12.Японо-рад відн у 70-80рр.

найбольший прогресс в сов-япон отн наблюдался в 70-е года т.е. в перод ослабления междун напряжености.в апреле1974 впервые в истории был подписан протокол, прдусматривавший предоставление советс союзу госуд кредитов экспортно-импортным банкам японии на сумму 1050 млн дол. На основе Протокола 3 июня 1974 заключено Генеральное соглашение о поставках в ссср оборудования, машин и материалов для розработки южно-якутского угольного бассейна в счет кредитов японии на сумму 450млн дол.персективным оказалось ген. Соглашение от 28 марта 75 о проведении геологоразведочных работ на нефть и/или газ на шельфе о-ва сахалин.На совещании японских деловых кругов с воветск представителями в москве в сентябре 79 японс сторона дала положительную оценку реализации ген соглашений и проявила интерес к новым проектам, предложенными советс союзом в качестве базы для дальнейшего наращиванивания сотрудничества на компенсационой основе. Экономические связи японии с социал странами и ссср в 70-80 развивались успешно.С конца 70- нач 80-х негативные факторы, которые мешали развивать отношения с ссср в предыдущее годы стали все больше определять политикуяпонии. Ка известно администрация картера в конце своего существвания потребовала от японии «ужесточения» подхода к сов союзу.настояние вашингтона на принятия санкций против сов союза в связи с так называемым «афганскими событиями» в целом нашли положительный отклик в япон правительстве. В частности япон прав рекомендовало компаниям частично свергнуть экон сотрудн с ссср. Подобные шаги вызвали энергичные протесты демократической общественности японии. По инициативе офиц кругов японии в стране усилилась антисоветская пропаганда. Во-первых в органах массовойй инф умножились публикации явно провакациооного толка. Во-вторых сугубо негативную роль играет инспирированое буржуазно- националистическими элементами та к называемое « движение за возвращение северных территорий»В-третьих предпринимаются попыткиподкрепить необоснованные териториальные притязания мифыов о «советской военной угрозе».В-четвертых очередным поводом для разрыва антисоветской кампании в начале 1982 послужило решение польского правительства о введении оенного положения в стране.несмотря на широкий спектр антисоветских действий ссср проявлял выдержку и твердость продолжал выдвигать инициативы по улучшению сов0япон отн.

13. Японо-російські відносини.13 жовтня 1993 року Президент Російської Федерації Б.Н. Єльцин і Прем'єр-міністр Японії М.Хосокава підписали Токійську декларацію про російсько-японські відносини. Це був перший комплексний документ між Російською Федерацією і Японією, що визначає основні напрямки розвитку двосторонніх відносин. Токійська декларація стала основою для російсько-японських переговорів про висновок мирного договору.В 1997 р. під час неформальної зустрічі на вищому рівні в Красноярську Президент Російської Федерації Б.Н. Єльцин і Прем'єр-міністр Японії Р.Хасимото домовилися прикласти максимальні зусилля з метою висновку мирного договору до 2000 року на основі Токійської декларації. Позитивний імпульс Красноярської зустрічі дав для російсько-японських відносин дуже багато чого, насамперед у плані активізації діалогу по проблемі мирного договору. Була створена Спільна Російсько-Японська комісія з питань висновку мирного договору, що очолили міністри закордонних справ двох країн. 3-5 вересня 2000 року відбувся офіційний візит Президента Російської Федерації В.В.Путіна в Японію, у результаті якого сторонам удалося значно просунути двосторонні відносини в напрямку реального партнерства За результатами зустрічі на вищому рівні між Прем'єр-міністром Японії Е.Мори й Президентом Російської Федерації В.В.Путіним, що відбулася 25 березня 2001 року в Іркутську, була підписано Іркутська заява. У даному документі сторони підтвердили той факт, що Спільна декларація СРСР й Японії 1956 року являє собою базовий юридичний документ, що поклав початок процесу переговорів про висновок мирного договору, крім цього, Іркутське заява ще раз підтвердила необхідність висновку мирного договору шляхом рішення питання про приналежності чотирьох островів на основі Токійської декларації 1993 року. З 9 по 11 вересня 2003 року відбувся офіційний візит Прем'єр-міністром Японії Дз.Коидзуми в Російську Федерацію, була проведена японо-російська зустріч на вищому рівні із Президентом Російської Федерації В.В.Путіним. Лідери двох країн, опираючись на результати зустрічі на вищому рівні підписали Спільну заяву Прем'єр-міністра Японії й Президента Російської Федерації про прийняття Японо-російського плану дій. У даному Японо-російському плані дій лідери двох країн домовилися розвивати японо-російське співробітництво в широких областях, у центрі якого перебувають 6 напрямних: «поглиблення політичного діалогу», «переговори за мирним договором», «співробітництво на міжнародній арені», «співробітництво в торгово-економічній області», «розвиток зв'язків в оборонній і правоохоронній областях», «розвиток культурних зв'язків й обмінів між громадянами двох країн». 30 травня 2003 року відбулася японо-російська зустріч на вищому рівні в ході присутності Прем'єр-міністра Японії Дз.Коидзуми Президент Путін висловився в тому розумінні, що в нього є сильне бажання вирішити територіальну проблему, що є надзвичайно важливим питанням, і що він не думає про її затягування.