- •О. М. Пазяк о. А. Сербенська м. І. Фурдуй л. Ю. Шевченко
- •2000 Ббк 81‘2укр’923
- •Василь Симоненко
- •Розмова з лісом
- •Тексти зі Святого Письма порівняйте з поданими вище.
- •У поезії м. Вороного використані мовні засоби, пов’язані з антонімією.
- •8Еїчтеічтіа
- •Націоналізм і шовінізм
- •Не забувайте
- •Розплата
- •Таємниця украденого імені
- •Козацький літописець
- •Засоби масової інформації і культура
- •Діалогічна людина
- •Автобіографія
- •56 Лексикографія
- •Лексикографія
- •Лек сикографія
- •60 Фонетика
- •61 Голосні звуки
- •1Див.: Сучасна українська мова / За ред о д Пономарева. К , 1997.
- •62 Фонетика
- •63 Приголосні звуки
- •1Див : Сучасна українська мова / За ред. О. Д Пономарева. С. 20—21.
- •64 Фонетика
- •Губні приголосні
- •65 Приголосні звуки
- •66 Фонетика
- •Передньоязикові приголосні
- •67 Приголосні звуки
- •68 Фонетика
- •69 Приголосні звуки
- •70 Фонетика
- •71 Приголосні звуки
- •72 Фонетика
- •73 Приголосні звуки
- •74 Фонетика
- •Середньоязиковий приголосний [й]
- •75 Приголосні звуки
- •Задньоязикові приголосні і глотковий
- •76 Фонетика
- •1. Зимній ранок
- •78 Фонетика
- •Асиміляція приголосних за палаталізацією
- •80 Фонетика
- •Асиміляція приголосних за місцем і способом творення
- •82 Фонетика
- •Прогресивна асиміляція приголосних
- •84 Фонетика
- •86 Фонетика
- •Чергування голосних
- •Найдавніші чергування голосних
- •И — у — о з 0: засихати — сохну — сушити — схпути;
- •Чергування [о] та [е] з нулем звука
- •88 Фонетика
- •90 Фонетика
- •Чергування [и] з [о]
- •Позиційні чергування голосних [у], [і] з приголосними [в], [й]
- •92 Фонетика
- •Чергування приголосних
- •94 Фонетика
- •96 Фонетика
- •Чергування груп приголосних при словотворенні
- •98 Фонетика
- •99 Склад слова
- •Склад слова
- •100 Фонетика
- •Наголос
- •102 Фонетика
- •104 Фонетика
- •105 Інтонація
- •Інтонація
- •106 Фонетика
- •107 Інтонація
- •108 Фонетика
- •109 Інтонація
- •110 Фонетика
- •111 Інтонація
- •112 Фонетика
- •114 Орфоепія
- •116 Орфоепія
- •118 Орфоепія
- •Зразок повного фонетичного аналізу
- •122 Орфоепія
- •124 Графіка та орфографія
- •Принципи українського правопису
- •126 Графіка та орфографія
- •Принципи українського правопису
- •І тепер, куди б не йшов я, що б не думав,
- •128 Графіка та орфографія
- •І пахне чебрецем, і листя де-не-де,
- •І пахне чебрецем і листя де-не-де,
- •Крайнебо
- •Правопис ненаголошених голосних у коренях слів
- •130 Графіка та орфографія
- •132 Графіка та орфографія
- •134 Графіка та орфографія
- •136 Графіка та орфографія
- •138 Графіка та орфографія
- •Голосні у російських та інших слов ’япських прізвищах
- •140 Графіка та орфографія
- •Голосні у російських та інших слов ’янських прізвищах
- •142 Графіка та орфографія
- •143 Приголосні
- •Правопис подвоєних приголосних
- •144 Графіка та орфографія
- •145 Приголосні
- •146 Графіка та орфографія
- •147 Приголосні
- •148 Графіка та орфографія
- •149 Приголосні
- •Спрощення в групах приголосних
- •150 Графіка та орфографія
- •151 Приголосні
- •152 Графіка та орфографія
- •153 Приголосні
- •154 Графіка та орфографія
- •155 Приголосні
- •156 Графіка та орфографія
- •157 Приголосні
- •158 Графіка та орфографія
- •159 Вживання апострофа
- •160 Графіка та орфографія
- •161 Вживання м якого знака
- •162 Графіка та орфографія
- •163 Вживання м 'якого знака
- •164 Графіка та орфографія
- •165 Вживання м 'якого знака
- •166 Графіка та орфографія
- •168 Графіка та орфографія
- •169 Правопис префіксів
- •170 Графіка та орфографія
- •171 Правопис префіксів
- •172 Графіка та орфографія
- •174 Графіка та орфографія
- •176 Графіка та орфографія
- •178 Графіка та орфографія
- •180 Графіка та орфографія
- •182 Графіка та орфографія
- •185 Словотвір
- •186 Словотвір
- •187 Словотвір
- •188 Словотвір
- •189 Словотвір
- •190 Словотвір
- •191 Способи словотворення
- •192 Словотвір
- •193 Способи словотворення
- •194 Словотвір
- •195 Способи словотворення
- •196 Словотвір
- •197 Способи словотворення
- •198 Словотвір
- •199 Способи словотворення
- •200 Словотвір
- •201 Способи словотворення
- •202 Словотвір
- •204 Частини і частки мови
- •205 Правопис іменників
- •206 Частини і частки мови
- •207 Правопис іменників
- •208 Частини і частки мови
- •209 Правопис іменників
- •210 Частини і частки мови
- •211 Правопис іменників
- •212 Частини і частки мови
- •213 Правопис іменників
- •214 Частини і частки мови
- •215 Правопис прикметників
- •216 Частини і частки мови
- •217 Правопис прикметників
- •218 Частини і частки мови
- •1Див тему «Правопис подвоєних приголосних» с 143
- •219 Правопис прикметників
- •220 Частини і частки мови
- •221 Правопис складних слів
- •222 Частини і частки мови
- •223 Правопис складних слів
- •224 Частини і частки мови
- •225 Правопис складних слів
- •226 Частини і частки мови
- •227 Правопис складних слів
- •228 Частини і частки мови
- •229 Правопис складних слів
- •230 Частини і частки мови
- •232 Частини і частки мови
- •1Див. Загальні правила правопису складних слів. С. 220
- •234 Частини і частки мови
- •235 Правопис дієслів
- •236 Частини і частки мови
- •237 Правопис дієслів
- •238 Частини і частки мови
- •239 Правопис дієслів
- •240 Частини і частки мови
- •241 Правопис прислівників
- •242 Частини і частки мови
- •24.1 Правопис прислівників
- •244 Частини і частки мови
- •245 Правопис прийменників
- •246 Частини і частки мови
- •247 Правопис прийменників
- •248 Частини і частки мови
- •249 Правопис сполучників
- •250 Частини і частки мови
- •Сполучники
- •251 Правопис сполучників
- •252 Частини і частки мови
- •253 Правопис сполучників
- •254 Частини і частки мови
- •255 Правопис сполучників
- •256 Частини і частки мови
- •257 Правопис часток
- •9 О-зз
- •258 Частини і частки мови
- •Світай мені, прошу Тебе, молю
- •259 Правопис частки не
- •260 Частини і частки мови
- •261 Правопис частки не
- •262 Частини і частки мови
- •263 Вправи на повторення
- •264 Частини і частки мови
- •265 Вправи на повторення
- •266 Частини і частки мови
- •267 Вправи на повторення
- •268 Частини і частки мови
- •269 Вправи на повторення
- •270 Частини і частки мови
- •271 Вправи на повторення
- •273 Основи пунктуації
- •274 Основи пунктуації
- •275 Основи пунктуації
- •276 Основи пунктуації
- •277 Основи пунктуації
- •280 Основи пунктуації
- •Розділові знаки початку та кінця речення
- •282 Основи пунктуації
- •Тире між підметом і присудком
- •284 Основи пунктуації
- •286 Основи пунктуації
- •288 Основи пунктуації
- •Розділові знаки при однорідних членах речення
- •290 Основи пунктуації
- •292 Основи пунктуації
- •294 Основи пунктуації
- •296 Основи пунктуації
- •Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •296 Основи пунктуації
- •Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •298 Основи пунктуації
- •Відокремлені узгоджені означення
- •Відокремлені неузгоджені означення
- •300 Основи пунктуації
- •Відокремлені прикладки
- •302 Основи пунктуації
- •304 Основи пунктуації
- •306 Основи пунктуації
- •Відокремлені обставини
- •308 Основи пунктуації
- •Відокремлені додатки
- •310 Основи пунктуації
- •Відокремлені уточнювальні слова
- •312 Основи пунктуації
- •Розділові знаки при вставних і вставлених конструкціях
- •314 Основи пунктуації
- •315 Пунктуація в простому реченні
- •316 Основи пунктуації
- •318 Основи пунктуації
- •319 Пунктуація в простому реченні
- •Іван Іванович
- •320 Основи пунктуації
- •Розділові знаки при звертанні
- •Розділові знаки при вигуках, стверджувальних, заперечних та питальних словах
- •322 Основи пунктуації
- •324 Основи пунктуації
- •325 Пунктуація в складному реченні
- •Розділові знаки в складносурядних реченнях
- •326 Основи пунктуації
- •328 Основи пунктуації
- •Письменник і Генерал
- •330 Основи пунктуації
- •Розділові знаки в складнопідрядних реченнях
- •332 Основи пунктуації
- •334 Основи пунктуації
- •Пунктуація в порівняльних конструкціях
- •336 Основи пунктуації
- •338 Основи пунктуації
- •Розділові знаки в складних безсполучникових реченнях
- •340 Основи пунктуації
- •342 Основи пунктуації
- •344 Основи пунктуації
- •346 Основи пунктуації
- •Пунктуація в складних синтаксичних конструкціях
- •348 Основи пунктуації
- •350 Основи пунктуації
- •352 Основи пунктуації
- •354 Основи пунктуації
- •356 Основи пунктуації
- •358 Основи пунктуації
- •360 Основи пунктуації
- •362 Основи пунктуації
- •364 Основи пунктуації
- •366 Основи пунктуації
- •368 Основи пунктуації
- •370 Основи пунктуації
- •372 Основи пунктуації
- •375 Список умовних скорочень
- •376 Список умовних скорочень
- •Українська мова
Розділові
знаки бувають віддільні
і відокрем
л ю в а л ь н і. Перші служать для
розмежування попереднього й наступного
речень, частин у складному реченні та
однорідних членів. До них належать
крапка (.), знак питання (?), знак оклику
(!), кома (,), крапка з комою (;), двокрапка
(:), тире (—) і три крапки (...). Віддільні
розділові знаки можуть бути одиничними
й повторюваними (кома й крапка з комою):
Тут
недоречні печаль, чи смуток, чи гнів
(О. Ірв.). Лист
на дубах ще був цупкий, густий,
зелений;
він і не збирався спадати; берези тихо
полум'яніли...
(Є. Гуц.).
Відокремлювальні
розділові знаки вживаються для
позначення меж таких синтаксичних
конструкцій, які вставляються в
речення з метою доповнення, пояснення,
розкриття змісту одного чи кількох
членів речення або й речення в цілому,
тобто ними відокремлюють звертання,
вставні і вставлені конструкції,
відокремлені члени речення. До них
належать парні
розділові знаки: подвійна кома, подвійне
тире, дужки і лапки. Напр.: Вже
почалось,
мабуть,
майбутнє. Оце, либонь,
вже
почалось...
(Л. Кост.); Проте,
чи на радість, чи на жаль,
— тут
кожен вільний у трактуванні,
— не
ми собі вибираєм батьків,
державу,
вік і стать...
(П. Мовч.).
У
художніх творах та публіцистиці можуть
використовуватися гак звані
факультативні
розділові знаки. Термін факультативні
пунктуаційні знаки протилежній за
змістом терміну знаки кодифіковані,
або обов’язкові. Факультативні знаки
— це в основному знаки авторські,
зумовлені умовами контексту.
Індивідуально-авторське
застосування і комбінування розділових
знаків необхідні для передачі найтонших
смислових та емоційних відтінків. Такі
знаки можуть суперечити загальноприйнятим
нормам, але не сприяють розхитуванню
пунктуаційної системи: Добро
на світі творять,
а
зло на світі
— роблять
(П. Ск.); Може,
десь є лотоси і гінкго, тихі ріки і
рожева даль
—у
краю неляканих фламінго,
де
цвіте неламаний мигдаль
(Л. Кост.).
Проте
авторська пунктуація не вичерпується
випадками контекстуальними. Можна
говорити також про ^хшіьність певного
автора до певних стильових прийомів,
п°^УДовапих
на тому чи іншому розділовому знакові
(у вустк Драча
багато
тире, у Є. Гуцала часто використо- ся
кРаика
з комою): Природа
—в
усьому. В зеленому
273 Основи пунктуації
клекоті
Дерев мідногорлих при буйній погоді,
В шуганнях ракет і в пташиному клекоті
— Слава
природі!
(І. Др.); Вишнево-яблуневі
садки, ще сьогодні зранку такі змерзлі
й розпачливі, подобрішали, потеплішали;
село звеселіло; людські обличчя
погіднішими стали
(Є. Гуц.). Такі знаки передають емоційний
лад мовлення, який відповідає даній
індивідуальності. їхня функція —
створення експресій: вони сприяють
динамічності або, навпаки, плавності
викладу, різкості чи ліричності звучання.
Часто їх функція
стилістична.
Однак
індивідуальність у використанні
розділових знаків полягає'не в порушенні
пунктуаційної системи, а в розширенні
і збагаченні практики її застосування:
знаки в такому випадку допомагають
читачеві осягнути глибину думок і
почуттів автора. Якщо ж від надмірної
індивідуалізації втрачається
соціальна значимість пунктуації, то
це призводить до пунктуаційної
неграмотності.
Отже,
сучасна пунктуація, відбита в друкованих
текстах, являє собою сукупність
загальноприйнятих правил користування
розділовими знаками, рекомендованих
«Українським правописом», а також
особливостей індиві- дуально-авторського
їх уживання.
Вправа
1
Прочитайте
речення вголос. Простежте, чи завжди
фразова пауза позначається розділовим
знаком.
ї.
1. У полі спить зоря під колоском І сонно
слуха думу колоскову, ї сонна тиша
сонним язиком Шепоче саду сиву колискову
(М Вінгр.).
2. Було йому літ сімдес5гг чи, може, й
більше (О.
Довж.).
3. Ти проростаєш над сюжетом, Його,
мов плівку, проявляєш, Коли ти ледь
помітним жестом Своє волосся поправляєш
(О.
Ірв.).
4. Хай розквітне веселково у невиданій
красі наша мова калинова, паче сонце у
росі (П.
Тич.). 5.
Із ферми несуть корови па рогах Бідони
й цистерни молочні, І пісню про жінку
в доіцах і снігах Співають коров’ячі
очі (М.
Вінгр.).
6. В останньому промінні сонця грала
дрібненька мушва і, мов сітка, мигтіла
перед очима (М.
Коц.).
7. Не хвалися, йдучи на торг, а хвалися,
йдучи з торгу. 8. Розпрягайге, хлопці,
коні та й лягайте спочивать (н.
те.).
Прокоментуйте
з погляду інтонаційної структури
речення — висловлювання мовознавця
Д. М. Ушакова «Пунктуація — це не ноти
для читання».
274 Основи пунктуації