- •1 Загальні відомості про мости та методи їхнього будівництва
- •2 Геодезичні роботи на мостових переходах
- •2.1 Переходи через водотоки
- •2.2 Зйомка мостового переходу
- •2.3 Визначення довжини мостового переходу
- •2.4 Висотна основа. Передача висот через водотоки.
- •2.5 Мостова розбивочна основа
- •2.6 Розбиття центрів мостових опор
- •2.7 Розрахунок спотвореної моделі опорної мережі. Аналіз результатів.
- •3 Проектування і розпланування будівельної сітки способом редуціювання
- •3.1 Основні теоретичні відомості
- •3.2 Проектування по карті будівельної сітки
- •3.3 Розрахунок елементів редуціювання
- •Висновок
- •Список використаної літератури
2.3 Визначення довжини мостового переходу
При проектуванні мостового переходу необхідно знати відстань між двома початковими|вихідними| пунктами переходу, розміщеними| на протилежних берегах в незатоплюваних місцях|місце-милях|. Це відстань, називається довжиною мостового переходу|, використовується для аналітичної прив'язки проекту мостових| споруд|споруджень| до початкових|вихідних| пунктів і пікетажу траси.
Точність вимірювання|виміру| в натурі довжини L мостового переходу визначається необхідною точністю побудови|шикування| моста. Як відомо, загальна|спільна| довжина моста (рисунок 2) визначається:
(2.1)
де — розрахункова довжина прольотної будови|споруди|, | — відстань між осями опорних частин|часток| суміжних прольотних будов|споруд|, — відстань від осей опорних частин|часток| до шафових стінок берегових засад|підвалин|, п — число прольотів моста.
Розрахуємо необхідну точність вимірювання|виміру| довжини мостового переходу залежно від необхідної точності дотримання величин l, р і q.
При незалежному порядку|ладі| відкладення цих величин
(2.2)
де — допустима помилка розбиття|розбивки| опор і монтажу прольотної будови|споруди| (для складних по конструкції мостів згідно СНіП приймають |, для простих мостів ), що допускається, | — поздовжня помилка взаємного положення|становища| двох суміжних опорних частин|часток|. Оскільки|тому що| опорні частини|частки| розбивають від центру мостової опори і помилка установки кожної з них допускається 5 мм, то можна прийняти см; | — помилка відкладення відстаней q (5 мм).
Отже
або
(2.3)
Рисунок 6 - Довжина мостового переходу
Для мостів з приблизно рівними довжинами прольотів
або (2.4)
(2.5)
Для мого варіанту при середній довжині прольоту l=50 м|м-коду|; п=8| (L=| 400 м згідно розв’язку оберненої геодезичної задачі для знаходження довжини лінії 1-2 з карти|м-кодів|); 1/T=1/10000 (міст складний) отримаємо|одержуватимемо| |2,45 см і | 1/16 000.
Найдоцільніше довжину мостового переходу вимірювати| світловіддалеміром|. При розташуванні моста на суходолі, в зимовий час по льоду|кризі| або за наявності тимчасового моста довжина переходу може бути виміряна|виміряти| шкаловими| стрічками або інварними дротами|. Вимірювання|виміри| по льоду|кризі| проводять по штативах| або по обносках, що вморожують в лід|кригу|.
При використанні паралактичної полігонометрії базис розташовують по можливості посередині річки|ріки| (на острові, на льоду|кризі|), створюючи найбільш точну симетричну ланку (рисунок 7, а). В цьому випадку довжина лінії AB| = s визначається за формулою
(2.6)
і відносна похибка
(2.7)
На великих річках|ріках| для вимірювання|виміру| довжини мостового переходу застосовують складну ланку (рисунок 7, б). Тут довжина великого базису
визначається за допомогою допоміжної ромбічної ланки, в якій безпосередньо вимірюють|виміряють| базис b. Довжина мостового переходу AB| = s обчислюється за формулою
(2.8)
а відносна похибка
(2.9)
а — проста ромбічна ланка, б — складна ланка
Рисунок 7 - Визначення довжини мостового переходу методом коротко-базисної| полігонометрії
де | — середня квадратична похибка вимірювання|виміру| базису, — середня квадратична похибка вимірювання|виміру| паралактичних кутів|рогів,кутків| і |; —середня| квадратична похибка вимірювання|виміру| паралактичного кута|рогу,кутка| |.
Для надійнішого визначення довжини мостового переходу| такі ланки будують на двох беріегах і відстань s отримують| двічі, що служить хорошим|добрим| контролем і підвищує точність| роботи. Як базис зазвичай|звично| використовують 24-| або 48-метрові прольоти, вимірювані інварним дротом.
Для прикладу|зразка| приймемо, що тb/b= 1/100000, b = 24 м|м-коди|, s=| 1200 м|м-кодів|, l= 300 м|м-кодів|, = 1", = 1,2". За формулою (2.9) знайдемо, що ms/s = 1/30 000.
Точність визначення відстані з двох берегів підвищиться приблизно в раз і складе в цьому випадку
що цілком|сповна| задовольняє вимогам точності визначення довжин мостових переходів.
При побудові|шикуванні| мостових геодезичних мереж|сітей| для розбивочних| робіт довжина переходу визначається з|із| обробки цих мереж|сітей|.