80.Індійсько-радянські відносини 1950-60рр.

Слід зазначити, що на відміну від поширеної думки про традиційно дружні відносини між Респ Індією та рад союзом насправді початок двосторонніх відносин був досить напруженим про що згадував посол у респ індія Новиков. Рад. Уряд стримано поставився до „курсу Неру” , а й Сталін взагалі називав першого Інд прем-мін „агентом британського колоніалізму” Рад союз також не сприймав Інд позиції нейтралітету у зовн Пол., до того ж соціальні реформи у самій індії „ не відповідали” сподіванням соціалістичної країни Натомість в індії відносини з СРСР одразу надавали великого значення, про що свідчить призначення першим індійським послом до Москви/47-49рр/-сестри неру, на той час широко відомої політичної фігури. Посольство в Москві стало першою самостійною відкритою індійцями дипломатичною місією за кордоном. Як казала сестра неру (Віджаї Лакшмі Пандіт) , це був швидше період розмороження ніж дружби. Незважаючи на па існуючі між країнами розбіжності пов’язані передусім з різним політичним устроєм, сторони намагались започаткувати, принаймні добросусідські відносини та налагодити торгівельні зв’язки. Певний прогрес було досягнуто, адже СРСР у період продовольчої кризи на відміну від США надав індії необхідну допомогу:1951-пшеницю в обмін на традиційні товари. У 1953 р була підписана перша рад-інд торговельна угода яка зокрема передбачала надання довгострокового кредиту Інд стороні. У 1955 відбувся обмін офіц. Візитами –неру та Хрущовим, який заклав для регулярного обміну урядовими делегаціями різного рівня. Слід зазначити, що візит неру до СРСР 1955р мав безпрецедентний характер для лідера країни не-комуністичного блоку, він тривав 17 днів і був дуже насиченим. Наприкінці візиту було підписано спільну заяву яка засвідчила бажання сторін надалі підтримувати дружні стосунки. Як зазначав тодішній посол індії в Москві (Менон)..”заява була виключно індійською за духом, укладена без жодного тиску з радянської сторони” Новий етап розвитку Інд-рад відн розпочався у 1966р після підписання ташкентської декларації, коли Москва активно продемонструвала своє бажання брати участь у політичних процесах регіону. Відомий радянський дипломат Добрині зазначив з цього приводу: ”Після Ташкента розпочалась нова фаза радянської дипломатії у пд. Азії..

81.Індійсько-радянські відн 1970-80рр.

Індійсько-пакистанська криза 1971 навколо Бангладеш надала рішучого імпульсу у встановленні міцних Інд-рад стосунків, уклін СРСР у бік індії був так само очевидним як уклін США у бік Пакистану. Дійсно після втручання Москви до подій під час кризи 1971 коли радянська сторона відгукнулась на прохання Вашингтона запобігти ескалації конфлікту, ситуація була врегульована переважно- на користь індії. Рад-інд відн досягли нового якісного рівня, набули статусу взаєморозуміння й дружби, що було закріплено підписанням 9 серпня 1971 Договору про сир. Дружбу та співробітництво між СРСР та індією. Договір сприяв розвитку політ, екон, культ співробітництва між двома країнами. Окрім того, спираючись на підтримку СРСР, індія змогла посилити свої позиції на міжн арені. Широко відомим є внесок радянських фахівців у розвиток Інд промисловості, про що йшлося вище. Лише протягом 55-65рр було укладено цілий ряд угод згідно яких було санкціоновано ряд довгострокових кредитів на заг суму 600млн руб. Достатньо пригадати, що підприємства, збудовані за допомогою СРСР забезпечували 80% виробництва металургійного обладнання індії. Рад-інд. Науково-технічне співробітництво також мало великі наслідки для розвитку промислового потенціалу та обороноздатності індії. Протягом 1972 було підписано угоду про співробітництво між академією наук СРСР та індійською орган. З космічних досліджень. 19серпня 1975р з радянського космодрому стартував перший індійський штучний супутник землі „Арьябгата”. Кульмінацією співробітництва став рад-інд космічний пілотований політ у 1984.Під час візиту до СРСР у вересні 1982р І. Ганді тоді пр-мін індії, зазначала на прес-конференції : „ В індії надається великого значення дружбі з СРСР , оскільки індійці вважають що ця дружба допомагає нашій країні”. У 1986р успішно відбулася офіційна зустріч політ лідерів двох країн нового покоління Горбачов та Р.Ганді в Делі. Радянс лідер висловився з приводу необхідності розвитку двосторонніх відносин з використанням накопиченого досвіду та враховуючи традиційно дружнє ставлення двох краї одна до одної. Під час переговорів сторони обговорювали широко коло міжнародних питань-боротьби за мир та роззброєння, ситуація в регіоні, зонах тихого та Інд океанів. Лідери 2-х країн підписали декларацію про принципи вільного від ядерної зброї та ненасильницького світу. 1-й пункт якої зазначав „Мирне співіснування має стати універсальною нормою МВ” Тоді ж було прийнято рішення про проведення фестивалів Індії в СРСР та радянського-в індії, які з успіхом пройшли у 1987р. того ж року відбувся візит Р.Ганді до Москви. сторони підтвердили бажання подальшої активізації співробітництва в галузях промисловості, оборони та безпеки і взаємо підтримки з політ питань, хоча деякі моменти діалогу залишились відкритими (Москва радила делі відмовитись від виробництва ядерної зброї)Як наслідок вдалого співробітництва зокрема-у військовій, зазначає Горобець,..” на початку 90-х частка радянських видів озброєнь складала 70% бойового потенціалу індій. Збройних сил.