82. Індійсько-російські відносини

Розпад рад союзу спричинив певну стагнацію у відносинах, що цілком природно, проте згодом діалог, відтепер рос-інд було відновлено на новому рівні. До того ж якщо рад-інд відн були дещо обмежені ідеологічними рамками підходи індії та РФ до багатьох проблем є більш близькими. Це зробило можливим швидке вирішення юридичних проблем шляхом підписання низки двосторонніх угод, які регулюють міждержавні стосунки, та відтворення у новому форматі міжурядової комісії зі співробітництва у різних галузях. Об’єднує обидві країни й те, що вони є багатонаціональними федеративними державами, з великою територією та кількістю населення та полі конфесійними суспільствами. Особливості географічного розташування , досить близьке сусідство, характер регіональної взаємодії та інші геополітичні критерії також сприяли оптимальному розвитку рос-інд відносин. Спільність поглядів на світ була задекларована у московській декларації про захист багатонаціональних держав від 30 грудня 1994р у якій зокрема йшлося про необхідність сприяння цивілізаційній терпимості та взаємодії у світовому масштабі. Наразі Росія продовжує займати особливе місце у зовн Пол індії.Довіра, взаєморозуміння, схожість позицій з багатьох питань та спільні інтереси н глобальному визначають високий рівень двосторонніх відносин та їх подальші перспективи .Обидві країни виступають за розширення та поглиблення стосунків, що було підкреслено під час офіційного візиту до індії у жовтні 2000р презид Росії Путіна, у ході якого йшлося про спільність геополітичних та стратегічних інтересів країн,Візит започаткував принципово новий етап відносин між Росією та індією у 21ст., його наслідком стала деталізація основних напрямків співробітництва між двома країнами у підписаній у ході візиту спільній політичній декларації про стратегічне партнерство. продовженням діалогу стали подальші візити(2001 ваджаї до Москви) (та санки-пет(2003) та путіна до індії(2002,2004) також - обмін візитами на інших політ рівнях, зокрема мін оборони та закорд справ. Регулярні контакти свідчать на користь стабільності та перспективи відносин.Протягом останніх років відносини двох країн перейшли до нової фази, оскільки прискореними темпами проходить розвиток політ діалогу, співробітництва в екон, науково-техн галузях.сфері культури та освіти. Головна увага приділяється укріпленню стратегічного партнерства, забезпечення сприятливих умов для його практичної реалізації. Офіційний візит 11-13 листопада 2003р до Росії Ваджпаї закріпив вище визначені тенденції. Він став результатом активних двосторонніх обмінів різного політ рівня, контактів у галузі торгівлі та інвестування науково-культ співроб.У ході переговорів двох лідерів була підписана декларація „ Спільна декларація з глобальних проблем та загрози безпеці й стабільності”. Також економічну угоду, документи про космічне, технологічне співроб. Контакти на найвищому рівні продовжують розвиватися і після зміни індійського уряду.3грудня 2004-спільна декларація , яка вкотре підтвердила наміри сторін розвивати стратегічне партнерство і визначила спільні цілі діяльності на міжн арені. Зокрема документ зазначає: „ індія та росія залишаються відданими справі боротьби за встановлення більш демократичного багатополюсного світового устрою, який буде враховувати принципові зміни останніх двох десятиріч.” РФ підтримує індію як достойного кандидата у постійні члени РБООН,Успішно продовжується Інд-рос співробітництво у війс сфері, 2000р заснована міжурядова комісія з війс-техн спів роб, обсяг індійських закупок постійно збільшується. 2005р-відбувся фестиваль Інд культури у РФ.

83.Індійсько-американські відносини 1940-1970рр.

Відносинам з США так само як з СРСР, індія завжди надавала особливого значення, це стосується передусім першого періоду її незалежності, коли ці дві могутні країни очолювали два протилежні полюси післявоєнного світу. Слід зазначити, що як би не складалися ці відносини і умови, у яких вони формувались, жодного разу Інд уряд не поступився інтересам власної держави і ніколи не відходив від головних принципів зовнпол діяльності. Російський фахівець Луньов „ до середини 70-х індія не потрапляла до списку країн-фаворитів США „ Перші майже три десятиріччя існування незалежної індії у США визнавали виключне значення індії у пд. Азії, але разом з тим заперечували її можливість відігравати важливу роль на міжн арені. 1949 відб. перший офіц візит до США неру, основною метою якого було досягти домовленостей щодо екон спів роб. Відомо, що мова йшла передусім про закупівлю пшениці для подолання продовольчої кризи. Також індійська сторона розраховувала на певні поступки у фінансовій сфері та технолог допомогу з боку США. Проте натомість американська сторона забажала від уряду незалежної індії чіткої про-західної орієнтації т а відмови від політики неприєднання до військових блоків, оскільки хотіла бачити противагу Китаю у регіоні. відмова індії викликала велике розчарування у Вашингтона отже візит не можна було вважати успішним. надалі, 1951-52рр виявилися розбіжностями між поглядами двох країн з багатьох питань, як то : війна в Кореї, допуск КНР до ООН, підписання мирного договору з Японією. Так само, як у рад союзу, в США „нейтралістський курс” Індії викликав роздратування, оскільки „ не вкладався” в біполярну схему післявоєнного світу.

У 1961 після приходу до влади адміністрації Кеннеді спостерігалось певне „потепління” Інд-амер відн, що було пов’язано з тенденцією до активізації відносин з країнами що визволилися, так званою „доктриною нових рубежів” Індія ж взагалі розглядалась як „ключ до Азії” що призвело до надання їй військової та економічної допомоги, зокрема під час конфлікту з Китаєм. Проте сподівання США використати економічну допомогу як інструмент політичного тиску знов не виправдались, оскільки уряд індії не поступався принципам нейтралітету. Зокрема індія відмовила надати США свою територію для розташування американських військових баз. В період холодної війни визначною тенденцією стала активізація рад-інд з одного боку та амер-пакист відн з другого. Відомо що США які прагнули присутності у пд.-азійському регіоні, надавали значну підтримку пакистану у його протистоянні з індією, що також не сприяло позитивним зрушенням в Інд-амер відн. Індію не задовольняло також принципове ставлення США до її позиції: США визнавали виключне положення індії у пд. Азії, проте не розглядали її як серйозного політиного гравця на світовій арені.