арабських сусідів Сирії та Лівану вона миттєво застосує економічні санкції (нове ембарго) у т.ч. проти США.