ЗМІСТ
Вступ……………………………………………………...…………………………4
1. Загальні відомості про мости та методи їхнього будівництва………………5
2. Геодезичні роботи на мостових переходах……………………………………..8
2.1 Переходи через водотоки……………………………………………….8
2.2 Зйомка мостового переходу………………………………………………11
2.3 Визначення довжини мостового переходу……………………………...14
2.4 Висотна основа. Передача висот через водотоки…………………………17
2.5 Мостова розбивочна основа………………………………………………23|
2.6 Розбиття центрів мостових опор……………………………………..…30
2.7 Розрахунок спотвореної моделі опорної мережі. Аналіз результатів 39
3 Проектування і розпланування будівельної сітки способом редуціювання41
3.1 Основні теоретичні відомості…………………………………………..41
3.2 Проектування по карті будівельної сітки……………………………...41
3.3 Розрахунок елементів редуціювання…………………………………..45
Висновок……………………………………………………………..…………...47
Список використаної літератури…………..………….………………………...48
Додатки…..……………………………………………………………………….49
ВСТУП
У курсовій роботі розглянути задачі з проектування мостового переходу та геодезичного розпланування будівельнох стіки.
Вихідними даними в роботі є карта масштабу 1:100000, вихідні дані для проектування мостового переходу (ms=4 мм, L=400 м), сторона квадрата будівельної сітки (2 км), прикладне універсальне забезпечення РС.
Курсова робота складається з наступних основних розділів :
загальний опис мостових переходів та їх види;
проектування мостового переходу ;
розрахунок параметрів мостового переходу з карти;
виконання експериментальних робіт по спотворенні виміряних величин;
оцінка точності отриманих результатів;
проектування і розпланування будівельної сітки способом редуціювання
висновки і заключення.
Геодезичне проектування, оцінка точності і спостереження за будівництвом мостових споруд мають велике значення для визначення міцності і стійкості споруд, для своєчасного попередження їх руйнування або своєчасного сигналу про настання їх аварійного стану. Проектування виконується засобами точних, ретельних і систематичних геодезичних вимірів, різноманітних за своїм характером. Геодезичні виміри повинні бути забезпечені високоточною і вельми надійно закріпленою планово-висотною геодезичною мережею. Таку мережу створюють для кожної великої споруди по особливій схемі. Знаходять планове положення опор моста, виконують виміри величин їх зсувів від планового положення, осідань і деформацій. Під час експлуатації мостових споруд також виконуються періодичні геодезичні спостереження за їх деформаціями і визначення планових зміщень опор. Результати періодичних спостережень дають можливість виявити не тільки значення деформацій, але і вжити профілактичних заходів для нормальної експлуатації споруди. Геодезичні роботи на цьому етапі виконуються високоточними приладами за спеціально розробленою програмою.
Розробка проекту розміщення мостової споруди і виконання робіт пов’язаних з оцінкою точності і є метою даної курсової роботи.
1 Загальні відомості про мости та методи їхнього будівництва
Мости являють собою штучні інженерні спорудження, зведені в місцях перетинання доріг (залізних, автомобільних, метро й ін.) з водотоками й іншими перешкодами. Міст складається із прольотних будов, що підтримують проїзну частину, і опор, що передають опорний тиск пролітних будов на ґрунт. Залежно від характеру подоланої перешкоди мости прийнято називати по-різному - міст (через водотік), віадук (через долину, ущелину), шляхопровід (через дорогу) і естакада (через міську або заводську територію). За призначенню мости бувають залізничні, автодорожні, міські, під сполучену їзду (залізничну й автомобільну дороги в одному або різних рівнях), акведуки (для водопостачання міст).
а – балково-розрізна; б – балково-консольна; в – балково-нерозрізна
Рисунок 1 - Схеми балкових мостів
а – рамно-консольна; б – рамно-нерозрізна
Рисунок 2 - Схеми рамкових мостів
а – трьохшарнірна арка з їздою по верху; б – арка з затяжкою з їздою понизу; в – з їздою посередині
Рисунок 3 - Схеми аркових мостів
а – висячий; б – вантовий
Рисунок 4 – Висячі й комбіновані схеми мостів
За матеріалами виготовлення розрізняють дерев'яні, кам'яні, бетонні, залізобетонні й металеві мости. Звичайна назва вказує на матеріал прольотних будов. За схемою конструкції прольотних будов і опор розрізняють балкові, рамні, аркові, висячі й комбіновані системи мостів. У балковій системі (рисунок 1) пролітні будови являють собою суцільну або наскрізну балку, що вільно опирається на опори. При дії вертикального навантаження пролітні будови працюють на вигин і передають опорам вертикальні опорні тиски. У рамних мостах (рисунок 2) пролітні будови й опори жорстко зв'язані між собою й представляють єдину конструкцію. У результаті на опори, крім вертикальних опорних реакцій, передаються згинальний момент і горизонтальний розпір. В аркових мостах (рисунок 3) навантаження також викликає вертикальні опорні реакції й розпір. Розпір виключається, якщо кінці арки з'єднані затягуванням, що з'єднує кінці арки (див. рисунок 3, б). Чутливість арок до деформацій знижують пристроєм шарнірів - по одному в місцях обпирання й одного в середині прольоту (див. рисунок 3, а). Висячі мости (рисунок 4, а) складаються із гнучких елементів (тросів або ланцюгів), що представляють собою несучу частину конструкції, до якої підвішується проїжджа частина, у вигляді ферми або балки твердості. У місці закріплення троса (на підвалині, пілоні) виникають не тільки вертикальні, але й горизонтальні опорні реакції. Вантові мости складаються із гнучких елементів (сталеві канати), що утворять вантову ферму, до яких підвішується проїжджа частина (рисунок 4, б).
Залежно від розмірів і складності конструкції, по технологічних і організаційних ознаках будівництва прийнятий умовний поділ мостів на чотири групи: малі - довжиною до 25 м, які будують тільки по типових проектах; середні - повною довжиною моста до 100 м при величині, окремих прольотів у світлі не більше 42 м; великі - загальною довжиною понад 100 м і величиною окремих прольотів у світлі більше 42 м; позакласні - мости довжиною понад 500 м або із прольотами у світлі більше 120 м.
Значно розрізняються не тільки загальні рішення на вибір конструкції моста, але й пристрій його частин. Так, залежно від умов і прийнятої технології фундаменти опор споруджують у відкритих котлованах, на природній підставі, на палях (залізобетонних, сталевих, дерев'яних), на залізобетонних оболонках, опускних колодязях і кесонах. Найчастіше застосовують палі й оболонки. За способом зведення тіла опори розрізняють монолітні, збірно-монолітні й збірні опори. Технологія будівництва опори залежить не тільки від її конструкції, але й від місця розташування - чи будується опора на березі, на намивних острівцях або на воді.
Розрізняється також і технологія будівництва пролітних будов. Застосовуються навісне й напівнавісне складання пролітної будови в прольоті, зборка будови на стапелі й перевіз його в проліт на плавучих засобах або за допомогою крана, зборка будови на березі з поздовжнім насувом його в проліт.
Розмаїтістю конструкцій мостів, умов їхнього зведення, технології будівництва визначаються розходження в складі й послідовності геодезичних робіт. Тому при складанні проекту виробництва геодезичних робіт схеми мереж, способи провадження робіт, методику й програму вимірів, геодезичні прилади для кожного етапу будівництва даного моста вибирають у тісному зв'язку з конкретною технологією будівельних робіт, особливостями вимог до точності, умовами місцевості. Разом з тим у методиці геодезичних робіт із забезпечення будівництва всіх мостів є й загальні завдання, і загальні їхні рішення. У наступних пунктах розглянемо як ці загальні рішення, так і особливості робіт на деяких особливо складних спорудженнях.