82 Фонетика

ухідчини, в упряжці, дмешся, привізши, убирається, спасши, розжеврітися, у точці, мережці, зчіплювач.

Вправа 27

Запишіть слова фонетичною транскрипцією. Поясніть (письмово) відомі

вам явища регресивної асиміляції приголосних.

Зсунути, сніданок, заводський, розсипати, кругяться, не дрімається, слівце, на кріслі, піднятий, розширити, безкраїй, незчувся, грієшся, коритце, без числа, зціпити, у мисці, зчищу, У веснянці, розсіяти, міцні, стрічці, з хмари, п’ятнадцять, шістдесят, лікарський, відсіч, урозтіч, Устя, відстібати, відсутність, відтягати, Наддніпрянщина, надзелень, ніжці, підживлення, підліток, підскік, підтя­тий, офіціаіггці, марність, людський, у ложечці, копитце, конвенція, зліт, у діжечці, на ділянці, станція, долізши, делікатність, з швайки.

Вправа 28

Запишіть текст фонетичною транскрипцією, виділіть слова, у яких

спостерігаєте явища регресивної асиміляції приголосних.

...Часто дивишся фільм і помічаєш, що людські при­страсті в ньому поступаються місцем субординації взаємо­відносин нижчих з вищими, підлеглих з керівниками; колізії та характери поступаються місцем взаємоповчан- піо, і замість повнокровних, цікавих людей з’являються ходячі схеми — непереконливі і збіднені. Мені здається, що ця непереконливість і збіднепість, з погляду художньої правди, виходить, головним чином, внаслідок утрати горизонту... (О. Довж.).

Прогресивна асиміляція приголосних

У сучасній українській літературній мові є приклади прогресивної асиміляції приголосних, що історично виникли в процесі розвитку фонетичної системи. До них належать бджола (від колишнього бьчєла), м’які приго­лосні у суфіксах -ськ(ий), -зьк(ий), -цьк(ий), які супровод­жувалися стягненням однакових приголосних, що поста­вали внаслідок асиміляції, або спрощенням цих груп:

Асиміляція приголосних

Ігали^ец'киї\, [пол'іс'киї], [запоріз'ки1\\ приголосні перед су­фіксом -ство: [р’іздво\, \св'ідоцтво], |йе^иствб\ та ін.

Новим явищем слід вважати м’які і пом’якшені приго­лосні, які є реалізацією двох пом’якшених фонем: [т':], |д':], |л':], Ін':], [з':], Іс':], |ц':], |ж’:], [ш’:], |ч’:]. Вони розвинулися в позиції між голосними внаслідок повної прогресивної асиміляції в таких групах слів:

а) в іменниках середнього роду другої відміни перед закінченням -а: [знан'.а], \жи^ет':а], [колос':а[₉ [узвиш’:а\, [узб’іч’.а], [зб’іж ’:а], [з’іл':а]₉ [груд: а], [ галуз':а\, [клон ’:а], [узбе¹¹ реж \ а\;

б) у деяких іменниках чоловічого й жіночого родів першої відміни: [р’іл'.а], |стат':а], [суд'.а] , Ій'.аі;

в) в орудному відмінку іменників жіночого роду однини третьої відміни перед закінченням -у: [с’іл':у\, [м ’і&:у], [н'ін ’:у], [стат':у], | гуаш ’:у], [ пдв ’ін':у\, \м ’іц':у\, [молоду], [маз'у], [дрож’:у\;

г) у деяких формах дієслова подвоюється звук [л]: [л':у], [л':еіи], [л':е], |л':е^имб], [л':е^ите], [л':ут']\

ґ) у деяких прислівниках: [зран'.а], [науман':а[, [спро- сдн':а];

д) у слові [л':анш].

У позиції після іншого приголосного відбулося стяг­нення вищезазначених звуків до нормальної тривалості: [лйс'т'а], [в ’іс'т'у], [смерт'у].

Вправа 29

Запишіть слова фонетичною транскрипцією. Поясніть наявність чи

відсутність подвоєних однакових фонем.

Весілля, ллється, пісня, коріння, кузня, узлісся, гостя, озброєння, змагання, лазня, латаття, спання, щастя, мов­лення, подружжя, диня, купання, волосся, коса, вишня, зрання, гривня, господиня, круча, залізяччя, буття, дитя, дозвілля, немовля, купівля, маячня, маля, маяння, курча, озброєність, лляний, ляля, льоля, лоша, затишшя, ложа, підніжжя, залоза, заліззя, лиття, листя, лежанка, лежання, кущення, кутя, вороння, ворона, насіння, насінина, ку­пальня, куля, торгівля, гілля, критика, укриття, красуня, кохання, кошеня, корені, коріння, комашня, колода, ко­лоддя, коліща, колісня, козаччина.