13.2.1. Аудит руху основних засобів

Основні засоби надходять до підприємства з різних джерел: від постачальників за плату, засновників у вигляді внеску до ста­тутного фонду, інших суб'єктів підприємницької діяльності без­оплатно.

Одиницею обліку основних засобів є інвентарний об'єкт. Кож­ному інвентарному об'єкту незалежно від його перебування (в ек­сплуатації або на складі) присвоюється відповідний інвентарний номер. Інвентарні номери мають бути проставлені на всіх первин­них документах, які є підставою для відображення в обліку їх на­явності або руху.

Первинним документом, що є підставою для введення в експ­луатацію основних засобів, є акт приймання-передачі (форма № 03-1). Акт має складатися при отриманні кожного окремого інвентарного об'єкта. На кожний об'єкт слід виписувати інвен­тарну картку, що є регістром аналітичного обліку основних засобів і дає змогу контролювати їх наявність у місцях зберігання.

Аудит використання активів і фінансово-господарських операцій

Вибуття основних засобів відбувається шляхом їх реалізації, безплатної передачі в разі їх повного фізичного або морального зносу, остаточного вибуття з ладу або загибелі.

Перевірка реалізації або безоплатної передачі основних за­собів розпочинається з ознайомлення з рішенням (дозволом) на вчинення підприємством відповідних дій. Залежно від підпоряд­кованості підприємства цей документ може бути протоколом за­гальних зборів засновників, дозволом Фонду державного майна України, відповідного підприємства або відомства тощо. Після цього аудитор вивчає акти приймання-передачі, в яких повинен бути вказаний відповідний адресат їх передачі. При перевірці ліквідації у зв'язку із зносом або пошкодженням розглядаються акти на ліквідацію основних засобів. Слід перевірити, чи затвер­джений відповідний акт керівником підприємства та чи зроблена відмітка бухгалтерії про фіксацію вибуття інвентарного об'єкта в інвентарній карточці.

Наступним кроком є перевірка відображення в обліку поряд­ку ліквідації (реалізації) або надходження основних засобів. За­лежно від форми власності підприємства (державна або недержав­на) визначається порядок обліку.

Основною відмінністю є те, що на підприємствах державної форми власності ліквідація та надходження основних засобів відбуваються із зміною величини статутного фонду, тоді як на недер­жавних підприємствах розмір фонду має залишатися незмінним.

На останньому етапі аудиту руху основних засобів перевіря­ють відповідність первинних документів синтетичним регістрам обліку. Для цього звіряють дані інвентарних карток обліку основ­них засобів з даними Журналу-ордера № 13, Головної книги та фінансової звітності підприємства.

13.2.2. Аудит зносу основних засобів

Аудит зносу основних засобів проводять у кілька етапів:

1. нарахування амортизації (зносу) до 1 липня 1997 р.;

2. нарахування амортизації (зносу) після 1 липня 1997 р. до ¹ липня 2000 р.;

3. нарахування амортизації (зносу) після 1 липня 2000 р.

170

171

Розділ 13

На першому етапі потрібно встановити правильність засто­сування норм зносу. До 1 липня 1997 р. норми амортизаційних відрахувань були встановлені у відсотках до балансової вартості основних засобів залежно від строку їх експлуатації. Норми були згруповані за відповідними видами основних засобів, кожному виду присвоювався відповідний шифр. Отже, перевіряють пра­вильність застосування відповідних норм зносу згідно з Єдиними нормами амортизаційних відрахувань на повне відновлення ос­новних засобів, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22 жовтня 1990 р. № 1027 [45]. Після цього перевіряють на­рахування на введені в експлуатацію основні засоби: підприєм­ство мало нараховувати знос з 1-го числа місяця, що настає за міся­цем їх введення, а за тими, що вибули, нарахування зносу припи­нялося з 1-го числа місяця, що настає за місяцем їх вибуття.

Перевіряючи нарахування амортизації (зносу) після 1 липня 1997 р. до 1 липня 2000 р., аудитор повинен мати на увазі, що в бухгалтерському обліку застосовувався податковий метод нараху­вання амортизації, встановлений Законом України "Про оподатку­вання прибутку підприємств" від 22 травня 1997 р. № 283/97-ВР [25]. Згідно з цим методом амортизації підлягають витрати на:

• придбання основних засобів для власного виробничого ви­ користання;

• самостійне виготовлення основних засобів для власних ви­ робничих потреб;

• проведення усіх видів ремонтів, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів;

• придбання, ремонт і амортизацію легкового автотранспорту тільки юридичними особами, які надають платні послуги щодо перевезення сторонніх громадян та послуги з надання легкового автотранспорту в оренду (прокат);

• поліпшення якості земель, не пов'язаних із будівництвом.

Не підлягають амортизації, а повністю відносяться до вало­вих витрат витрати на:

• придбання й відгодівлю продуктивної худоби;

• вирощування багаторічних плодоносних насаджень;

• утримання законсервованих основних засобів;

• придбання основних засобів з метою їх подальшої реалізації-

172

дудит використання активів і фінансово-господарських операцій

Норми амортизації встановлено у відсотках до балансової вар­тості кожної з груп основних засобів на кінець звітного періоду у такому розмірі (на квартал):

група 1 — 1,25 %;

група 2 — 6,25 %;

група 3 —3,75%.

Отже,

Сума амортизаційних відрахувань за звітний

період (квартал) =

= (Балансова вартість групи на початок звітного періоду х х Норма амортизації певної групи) : 100;

Балансова вартість групи на початок звітного періоду — = Балансова вартість групи на початок періоду,

що передував звітному, +

+ Сума витрат на придбання основних засобів, здійснення капітального ремонту, реконструкцію,

модернізацію та з метою інших поліпшень

основних засобів протягом періоду, що передував звітному, -

- Сума виведених з експлуатації основних засобів

протягом періоду, що передував звітному, —

- Сума амортизаційних відрахувань, нарахованих за період, що передував звітному.

Нарахування амортизації по окремому об'єкту основних за­собів групи 1 припиняється у таких випадках:

• при досягненні балансовою вартістю такого об'єкта 100 не­ оподатковуваних мінімумів доходів громадян;

• у разі виведення з експлуатації окремого об'єкта основних Фондів у зв'язку з його ліквідацією, капітальним ремонтом, ре­ конструкцією та консервацією за рішенням платника податку або Кабінету Міністрів України.

Нарахування амортизації основних засобів груп 2 і 3 припи­няється у таких випадках:

• при досягненні балансовою вартістю групи нульового значення;

• якщо на початок звітного кварталу групи 2 і 3 основних за­ собів не містять матеріальних цінностей.

173

_[

Розділ 13

У разі виведення з експлуатації окремих об'єктів основних за­собів груп 2 і 3 у зв'язку з їх ліквідацією, капітальним ремонтом, реконструкцією, модернізацією та консервацією за рішенням платника податку або Кабінетом Міністрів України балансова вартість груп не змінюється.

Перевіряючи нарахування амортизації після 1 липня 2000 р., слід мати на увазі такі особливості:

• об'єктом амортизації є основні засоби (крім землі);

• нарахування амортизації здійснюється протягом строку корис­ ного використання об'єкта, який установлюється підприємством;

• амортизація основних засобів (крім інших необоротних ак­ тивів) нараховується із застосуванням таких методів: прямоліній­ ного, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивного, виробничого, норм і методів, передбачених податковим законодавством;

• метод амортизації обирається підприємством самостійно;

• амортизація інших необоротних матеріальних активів на­ раховується за прямолінійним та виробничим методами;

• амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися у першому місяці вико­ ристання об'єкта в розмірі 50 % його вартості, яка амортизується, а решта 50 % вартості, яка амортизується, — у місяці їх списання;

• нарахування амортизації провадиться щомісяця. Підприєм­ ства із сезонним характером виробництва річну суму амортизації нараховують протягом періоду роботи підприємства у звітному році;

• суму нарахованої амортизації всі підприємства відображу­ ють збільшенням суми витрат підприємства в складі зносу необо­ ротних активів.

Другим етапом аудиту зносу основних засобів є перевірка пра­вильності обліку зносу (амортизації) та відображення його в об­лікових регістрах. Облік нарахування зносу основних засобів на підприємствах державної і недержавної форм власності неодна­ковий. Це пов'язано із неможливістю змінювати вартість статут­ного фонду за рахунок зносу основних засобів на підприємствах недержавної форми власності. Аудитор перевіряє, щоб в інвентар­них картках обліку основних засобів було наведено суму зносу за кожним об'єктом.

174

Аудит використання активів і фінансово-господарських операцій

Перевіряючи нарахування амортизації (зносу), аудитор пови­нен приділити увагу встановленню правильності застосування належного понижуючого коефіцієнта.

На третьому етапі аудиту нарахування зносу (амортизації) здійснюється зіставленням на відповідність даних первинних, аналітичних та синтетичних регістрів обліку.