1.2. Історія розвитку аудиту

Професія аудитора — дуже популярна та престижна, хоча й надто молода. Термін "аудит" не є для нас новим і незнайомим. Це слово виникло в латинській мові понад дві тисячі років тому. Значення слова — "вислуховуючий". У Римській імперії контроль за бухгалтерами, які вели облік державних видатків, здійснюва­ли квестори, звіти яких надсилалися до Риму і там заслуховува­лись екзаменаторами.

У середньовіччі в бухгалтерському обліку визначився певний застій. Однак під час перших Хрестових походів облік було по­новлено і особливого розвитку він набув у Європі в часи епохи Відродження. У 1631 р. з Голландії в Плімут, Масачусетс було на­правлено бухгалтера для аналізу надходжень податків із колонії. Це була перша бухгалтерська контрольна перевірка в Америці.

На державному рівні створювались спеціальні органи, які кон­тролювали державні видатки та збір податків. Цей вид контролю насамперед був пов'язаний з державною діяльністю. Подальший розвиток торгівлі, передусім промислова революція, висунули нові

17

Розділ 1

вимоги. Різко зросла кількість великих підприємств, яким були потрібні значні кошти для свого фінансування, а також кількість управлінців, яких наймали власники підприємств. Так відбулося розмежування функцій між власниками й підприємцями. З ме­тою запобігання зловживанням з боку підприємців власник був змушений звернутися до перевірки фінансової звітності незалеж­ними аудиторами.

У найрозвиненішій державі того часу — Великій Британії — група знаних бухгалтерів (в основному шотландців за походжен­ням) створили професійне об'єднання, метою якого була перевірка фінансових звітів. Ця подія стала початком розвитку незалежно­го аудиту.

У Великій Британії закон про обов'язковий аудит було прий­нято в 1862 р., у Франції — 1867 р., у США — в 1887 р. У Росії інститут аудиторів було введено в армії, де аудитори займалися справами, пов'язаними з розслідуванням майнових спорів. Спро­би створення організації аудиторів в Росії розпочалися з 1888 р., проте визнання присяжні бухгалтери, як тоді називали аудиторів, не набули.

Сучасний аудит почав формуватися наприкінці XIX ст., з того моменту, коли почали виникати великі компанії у вигляді акціо­нерних товариств. Це привело до розподілу права власності і функцій управління, внаслідок чого виникла необхідність захис­ту інтересів власників, в основному акціонерів, які не брали участі в щоденному процесі прийняття рішень.

Величезний внесок у розвиток аудиту зробив американський учений і видатний практик Роберт Монтгомері, який заснував сучасну теорію аудиту.

- На території України державний контроль існував на початку XIX ст., проте незалежний аудит, як і загалом у Росії, поширення не набув. У Радянському Союзі взагалі і в Україні зокрема існу­вав тільки народний, державний і партійний контроль, який здійснювали Комітет народного контролю УРСР, Головне кон­трольно-ревізійне управління, Міністерство фінансів України, відомчі контрольно-ревізійні управління.

Перехід до нових економічних відносин насамперед був зумов­лений змінами у відносинах власності. В лютому 1991 р. Верхов­на Рада України ухвалила Закон України "Про власність" [5], в якому суб'єктами права власності України були визначені народ

18

Суть аудиторської діяльності, її призначення і сфера

України, громадяни, юридичні особи та держава. Закон надає ре­альні права індивідуальної власності широким верствам населен­ня. Почали розвиватися підприємства недержавної форми влас­ності, формуватися прошарок власників. Подальший стрімкий розвиток цього процесу був пов'язаний з роздержавленням та при­ватизацією державного майна. Всі ці процеси об'єктивно зумови­ли необхідність становлення та подальшого розвитку незалежно­го аудиту. Аудит в Україні почав активно розвиватися після прий­няття Закону України "Про аудиторську діяльність" [14].