2.2. Стадії аудиту

Кожна аудиторська перевірка складається з етапів і частин, які називають стадіями.

Дослідницька стадія передбачає вивчення:

• особливостей підприємства: організації, структури, номен­ клатури продукції, видів послуги;

• перспектив розвитку підприємства;

• обліково-аналітичного і контрольного процесу на підпри­ ємстві;

• загального підходу до проведення аудиту, включаючи мож­ ливе використання внутрішнього контролю, проблемних напрямів аудиту;

• оцінки ступеня ризику;

• попереднього варіанта загального плану і програми аудиту, визначених обсягів робіт, конкретних виконавців;

встановлення планового рівня суттєвості.

Підготовчо-узгоджувальна стадія зосереджується на: - узгодженні із замовником плану перевірки, обсягу робіт, термінів її проведення, форми подання результатів аудиту;

~ узгодженні рівня відповідальності аудиторського підприєм­ства і замовника, визначенні вартості аудиторських послуг;

~ закріпленні досягнутих домовленостей між аудиторською фірмою і замовником через підписання необхідних документів

39

Розділ 2

Планування, стадії та процедури аудиту

(договір, програма аудиту тощо, приклади договорів на проведення аудиту і надання аудиторських послуг наведено в дод. 5 і 6);

— підготовці необхідної нормативно-правової бази для пе­ревірки.

Основна стадія зводиться до того, що проводиться аудит (вико­нуються аудиторські послуги) та готується підсумкова аудитор­ська документація.

На завершальній стадії обговорюється додаткова документа­ція, що передається замовнику; передається аудиторський висно­вок; підписується акт приймання-передачі. Приклади актів прий-мання-передачі аудиторських робіт, послуг наведено в дод. 7 і 8.

2.3. Процедури аудиту

Аудит — це сукупність дій аудитора, які називають аудитор­ськими процедурами.

Для того щоб скласти висновок про фінансово-майновий стан клієнта, аудитор повинен визначити конкретні цілі проведення аудиту, досягнення яких дасть йому можливість підтвердити або спростувати (виявити неузгодженість) фінансові документи клієнта. Конкретні цілі аудиту можуть бути сформульовані по-різному. Одним із можливих варіантів цілей аудиту може бути такий:

• наявність і можливість виявлення викривлень;

• повнота відображення інформації;

• своєчасність відображення інформації;

• права та відповідальність;

• процеси інтерпретації та її розподіл;

• претензійні відносини.

Встановивши конкретні цілі аудиту, аудитор прагне отримати докази на користь кожної конкретної цілі перевірки або всупереч їй. Отже, аудитор визначає процедури, які дають змогу підтвер­дити конкретні цілі перевірки та підготувати позитивний висно­вок або виявити неузгодженість фінансових документів.

У загальному вигляді аудиторські процедури можуть бути класифіковані так:

• розуміння бізнесу, його організації, галузі, у якій здій­ снюється діяльність підприємства;

• вивчення й аналіз інформації про діяльність підприємства в цілому;

• вивчення форм і методів обліку, оцінка впливу законодав­ чих змін на стан обліково-аналітичного процесу;

• визначення стану об'єкта в натуральному і вартісному ви­ раженні;

• розгляд питань минулих років;

• огляд звітів керівництва підприємства і проміжних звітів;

• контроль процесу відображення деяких операцій в обліку (первинні, аналітичні, синтетичні та звітні документи);

• аналіз важливих змін в облікових процедурах;

• оцінка праці внутрішніх аудиторів.

Виконання процедур аудиту дає аудитору впевненість у тому, що робота буде виконана в повному обсязі незалежно від розмірів підприємства і виду його діяльності.

40

41

Аудиторські докази і аудиторські тести

Розділ З

АУДИТОРСЬКІ ДОКАЗИ І АУДИТОРСЬКІ ТЕСТИ