- •Рецензенти:
- •76019, Івано-Франківськ, вул. Карпатська, 15 Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
- •§ 2 Основні поняття теоретичної механіки
- •1 Статика твердого тіла
- •§ 3 Предмет статики твердого тіла
- •§ 4 Основні поняття статики
- •§ 5 В’язі та їх реакції
- •§ 6 Вихідні положення (аксіоми) статики
- •1. Аксіома зрівноваження двох сил.
- •2. Аксіома приєднання і виключення зрівноваженої системи сил.
- •3. Аксіома дії і протидії (ііі-ій закон Ньютона).
- •4. Аксіома накладання додаткових в’язей.
- •5. Аксіома паралелограма.
- •1.1 Система збіжних сил
- •§ 7 Зведення системи збіжних сил до канонічного вигляду
- •1. Геометричний спосіб визначення рівнодійної.
- •2. Аналітичний спосіб визначення рівнодійної.
- •§ 8 Умови і рівняння рівноваги системи збіжних сил
- •1. Геометрична умова рівноваги.
- •2. Аналітичні умови рівноваги. Рівняння рівноваги.
- •§ 9 Алгоритм розв’язання задач на рівновагу
- •Питання для самоконтролю
- •1.2 Теорія моменту сил
- •§ 10 Момент сили відносно точки
- •§ 11 Момент сили відносно осі
- •§ 12 Залежність між моментом сили відносно точки і моментом сили відносно осі, яка проходить через цю точку
- •§ 13 Аналітичне визначення моменту сили відносно довільної точки
- •§ 14 Теорема Варіньйона
- •Питання для самоконтролю
- •1.3 Довільна система сил
- •§ 15 Головний вектор і головний момент системи сил
- •1. Геометричний спосіб
- •2. Аналітичний спосіб
- •§ 16 Пара сил і її момент
- •§ 17 Еквівалентність пар сил
- •§ 18 Додавання пар сил
- •§ 19 Лема про паралельний перенос сили
- •§ 20 Зведення довільної системи сил до заданого центра
- •§ 21 Окремі випадки зведення довільної системи сил
- •§ 22 Інваріанти довільної системи сил
- •§ 23 Аналітичні умови рівноваги просторової системи сил
- •§ 24 Аналітичні умови рівноваги плоскої системи сил
- •§ 25 Статично означені і статично неозначені задачі
- •§ 26 Рівновага системи тіл
- •Питання для самоконтролю
- •1.4 Деякі спеціальні питання статики
- •§ 27 Тертя ковзання
- •§ 28 Конус тертя. Область рівноваги
- •§ 29 Тертя кочення
- •§ 30 Поняття про ферми
- •Питання для самоконтролю
- •1.5 Система паралельних сил. Центр ваги твердого тіла
- •§ 31 Зведення системи паралельних сил до канонічного вигляду
- •§ 32 Центр ваги твердого тіла
- •1. Центр ваги однорідного тіла (центр ваги об’єму)
- •2. Центр ваги площі однорідного плоского тіла (центр ваги площі)
- •3. Центр ваги однорідного лінійного тіла (центр ваги лінії)
- •§ 33 Центр ваги деяких простих геометричних фігур
- •§ 34 Способи визначення положення центра ваги тіла
- •Питання для самоконтролю
- •2 Кінематика
- •§ 35 Предмет кінематики
- •2.1 Кінематика точки
- •§ 36 Векторний спосіб вивчення руху точки
- •§ 37 Координатний спосіб вивчення руху точки
- •§ 38 Швидкість і пришвидшення точки в полярних координатах
- •§ 39 Натуральна система координат
- •§ 40 Натуральний спосіб вивчення руху точки
- •§ 41 Класифікація руху точки за її пришвидшеннями
- •Питання для самоконтролю
- •2.2 Кінематика твердого тіла
- •§ 42 Поступальний рух твердого тіла
- •§ 43 Обертання твердого тіла навколо нерухомої осі
- •§ 43.1 Рівняння обертання тіла навколо нерухомої осі
- •§ 43.2 Рівняння рівномірного і рівнозмінного обертання
- •§ 43.3 Швидкість і пришвидшення точки тіла, яке обертається навколо нерухомої осі
- •§ 43.4 Вектор кутової швидкості
- •§ 43.5 Векторні вирази швидкості, доцентрового і обертального пришвидшень точки тіла при обертальному русі
- •Питання для самоконтролю
- •2.1 Кінематика складного руху точки
- •§ 44 Складний рух точки
- •§ 44.1 Основні поняття і визначення
- •§ 44.2 Теорема про складання швидкостей
- •§ 44.3 Теорема про складання пришвидшень (Теорема Коріоліса)
- •§ 44.4 Коріолісове пришвидшення і його визначення
- •Питання для самоконтролю
- •2.4 Кінематика складного руху твердого тіла
- •§ 45 Складний рух твердого тіла
- •§ 46 Плоскопаралельний (плоский) рух твердого тіла
- •§ 46.1 Основні поняття і визначення
- •§ 46.2 Рівняння руху плоскої фігури
- •§ 46.3 Рівняння руху точки плоскої фігури
- •§ 46.4 Теорема про швидкості точок плоскої фігури та її наслідок
- •§ 46.5 Миттєвий центр швидкостей
- •§ 46.6 Способи визначення положення миттєвого центра швидкостей
- •§ 46.7 Теорема про пришвидшення точок плоскої фігури
- •§ 46.8 Миттєвий центр пришвидшень
- •Питання для самоконтролю
- •§ 47 Обертання твердого тіла навколо нерухомої точки
- •§ 47.1 Кути Ейлера. Рівняння обертання твердого тіла навколо нерухомої точки
- •§ 47.2 Теорема Ейлера-Даламбера
- •§ 47.3 Кутова швидкість і кутове пришвидшення тіла, що обертається навколо нерухомої точки
- •§ 47.4 Швидкість точок твердого тіла, яке обертається навколо нерухомої точки
- •§ 47.5 Пришвидшення точок твердого тіла, яке обертається навколо нерухомої точки
- •Питання для самоконтролю
- •§ 48 Рух вільного твердого тіла
- •Питання для самоконтролю
- •§ 49 Синтез рухів
- •§ 49.1 Складання поступальних рухів твердого тіла
- •§ 49.2 Складання поступального і обертального рухів твердого тіла
- •§ 49.3 Складання обертань навколо осей, що перетинаються
- •§ 49.4 Складання обертань навколо паралельних осей
- •Питання для самоконтролю
- •§ 50 Аналогії між кінематикою і статикою
- •1 Проекція вектора на площину
- •2 Проекція вектора на вісь
- •3 Приклади розв’язування задач на рівновагу тіла
- •4 Додавання двох паралельних сил
- •5 Доведення теореми про еквівалентність пар сил
- •6 Найменше значення головного моменту системи сил
- •Список використаної літератури, деяких підручників і навчальних посібників з теоретичної механіки
- •Предметний покажчик
1.2 Теорія моменту сил
Практика підказує, що коли силу прикласти до твердого тіла, котре має закріплену точку або вісь обертання, то під дією даної сили тіло почне обертатись. Обертальна дія сили на тіло характеризується її моментом, а тому введемо нові поняття: момент сили відносно точки, момент сили відносно осі.
§ 10 Момент сили відносно точки
Нехай нам задано силу , яка прикладена в точці , і якась інша точка , котра не знаходиться на лінії дії сили (рис. 21, а).
Введемо поняття алгебраїчного і векторного моменту сили відносно точки .
Алгебраїчним моментом сили відносно точки назива-ється добуток, взятий з відповідним знаком, модуля сили на її плече.
Плече сили – це довжина перпендикуляра, опущеного з точки на лінію дії сили. Плечем заданої сили відносно точки буде відстань – довжина перпендикуляра (рис. 21, б).
Якщо позначити момент сили відносно точки , то згідно з визначенням і рис. 21, б маємо
. (1.13)
Формула (1.13) визначає момент сили відносно точки. Як в даній формулі вибираються знаки? Кожна наука цей знак вибирає по-своєму. В теоретичній механіці прийнято, що знак “+” береться в тому випадку, коли з боку спостерігача видно, що сила намагається повернути тіло проти руху годинникової стрілки. В протилежному випадку береться знак “–“. Так (див. рис. 21, в),
, .
З формули (1.13) видно, що у випадку, коли , а це можливо тільки тоді, коли точка знаходиться на лінії дії сили. Отже, якщо лінія дії сили проходить через точку, то момент заданої сили відносно цієї точки дорівнює нулеві.
Рис. 21
З’єднаємо точку з початком і кінцем вектора сили . Отримаємо трикутник . Оскільки , а , то . Отже,
момент сили відносно точки чисельно дорівнює подвійній площі трикутника, вершинами якого є точка і початок та кінець сили
. (1.14)
Формула (1.13), яка визначає момент сили відносно точки, має суттєвий недолік – вона не враховує положення площини трикутника (рис. 21, г), від якого залежить обертальна дія сили. Адже, як показує детальний аналіз, під дією сили (рис. 21, д) тіло фактично намагається повернутись навколо осі, яка перпендикулярна до площини, що проходить через силу і точку. Отже, щоб повністю охарактеризувати дію сили на тверде тіло, яке має закріплену точку, бажано для визначення моменту сили відносно точки мати формулу, яка враховувала б величину сили, її плече (це враховує формула 1.13) і яка вказувала б вісь, навколо якої намагається повернутися тіло.
А тому введемо поняття векторного моменту (вектор-моменту) сили відносно точки.
Векторний момент сили відносно точки – це вектор, перпендикулярний до площини, котра проходить через силу і точку, і напрямлений в бік, звідки видно, що сила намагається повернути тіло проти руху годинникової стрілки (рис. 21, е).
Величина цього вектора дорівнює
.
Легко отримати формулу, яка визначає вектор моменту сили відносно точки. Для цього проведемо вектор (див. рис. 21, є) з центра в точку , в якій прикладено силу . Цей вектор, який визначає положення однієї точки відносно другої, надалі будемо називати радіус-вектором. З трикутника (рис. 21, є) видно, що
.
Тоді
. (а)
Враховуючи, що і – модулі відповідних векторів, а – кут між ними, формула (а) визначає модуль векторного добутку векторів і , тобто
. (б)
Порядок перемноження векторів у формулі (б) вибрано на основі властивостей векторного добутку. Відкинувши в формулі (б) модуль, отримаємо формулу, яка визначає вектор моменту сили відносно точки і враховує всі фактори, від яких залежить обертальна дія сили: величину сили, її точку прикладання, положення сили відносно точки
. (1.15)
Отже,
вектор моменту сили відносно точки (центра) геометрично дорівнює векторному добутку радіуса-вектора точки прикладання сили відносно центра на вектор сили.
Алгебраїчним моментом сили відносно точки користуються при дії на механічну систему плоскої системи сил, векторним – у випадку дії просторової системи сил.