5.4. Модифіковані (додаткові) процедури

У разі, якщо в результаті проведених аудиторських процедур, розроблених на основі оцінки ризику, з'ясується потенційна мож­ливість того, що шахрайство або помилки існують, аудитор пови­нен розглянути їх потенційний вплив на фінансову звітність. Якщо аудитор вважає, що виявлені факти шахрайства або помилок мо­жуть мати суттєвий вплив на фінансову звітність, він повинен провести відповідні модифіковані (додаткові) процедури.

Обсяг таких модифікованих (додаткових) процедур залежить від думки аудитора щодо:

• виду шахрайства або помилок;

• їх імовірності;

• імовірності того, що окремий вид шахрайства або помилки може мати суттєвий вплив на фінансову звітність.

65

З "-¹⁵²

Розділ 5

Виконання модифікованих (додаткових) процедур, дає змогу аудитору підтвердити чи спростувати підозри щодо наявності фактів шахрайства або помилок. Якщо підозра про наявність по­милок або шахрайства підтвердилася при проведенні модифіко­ваних (додаткових) процедур, аудитор повинен обговорити ці пи­тання з керівництвом підприємства і знайти можливість відобра­ження їх у фінансовій звітності підприємства. Аудитор має про­аналізувати можливі наслідки для аудиторського висновку.

5.5. Дії аудиторів у разі виявлення помилок та шахрайства

Виявивши помилки та факти шахрайства при проведенні ауди­торських перевірок, аудитор відповідно до параграфів 26—33 ННА № 7 "Помилки та шахрайство" [129, с. 58—59] та САЕ 240 "Відпо­відальність аудитора за розгляд шахрайства та помилок під час аудиторської перевірки фінансових звітів" [167, с. 198—201] по­винен зробити такі повідомлення:

• керівництву підприємства, навіть у тому випадку, коли він припускає, що помилки чи факти шахрайства незначні і не впли­ вають на фінансову звітність підприємства. Щодо фактів шахрай­ ства, то аудитор повинен оцінити участь у них керівних осіб підприємства та повідомити про це безпосереднім керівникам осіб, підозрюваних у незаконних діях. Якщо до шахрайства причетний вищий керівник підприємства, аудитор має право і повинен про­ консультуватися з юристом чи адвокатом щодо своїх подальших дій або спрямування аудиту;

• користувачам аудиторського звіту аудитор повинен кваліфі' кувати й повідомити про всі помилки та факти шахрайства та від' повідно до рівня суттєвості їх підготувати аудиторський висновок. У разі, якщо аудитор не може визначити характер помилки або шахрайства, за офіційним рішенням про наявність або відсутність помилок треба звертатися до відповідного господарського суду; ]

• аудитор не зобов'язаний повідомляти про виявлені ним порУ шення ще когось, крім керівника (засновників) підприємства, не має права надавати інформацію про факти порушень законодавства або надавати будь-які документи стороннім підприємствам або особам-

66

Розділ 6

АУДИТОРСЬКИЙ РИЗИК І МЕТОДИ ЙОГО ВИЗНАЧЕННЯ

6.1. Система економічних ризиків і місце в ній аудиторського ризику

Під ризиком взагалі слід розуміти можливу небезпеку втрат, зумовлених специфікою тих чи інших явищ природи та видів діяльності людського суспільства.

Як економічна категорія ризик — це подія, яка може статися або ні. У разі здійснення такої події можливі три економічні ре­зультати: негативний (програш, втрати), нульовий та позитивний (виграш, прибуток).

Ризиком можливо управляти, тобто використовувати різно­манітні методи, які дають змогу повною мірою прогнозувати ри-зикову подію та вживати заходів щодо зниження ризику. Ефек­тивність організації управління ризиком у багатьох випадках ви­значається класифікацією ризику. Під класифікацією ризику слід розуміти розподіл ризику на конкретні групи за визначеними ознаками (табл. 6.1).

Кожен вид ризику має бути докладно проаналізований, змоде-льований, розкладений на елементи, що дасть можливість певною мірою послабити невизначеність ситуації.

Ризики, як правило, поділяють на динамічний та статистичний.

Динамічний ризик — це ризик непередбачуваних (недетермі-

заних) змін вартості основного капіталу внаслідок прийняття Равлінських рішень чи непередбачуваних обставин. Такі зміни

67

Розділ б

Аудиторський ризик і методи його визначення

Таблиця 6.1. Класифікація ризиків

Ознака за	Характеристика
масштабами та розмірами	Глобальний, локальний
аспектами	Психологічний, соціальний, економічний, юридич­ний, політичний, медико-біологічний, комбінова­ний (соціально-економічний)
мірою об'єктивності й суб'єктивності рішень	Об'єктивно ймовірний, суб'єктивно ймовірний, об'єктивно-суб'єктивно ймовірний
ступенем (мірою) ризикованості рішень	Мінімальний, середній, оптимальний, максималь­ний, допустимий, критичний, катастрофічний
типами ризику	Раціональний (обгрунтований), нераціональний (необгрунтований), авантюрний, азартний
часом прийняття ризикованих рі­шень	Випереджаючий, своєчасний, запізнілий
чисельністю осіб, що при­ймають рішення	Індивідуальний, груповий
ситуацією	Стохастичний (за умов невизначеності), конкурую­чий (у разі конфлікту)

можуть призвести як до збитків, так і сприяти одержанню додат­кових доходів.

Статистичний ризик — це ризик втрат реальних активів вна­слідок нанесення збитків власності, а також втрат доходу через недієздатність організації. Такий ризик може призвести лише до збитків.

Незалежний аудит є невід'ємною частиною фінансових інсти-і тутів ринкової економіки. Тому аудиторський ризик слід розгля­дати як складову частину системи фінансово-економічних ри­зиків. Значною мірою загальний аудиторський ризик формуєть­ся під впливом таких самих чинників, як і інші загальноеко­номічні ризики. На рис. 6.1 наведена система загальноекономіч-

68

69

Розділ 6 І Аудиторський ризик і методи його визначення

них ризиків. Наведену схему системи ризиків необхідно допов­нити третьою групою ризиків — аналітичними ризиками. До цієї групи належать аудиторський ризик, ризик юридичних посл^ таін. (рис. 6.2).

Рис. 6.2. Аналітичні ризики