- •О. М. Пазяк о. А. Сербенська м. І. Фурдуй л. Ю. Шевченко
- •2000 Ббк 81‘2укр’923
- •Василь Симоненко
- •Розмова з лісом
- •Тексти зі Святого Письма порівняйте з поданими вище.
- •У поезії м. Вороного використані мовні засоби, пов’язані з антонімією.
- •8Еїчтеічтіа
- •Націоналізм і шовінізм
- •Не забувайте
- •Розплата
- •Таємниця украденого імені
- •Козацький літописець
- •Засоби масової інформації і культура
- •Діалогічна людина
- •Автобіографія
- •56 Лексикографія
- •Лексикографія
- •Лек сикографія
- •60 Фонетика
- •61 Голосні звуки
- •1Див.: Сучасна українська мова / За ред о д Пономарева. К , 1997.
- •62 Фонетика
- •63 Приголосні звуки
- •1Див : Сучасна українська мова / За ред. О. Д Пономарева. С. 20—21.
- •64 Фонетика
- •Губні приголосні
- •65 Приголосні звуки
- •66 Фонетика
- •Передньоязикові приголосні
- •67 Приголосні звуки
- •68 Фонетика
- •69 Приголосні звуки
- •70 Фонетика
- •71 Приголосні звуки
- •72 Фонетика
- •73 Приголосні звуки
- •74 Фонетика
- •Середньоязиковий приголосний [й]
- •75 Приголосні звуки
- •Задньоязикові приголосні і глотковий
- •76 Фонетика
- •1. Зимній ранок
- •78 Фонетика
- •Асиміляція приголосних за палаталізацією
- •80 Фонетика
- •Асиміляція приголосних за місцем і способом творення
- •82 Фонетика
- •Прогресивна асиміляція приголосних
- •84 Фонетика
- •86 Фонетика
- •Чергування голосних
- •Найдавніші чергування голосних
- •И — у — о з 0: засихати — сохну — сушити — схпути;
- •Чергування [о] та [е] з нулем звука
- •88 Фонетика
- •90 Фонетика
- •Чергування [и] з [о]
- •Позиційні чергування голосних [у], [і] з приголосними [в], [й]
- •92 Фонетика
- •Чергування приголосних
- •94 Фонетика
- •96 Фонетика
- •Чергування груп приголосних при словотворенні
- •98 Фонетика
- •99 Склад слова
- •Склад слова
- •100 Фонетика
- •Наголос
- •102 Фонетика
- •104 Фонетика
- •105 Інтонація
- •Інтонація
- •106 Фонетика
- •107 Інтонація
- •108 Фонетика
- •109 Інтонація
- •110 Фонетика
- •111 Інтонація
- •112 Фонетика
- •114 Орфоепія
- •116 Орфоепія
- •118 Орфоепія
- •Зразок повного фонетичного аналізу
- •122 Орфоепія
- •124 Графіка та орфографія
- •Принципи українського правопису
- •126 Графіка та орфографія
- •Принципи українського правопису
- •І тепер, куди б не йшов я, що б не думав,
- •128 Графіка та орфографія
- •І пахне чебрецем, і листя де-не-де,
- •І пахне чебрецем і листя де-не-де,
- •Крайнебо
- •Правопис ненаголошених голосних у коренях слів
- •130 Графіка та орфографія
- •132 Графіка та орфографія
- •134 Графіка та орфографія
- •136 Графіка та орфографія
- •138 Графіка та орфографія
- •Голосні у російських та інших слов ’япських прізвищах
- •140 Графіка та орфографія
- •Голосні у російських та інших слов ’янських прізвищах
- •142 Графіка та орфографія
- •143 Приголосні
- •Правопис подвоєних приголосних
- •144 Графіка та орфографія
- •145 Приголосні
- •146 Графіка та орфографія
- •147 Приголосні
- •148 Графіка та орфографія
- •149 Приголосні
- •Спрощення в групах приголосних
- •150 Графіка та орфографія
- •151 Приголосні
- •152 Графіка та орфографія
- •153 Приголосні
- •154 Графіка та орфографія
- •155 Приголосні
- •156 Графіка та орфографія
- •157 Приголосні
- •158 Графіка та орфографія
- •159 Вживання апострофа
- •160 Графіка та орфографія
- •161 Вживання м якого знака
- •162 Графіка та орфографія
- •163 Вживання м 'якого знака
- •164 Графіка та орфографія
- •165 Вживання м 'якого знака
- •166 Графіка та орфографія
- •168 Графіка та орфографія
- •169 Правопис префіксів
- •170 Графіка та орфографія
- •171 Правопис префіксів
- •172 Графіка та орфографія
- •174 Графіка та орфографія
- •176 Графіка та орфографія
- •178 Графіка та орфографія
- •180 Графіка та орфографія
- •182 Графіка та орфографія
- •185 Словотвір
- •186 Словотвір
- •187 Словотвір
- •188 Словотвір
- •189 Словотвір
- •190 Словотвір
- •191 Способи словотворення
- •192 Словотвір
- •193 Способи словотворення
- •194 Словотвір
- •195 Способи словотворення
- •196 Словотвір
- •197 Способи словотворення
- •198 Словотвір
- •199 Способи словотворення
- •200 Словотвір
- •201 Способи словотворення
- •202 Словотвір
- •204 Частини і частки мови
- •205 Правопис іменників
- •206 Частини і частки мови
- •207 Правопис іменників
- •208 Частини і частки мови
- •209 Правопис іменників
- •210 Частини і частки мови
- •211 Правопис іменників
- •212 Частини і частки мови
- •213 Правопис іменників
- •214 Частини і частки мови
- •215 Правопис прикметників
- •216 Частини і частки мови
- •217 Правопис прикметників
- •218 Частини і частки мови
- •1Див тему «Правопис подвоєних приголосних» с 143
- •219 Правопис прикметників
- •220 Частини і частки мови
- •221 Правопис складних слів
- •222 Частини і частки мови
- •223 Правопис складних слів
- •224 Частини і частки мови
- •225 Правопис складних слів
- •226 Частини і частки мови
- •227 Правопис складних слів
- •228 Частини і частки мови
- •229 Правопис складних слів
- •230 Частини і частки мови
- •232 Частини і частки мови
- •1Див. Загальні правила правопису складних слів. С. 220
- •234 Частини і частки мови
- •235 Правопис дієслів
- •236 Частини і частки мови
- •237 Правопис дієслів
- •238 Частини і частки мови
- •239 Правопис дієслів
- •240 Частини і частки мови
- •241 Правопис прислівників
- •242 Частини і частки мови
- •24.1 Правопис прислівників
- •244 Частини і частки мови
- •245 Правопис прийменників
- •246 Частини і частки мови
- •247 Правопис прийменників
- •248 Частини і частки мови
- •249 Правопис сполучників
- •250 Частини і частки мови
- •Сполучники
- •251 Правопис сполучників
- •252 Частини і частки мови
- •253 Правопис сполучників
- •254 Частини і частки мови
- •255 Правопис сполучників
- •256 Частини і частки мови
- •257 Правопис часток
- •9 О-зз
- •258 Частини і частки мови
- •Світай мені, прошу Тебе, молю
- •259 Правопис частки не
- •260 Частини і частки мови
- •261 Правопис частки не
- •262 Частини і частки мови
- •263 Вправи на повторення
- •264 Частини і частки мови
- •265 Вправи на повторення
- •266 Частини і частки мови
- •267 Вправи на повторення
- •268 Частини і частки мови
- •269 Вправи на повторення
- •270 Частини і частки мови
- •271 Вправи на повторення
- •273 Основи пунктуації
- •274 Основи пунктуації
- •275 Основи пунктуації
- •276 Основи пунктуації
- •277 Основи пунктуації
- •280 Основи пунктуації
- •Розділові знаки початку та кінця речення
- •282 Основи пунктуації
- •Тире між підметом і присудком
- •284 Основи пунктуації
- •286 Основи пунктуації
- •288 Основи пунктуації
- •Розділові знаки при однорідних членах речення
- •290 Основи пунктуації
- •292 Основи пунктуації
- •294 Основи пунктуації
- •296 Основи пунктуації
- •Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •296 Основи пунктуації
- •Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •298 Основи пунктуації
- •Відокремлені узгоджені означення
- •Відокремлені неузгоджені означення
- •300 Основи пунктуації
- •Відокремлені прикладки
- •302 Основи пунктуації
- •304 Основи пунктуації
- •306 Основи пунктуації
- •Відокремлені обставини
- •308 Основи пунктуації
- •Відокремлені додатки
- •310 Основи пунктуації
- •Відокремлені уточнювальні слова
- •312 Основи пунктуації
- •Розділові знаки при вставних і вставлених конструкціях
- •314 Основи пунктуації
- •315 Пунктуація в простому реченні
- •316 Основи пунктуації
- •318 Основи пунктуації
- •319 Пунктуація в простому реченні
- •Іван Іванович
- •320 Основи пунктуації
- •Розділові знаки при звертанні
- •Розділові знаки при вигуках, стверджувальних, заперечних та питальних словах
- •322 Основи пунктуації
- •324 Основи пунктуації
- •325 Пунктуація в складному реченні
- •Розділові знаки в складносурядних реченнях
- •326 Основи пунктуації
- •328 Основи пунктуації
- •Письменник і Генерал
- •330 Основи пунктуації
- •Розділові знаки в складнопідрядних реченнях
- •332 Основи пунктуації
- •334 Основи пунктуації
- •Пунктуація в порівняльних конструкціях
- •336 Основи пунктуації
- •338 Основи пунктуації
- •Розділові знаки в складних безсполучникових реченнях
- •340 Основи пунктуації
- •342 Основи пунктуації
- •344 Основи пунктуації
- •346 Основи пунктуації
- •Пунктуація в складних синтаксичних конструкціях
- •348 Основи пунктуації
- •350 Основи пунктуації
- •352 Основи пунктуації
- •354 Основи пунктуації
- •356 Основи пунктуації
- •358 Основи пунктуації
- •360 Основи пунктуації
- •362 Основи пунктуації
- •364 Основи пунктуації
- •366 Основи пунктуації
- •368 Основи пунктуації
- •370 Основи пунктуації
- •372 Основи пунктуації
- •375 Список умовних скорочень
- •376 Список умовних скорочень
- •Українська мова
43
Лексикологія
ного
й фундаментального інтересу до діяльності
соціологів, то вона не може бездумно
розширювати територію, яка стане справді
неозорою, якщо ми станемо досліджувати
її, відмовившись від будь-яких заборон
виходити за її межі' Суб’єкт, поза
всяким сумнівом, має бути в центрі її
зацікавлень, але як суб’єкт-мовець, а
не просто як чиста суб’єктивність,
наділена даром мови. Ми пропонуємо тут
концентуалізувати його як психосоціального
мовця (Клод
Ажеж).
(уривок)
Я
прагнув, з одного боку, з’ясувати, чи
можна пізнати все те, іцо поставив собі
за мету пізнати; а з другого боку, я
хотів зробити все можливе для того, аби
світ став щасливіший. До своїх тридцяти
вісьмох років я віддав свої найкращі
сили здійсненню першого з цих завдань.
Мене змагав скептицизм, і, попри моє
бажання, він привів мене до висновку,
що дуже велика частка всього того, чим
займається наука, може бути піддана
раціональному сумніву. Мені була
потрібна визначеність, як іншим віра.
Я вважав, що найімовірніше знайти точно
означені істини в математиці. Ллє
зрештою збагнув, що багато математичних
доведень, які мої вчителі переконували
мене приймати на віру, мали безліч
хибних припущень і висновків, і що якби
ми справді прагнули відкрити в цій
галузі істину, то це можна було б зробити
тільки в математиці зовсім іншого
виду, побудованій на набагато твердіших
основах, аніж ті, які досі вважали за
цілком надійні. Ллє мірою того, як
просувалася вперед моя праця, мені все
частіше пригадувалася байка про слона
й черепаху. Спорудивши слона, на якого
міг опертися світ математики, я здав
собі справу, що цей слон хитається, і
спробував спорудити черепаху, щоб не
дати слонові впасти. Але черепаха
трималася не краще, аніж слон, і після
якихось двадцяти років щонайнапружепішої
роботи я дійшов висновку, що особисто
я не можу більше нічого вдіяти, аби
поставити математичну науку на несхитні
підвалини (Бертран
Расел).
Автобіографія
44
Лексикологія
Урядові
обмеження безпосередньо стосувалися
до української мови в літературі, науці
та прилюдних виступах. Але посередню
вони впливали на вибір розмовної мови
між освіченими українцями та в їхніх
родинах. Навіть приватна балачка
українською мовою часто сприймалася
як доказ нижчого суспільною становища,
якшо по-українському говорили не
принагідно, а послідовно, це розцінювалося
як свідома опозиція до російської мови,
символу імперії, ш.о вже ставало просто
небезпечним. Багато сучасників
потверджують це у своїх спогадах.
Приміром, Чикаленко пише: «Хоч тоді
(1903), на мою думку, не можна було ставитися
так гостро до того, що в українських
родинах уживалася російська мова, бо
тоді ж за українську мову позбавляли
людей посад не тільки державних та
земських, а й часом приватних. Отже, не
слід дивуватися, що той самий автор,
перераховуючи родини інтелігентів,
де, незважаючи па такий стан, розмовляли
українською мовою, міг назвати дише
вісім: Лу- ценки, Грінчепки, Антоновичі,
Лисенки, Старицькі, Косачі, Шульгини
та його власна» (Ю.
Шевельов).
Хочеться
задати сакраментальне запитання: що
таке мова? Звісно, вчених визначень
цього явища не бракує, проте ... Як чисто
прагматично, то все зрозуміло: мова —
засіб спілкування між народами, класами,
індивідуумами. В організованому
суспільстві то вищий ступінь володіння
нею, то, напевне, ліпше. Високоорганізоване
виробництво, політизовані суспільні
формування, армія погребують чітких і
доступних команд загальнозрозумілою
мовою з метою точного й чіткого виконання
їх. Але чи тільки для цього слуїус мова
людям? Чи тільки для спілкування? А для
мислення? Для його повнота й щирості?..
Як верталася колись надвечір жниця
з поля, вона співала зовсім не з огляду
на спілкування — для себе, для вираження
своєї душі. Але яка має буги мова, що
уособлює душу? Мова — як продукт душі
і сама душа — певним чином як продукт
рідної мови?
Либонь,
варю задуматись (В.
Биков).
Лінгвістична
дисципліна, що вивчає стійкі сполучення
слів з погляду їх значення, походження,
будови, функціонування в мові, називається
фразеологією.До її складу входять стійкі словосполучення,
що мають назву фразеологізмів, або
фразеологічних одиниць.
Фразеологізми
відзначаються стійкістю складу й
структури. Характерною їх ознакою є
те, що вони не конструюються щоразу в
процесі мовлення, а відтворюються як
готові словесні формули (пасти
задніх, як кіт наплакав, вилами по
воді писано).
Чимало
фразеологічних одиниць є засобом
образності, мають виразне емоційно-
експресивне забарвлення. За їх допомогою
можна виражати такі позитивні емоції,
як любов, пошану, гордість, досягати
піднесеності висловлення (караюсь,
мучусь,але
не каюсь; стояти на смерть; завжди
учень), виражати
насмішку, іронію, сарказм, гнів,
презирство, створювати відтінок
фамільярності(не
вартий дірки з бублика; хвостом крутити;
у Сірка очей позичити).Фразеологізми широко використовують
у )гудожньому, публіцистичному стилях
літературної мови та в усному побутовому
мовленні.
У
діловому та науковому стилях фразеологізми
не мають емоційного забарвлення: згідно
з наказом, сісти на лаву підсудних,
ліквідувати
заборгованість, перевірити гіпотезу,
закрити дужки.
46
Фразеологія
Фразеологічні
одиниці входять у синонімічні відношення
між собою, а також з окремими словами,
наприклад: сидіти
склавши руки—ні
за холодну воду не братися—палець
об палець не вдарити—байдики
бити—руки
в боки—ледарювати.
Багато
фразеологізмів побудовано на антонімії:
руки
білі,
а
сумління чорне. Праця чоловіка годує,
а лінь марнує. Діла на копійку, а балачок
на карбованець.
Фразеологічні
одиниці часто виступають у власних
варіантах. Це явище найчастіше виникає
тоді, коли окремі компоненти замінюються
рівноцінними лексемами: тримати
(держати) язик за зубами; набалакати
(намолотити,наплести)
сім мішків (сім кіп,три
мішки) гречаної вовни; намилити
голову (чуба, чуприну, шию, карк) та
ін.
С
різні класифікації фразеологічних
одиниць — на семантичному, функціональному,
граматичному (морфологічному і
синтаксичному), історичному рівнях.
Широке визнання здобула семантична
класифікація: до уваги береться
ступінь з’єднаності складових частин
і співвіднесеність значення усього
вислову з семантикою його окремих
складників.
На
цій основі розрізняють фразеологічні
зрощення(неподільні за значенням; семантика
фразеологізму не випливає із суми
значень компонентів; їх ще прийнято
називатиідіомами:собаку
з 7сти— набути досвіду;бити
байдики— ледарювати;звести
нанівець— знищити);фразеологічніє д н о- с т і (теж семантично неподільні,
але цілісне значення фразеологічного
звороту мотивується значенням
компонентів:прикусити
язика— мовчати;не
нюхати пороху— не бути ще в боях);фразеологічні
сполучення(до них входять слова, що не втратили
семантичної самостійності, але мають
обмежені зв’язки з іншими словами:порушити
питання, бере страх, жаль, досада,
хоч не скажутьбере
любов, ненависть).Окремо виділяють ще один клас —фразеологічні
вислови,до яких зараховують такі стійкі в своєму
складі і вживанні фразеологічні одиниці,
які не тільки семантично подільні,
а складаються цілком із слів з вільним
значенням (серйозно
й надовго; вовків боятися—в
ліс не ходити; не все те золото, що
блищить).
47
Фразеологія
Джерелом
утворення фразеологізмів є:
Жива
народнорозмовна мова, зокрема приказки,
прислів’я (п
!яте
колесо до воза; як горох при дорозі; на
ладан дише; одного поля ягода; тримати
язик за зубами).
Виробничо-професійна
діяльність (дружній
череді вовк не страшний; сім разів
відмір, а один раз відріж; дати задній
хід; міняти шило на швайку; на космічній
швидкості).
Ш
Біблійні
вислови (око
за око, зуб за зуб; святая святих; Содом
і Гоморра; випити гірку чашу до дна).
ш
Антична література та міфологія
(ахіллесова
п ’ята; прокрустове ложе; аріаднина
нитка; дамоклів меч; сізіфова праця).
Сентенції,
влучні вислови видатних людей: Умийтеся,
образ Божий багном не скверніте
(Т. Шевч ); Нам
пора для України жить
(І. Фр); Сталь
і ніжність
(П. Тич.); Любов
і ненависть
(Д. Павл.); Сміх
крізь сльози
(М. Гог.); Хто
бере
— усе
той тратить, хто дає
— усе
придбав (Ш.
Руст ).
Знайомлячись
з таким явищем, як трансформація
фразеологічних одиниць, слід засвоїти
різні її способи (розширення і звуження
значення, скорочення до натяку,
модернізація тощо). Складною проблемою
— в теоретичному і практичному плані
— є переклад фразеологізмів з однієї
мови на іншу.
Вправа
1
Напишіть
по два-три речення, у яких слова брати,
камінь, кидати, кров, крок, іти, заговорити,
замикати, світ, вітер
функціонують: а) як вільні синтаксичні
сполучення; б) як фразеологічні
сполучення. Використайте «Словник
української мови».
Вправа
2
Визначте
відтінки у значенні фразеологічних
синонімів: співати
дифірамби; курити фіміам; співати хвалу;
підносити до небес; носитися, як дурень
із ступою.
Вправа
З
Підготуйте
коротке повідомлення на тему «Як подають
фразеологію у сучасних словниках
(тлумачних, перекладних, термінологічних,
спеціальних)».
За
яким принципом подають фразеологічні
одиниці в різного типу фразеографічних
працях.
48
Фразеологія
•*
Вправа 4
З
одинадіїятитомного «Словника української
мови» випишіть по десять фразеологічних
одиниць, у яких опорним словом є: а)
іменники — назви тварин; б) іменники —
назви частин людського тіла. Розкрийте
значення виписаних фразеологізмів.
Вправа
5
Користуючись
«Російсько-українським словником»,
перекладіть фразеологізми з російської
мови на українську. До українських
відповідників доберіть фразеологічні
синоніми і фразеологічні варіанти.
Глуп
как пробка. Строить глазки (кому). Дать
жизни (кому — чему). Бросаться в глаза.
Из ума вон. Видно птицу по полету.
Терпенье лопнуло. Сбить с толку. Разбить
в пух и прах. Задирать нос. Принимать
мери. Принимать участив. Принять к
сведению. В конечном счете. Зто не в
счет. Иметь в виду. Обратить в шугку. С
глазу на глаз. Пускать пьіль в глаза.
•»
Вправа 6
З тритомного
«Російсько-українського словника»
випишіть п’ять фразеологічних
одиниць, які мають в обох мовах спільні
компоненти, і п’ять, які мають однакове
значення, але відрізняються своїми
компонентами.
Вправа
7
Визначте
джерело походження поданих фразеологізмів.
Поясніть їх значення.
Показувати
пазурі; гедзь напав; одного поля ягода;
міцний горішок; птаха високого польоту;
ставати дибки; робити великі очі.
Білими
нитками шито; куди голка, туди й нитка;
видерти ворсу; давати задній хід; грати
першу скрипку. Підносити на щит; ламати
списи; кинутися в атаку. Викидати за
борт; брати на буксир; кинути якір.
•»
Вправа 8
Подані
фразеологізми згрупуйте у синонімічні
гнізда. Визначте значення фразеологізмів.
Добра,
як з курки молока, а з верби петрушки.
2. Доливати оливи до вогню. 3. Яке їде,
такого і на віз бере.
Надибав
свій свого. 5. З нього помочі, як з осики
груш.
Підкладати
дров у жар. 7. Свишо підкласти. 8. З цапа
ні вовни, ні молока. 9. Іскру у порох
укинути. 10. Дати на поталу.
•»
Вправа 9
Доберіть
фразеологізми-синоніми із значенням
«багато», «бути несамостійним,
залежним» і «щось (чи хтось) зайве».
49
Фразеологія
Вправа
10
Згрупуйте
подані фразеологічні синоніми у три
гнізда. Запишіть інші приклади. Вкажіть,
яким спільним значенням об’єднуються
синоніми- фразеологізми.
1.
Як на долоні волосся поросте. 2. їй кажи
овес, а вона каже гречка. 3. Тоді буде,
як рак свисне, як п’явка крикне. 4. На
Миколи, та й ніколи. 5. Яке коріння, таке
й насіння. 6. Ти йому стрижене, а він тобі
смалене. 7. Тоді буде, як дві неділі разом
зійдуться. 8. Я йому про індики, а він
мені про кури дикі. 9. Ти йому образй, а
він тобі луб’я. 10. Яка іцепа, така яблуня.
Вправа
11
Ознайомтесь
з працею І. Франка «Галицько-руські
приповідки», яку дослідники справедливо
називають «вершиною» в українській
фразеології початку XX ст. Визначте,
яким принципом користувався вчений,
укладаючи цю збірку.
Вправа
12
Запишіть
десять—п’ятнадцять фразеологічних
одиниць, маловідомих у загальнонародній
мові, що їх уживають у вашому мовному
середовищі.
Вправа
13
Ознайомтесь
зі збірником «Прислів’я та приказки»
(К., 1991): а) прочитайте передмову М.
Паз яка «Перлини народної мудрості»;
б) визначте, за яким принципом подано
приповідки; в) охарактеризуйте один із
розділів цієї книги.
Уважно
прочитайте приповідки з опорним словом
«хліб». Визначте, в якому значенні
уживається це слово.
Які
слова на позначення їжі уживаються в
приказках та прислів’ях?
Згадайте
декілька приповідок, у яких компонентом
є власне ім’я.
Запишіть
декілька приповідок, що мають значення
часу.
Вправа
14
Підберіть
десять—п’ятнадцять приповідок на
тему мудрості.
Які
з народних приповідок ви обрали б як
кредо свого життя?
**е
Вправа 15
Виділіть
стійкі сполучення слів. Поясніть їх
значення. Підберіть синоніми.
Такий
мандатор був, як кажуть, ні рак, ні риба.
Треба
було догодити і пану, й урядові, що тоді
жили з собою, як пес із котом. 3. [Магнати]
бачили, що з сеї муки не буде хліба,
боялися втягання хлопів до руху. 4. Уряд
і сам не вірив, аби можна було таким
силуваним конем довго робити. 5. Ся
цісарська заява приперла шляхту до
стіни. 6. Гроші на те не впали би з неба.
7. |Українці, що]
50
Фразеологія
думали
про розірвання кайданів, були, як люди,
що б’ються головою о мур в’язниці. 8.
А коли бідний селянин хотів чого від
пана, то мусив дати «куку в руку». 9.
Опіка уряду, хоч обіцювала хлопові
золоті гори, та направду допровадила
його до бідності. 10. У нього руські кості
поросли польським м’ясом [запорожці
про Адама Кисіля].
[Інтелігентна
молодь] пройшла була чистилище політичних
процесів. 12. Пішло нашому науковому і
освітньому життю з Петрового дня (/.
Фр.).
•о
У Святому Письмі чимало повчальних сентенцій. Уважно прочитайте їх. Декілька вивчіть напам’ять.
1. То честь для чоловіка — сварки уникати. 2. Веселе серце — ліки добрі, а дух прибитий висушує й кості.
Хто мудрість любить, той й житгя любить. 4. Мудрість ліпша від військової зброї. 5. Хто за добро злом платить, від хати того зло не відійде. 6. Хто копає яму, сам упаде до неї. 7. Хто скупо сіє, скупо буде жати. 8. Гнів гніздиться в серці дурнів. 9. Насильство чинить мудрого дурним. 10. Подарунки псують серце. 11. Запальна людина робить дурниці, розважливий — зносить усе.
Які ще ви знаєте приповідки зі Святого Письма?
Як розуміти вислів «Мені ще ніхто ні за що акафіста не читав» (Гр. Тюлі.).
•с> Вправа 17
Поясніть зміст сентенцій, що належать Іванові Огієнкові. Одну із них виберіть як тему міні-твору. Напишіть його.
1. Люди стають великими тоді, коли народ прагне їх мати. 2. Людина повновартісною може бути тільки у своїй Батьківщині. 3. Молитва для мене — праця для народу.
Сила нації — в силі її культури. 5, Мало хто щиро служить народові, і в цьому наша трагедія. 6. Тільки свідома нація дає великих людей. 7. В родині треба жити й поводитися, як у Церкві. 8. Сибір — цвинтар України. 9. Безнадія нищить сили людини. 10. Праця для народу — завжди тяжкий хрест. 11. Умій відгадати, де треба виявити любов, а де справедливість; це — велика мудрість.
Вправа 18
Опрацюйте передмову до книги «Крилаті вислови в українській літературній мові» А. П. Коваль і В. В. Коптілова (К., 1975). Зі словника випишіть по два-три різні за походженням крилаті вислови.
51
Фразеологія
•ь
Використовуючи тлумачні фразеологічні словники, енциклопедії та іншу довідкову літературу, поясніть значення і походження фразеологізмів. З чотирма-п’ятьма побудуйте текст.
Гомеричний сміх. Танталові муки. Лебедина пісня. Проходить червоною ниткою. Аріаднина нитка. Сізіфова праця. Прокрустове ложе. Як зіницю ока. Розрубати гордіїв вузол. Перейти Рубікон. Піррова перемога. Титанічна боротьба. Терновий вінок. Спалити кораблі. Сіль землі. Випити чаїну до дна. Блудний син. Пута Гіменея. Посіяти зуби дракона. Потьомкінські села. Ксантіппа. Кари єгипетські.
Вправа 20
Які крилаті вислови ви пам’ятаєте з української літератури? Десять— п’ятнадцять запишіть.
Запишіть сентенції з античної літератури.
Запишіть крилаті вислови відомих політичних діячів.
Вивчіть напам’ять вісім—десять стійких висловів іноземною мовою.
Вправа 21
У поданих реченнях виявіть фразеологізми, визначте їх типи, вкажіть на їх походження. Поясніть значення фразеологічних одиниць. Чи у всіх випадках їх ужито правильно? У яких реченнях вони трансформовані?
1. Режим ще «дихає», але дихає явно на ладан. 2. Спроби міністрів і парламентаріїв проникнути в цю святая святих великого бізнесу рішуче відкидаються. 3. Про багатства Сибіру раніше було прийнято /оворити, що вони зберігаються під сімома замками. 4. Йдеться про одну з найважшвіших людських проблем, яку ми назвали «больовою точкою» в житті нашого суспільства. 5. Певен, що час розставить усі крапки над «і». 6. Старі... повісили носи.
Наші спортсмени зайняли одне з призових місць на першості серед заводів і здобули, як говорили в старовину, Піррову перемогу. 8. Там, де двоє, не б’ються. 9. На жаль, часто доводиться спостерігати сучасно одягнутих, намальованих дівчат, дивлячись на котрих мимоволі згадуєш класичні сідло і корову. 10. «Язьік мой» не ворог твій? (з газ.).
•ь Вправа 22
У поданих реченнях виявіть вислови, які роблять виклад шаблонізованим.
Порадували здобутками тваринники. Спориться робота в операторів машинного доїння. Спориться робота і у
52
фразеологія
працівників
машинного доїння. Кожного місяця з
воріт виходить до 50 відремонтованих
тракторів, щоб продовжити битву за
новий врожай. Питання створення достатку
кормів вирішується ніби успішно. Він
добре зарекомендував себе в боротьбі
з шкідниками в саду. Силами учнів
організували концерти. Доповідач
торкнувся питання розвитку демократії.
На передній край виносять питання
збільшення виробництва. Хотів би
зупинитися на питанні, яке мене
найбільше хвилює (з газ.).
•е
Вправа 23
Зреферуйте
розділи з підручників та навчальних
посібників про стандарти і штампи
у мові газети і на цій основі напишіть
повідомлення на тему: «Штампи і
канцеляризми у мові газети».
•о-
Вправа 24
Визначте,
які із поданих висловів, серед яких є
фразеологізми, нормативні.
Вища
міра покарання, найвища кара; зчинити
галас, підняти шум; нічого гріха таїти,
ніде правди діти; що ж вдієш, що ж поробиш;
впав у неласку, впав у немилість; як
личить сусідам, як подобає сусідам; по
старій звичці, за старою звичкою; гідний
для наслідування, гідний наслідування;
приймати міри, вживати заходи, вживати
заходів; заключити договір, укласти
угоду, підписати договір.
•>
Підготуйте реферат на тему «Спостереження над використанням фразеологічних одиниць у мові преси».
•о- Вправа 26
Зробіть повний лексикологічний аналіз виділених слів за такою схемою: Значення слова: власне — загальне; слово з конкретним чи абстрактним значенням; повнозначне — неповнозначне; багатозначне — однозначне; прямого чи переносного значення; з якими словами вступає в синонімічний ряд, в антономічну чи паронімічну пару.
Походження слова: спільнослов’янське; власне українське; запозичене (вкажіть, з якої мови).
Характеристика слова зі стилістичного боку: нейтральне; специфічно побутове; емоційно забарвлене; соціально-політичне; виробничо-професійне; адміністративно-ділове; книжне; діалектизм; просторіччя; арготизм, жаргонізм.
Прислів’я — складова частина культури народу, його неоціненний скарб, яким він володіє з незапам’ятних часів і яким збагачує теперішнє і збагачуватиме майбутні покоління людства. Усі види словесного мистецтва пов’язані з
53
Фразеологія
народним
афористичним
словом,
яке робигь наше мовлення влучним,
точним,дотепним.
Народні
вислови проникають у мову публіцистики,
науки і навіть міжнародноїдипломатії.
Дослідження
прислів'їв зараз активно проводиться
у всіх країнах
світу,
створюються численні фундаментальні
і популярні збірки, видаються науковіпраці,
робляться
спроби міжнароднихкласифікацій
наремій(з
кп.).
Правильним
слід визнати усне або писемне мовлення,
що відповідає
граматичним,
лексичним, стилістичним і вимовним
нормам літературної мови. Проте
правильність мовлення тс не засвідчує
справжньогоопанування
мови.
Можна говориш або писати досить
правильно, але надтоодноманітно.
Такому
мовленню бракуєтворчого
підходу,
стилістичної виразності. А мовленнєве
мистецтво досягається вмілим ідоцільним
вживанням
слів різних стилів, різноманітних
синтаксичних конструкцій, а також в
усному мовленні —багатством
інтонацій.
Знання виражальних засобів мови і
вміння використати їх залежно від
ситуації мовлення — вищийступінь
опанування
мовної культури. Щоб досягти його, треба
досконало знати про різне призначення
мовних засобів.
Стилістична
доцільність
вживання
мовних засобів, їх відповідність
потребам спілкування є ознакою високої
культури мовлення (/.Вихов.).
Невербальне
інформування. Процес
спілкування не вичерпується усними та
письмовими повідомленнями. У цьому
процесі важливу роль відіграють
невербальні форми інформування —
жести, пози, міміка, зокрема вираз
обличчя, та контакт очей. Дослідники
виявили майже мільйон невербальних
сигналів.
Спостерігати
жести
просто, але інтерпретувати їх набагато
складніше. До того ж зайва чи суперечлива
жестикуляція через неправильне
сприймання її шкодить справі. Щоб
оволодіти бодайазами
жестикулювання,потрібне
тривале
тренування, усвідомлення ролі кожного
жесту, бо коли людина не навчиться
керувати власними жестами, вони почнутькерувати
нею,а
вже
тоді важко буде сторонньомузрозуміти
сенс
невербальногоповідомлення
(з
жури.).
Практичне
знайомство з різного типу словниками,
вироблення навичок користування
ними — одне з важливих завдань курсу
сучасної української літературної
мови. Необхідно, як підкреслює М.
Рильський, навчитись «читати» словники,
виробити потребу постійно звертатися
до них. Словник не обмежується реєстрацією
слів, а пояснює їх або розповідає про
те, які предмети, явища стоять за цими
словами, дає відомості про різні відтінки
значення, є довідником при з’ясуванні
правописних моментів, відповідних
граматичних форм, вимови слів, їх
походження, функціонування.
Систематична
робота з різного типу словниками
сприяє збагаченню лексичного та
фразеологічного запасу, вдосконаленню
мовної майстерності, підвищенню
рівня мовленнєвої культури, збільшує
можливість засвоєння нових понять.
Вправа
1
З’ясуйте
основні відмінності між лінгвістичними
та енциклопедичними словниками.
Назвіть
основні різновиди цих двох типів
словників. Як розуміти вислів М.
Рильського «уміти читати словники»?
•о-
Вправа 2
В
«Енциклопедії українознавства» (Львів,
1993. Т. 1) прочитайте Переднє слово Головної
Редакції та статтю «Довгий, тернистий
шлях українства до самопізнання» (автор
О. Романів), зреферуйте, виклавши у формі
тез основні положення.
55
Лек
сик ографія
•о-
Вправа З
а) Опрацюйте
вступні статті до тритомного
«Російсько-українського словника»
(К., 1980), до одинадцятитомного «Словника
української мови» та «Орфографічного
словника української мови» (К., 1994);
б) укажіть,
яку функцію в цих словниках виконують
позначки, які скорочення і з якою метою
вживаються у цих словниках; в) визначте
особливості розробки слів, що належать
до різних частин мови.
•©>
Вправа 4
Ознайомтесь
докладно зі «Словником іншомовних
слів» (К., 1985). Випишіть з нього
десять—п’ятнадцять висловів, що
вживаються в латинському написанні.
•о-
Визначте структуру словника-довідника «Власні імена людей» Л. Г. Скрипник, Н. П. Дзятківської. Опрацюйте третій розділ.
•о- Вправа 6
Дайте письмову характеристику словникам різних типів (орфографічному, тлумачному, словнику іншомовних слів, перекладному, історичному, етимологічному, словнику мови письменників, діалектологічному, синонімічному, словнику власних імен). Характеристику словників подайте за схемою:
Вихідні дані про словник (повна назва словника, його автор чи колектив авторів, упорядник, кількість томів, місце видання, видавництво, рік видання; якщо видання багатотомне — роки).
Тип аналізованого словника, специфіка його побудови, особливості розробки словникових статей (доцільно звернути увагу на розробку слів різних частин мови).
Завдання цього типу словника.
Коротка оцінка словника, його практичне застосування.
•©> Вправа 7
Зіставте тлумачення слів: камінь, копа, мережа, нагорода, торба, хлопець у «Словнику української мови» П. Біленького-Носенка, у «Сло- варі української мови» за ред. Бориса Грінченка і одинадцятитомному «Словнику української мови». З’ясуйте відмінності в тлумаченні цих слів.
Вправа 8
Ознайомтеся з кількома термінологічними словниками української мови. Дайте характеристику двом різновидам цього типу словника: а) перекладному, б) тлумачному,
Вправа 9
Ознайомтеся зі «Словником староукраїнської мови XIV—XV ст.» та «Словником староукраїнської мови XVI — першої половини XVII ст.». Прочитайте передмови. Випишіть десять—п’ятнадцять історизмів, поясніть їх значення.
Вправа 10
Складіть словникові статті до виділених у тексті слів.