318 Основи пунктуації

в) вставлені речення, які доповнюють, уточнюють усе речення або якийсь його член і різко випадають із синтак­сичної структури речення: Чи справді так було, чи, може, хто збрехав (хто ворогів не мав!), — а все-таки катюзі, як кажуть, буде по заслузі (Л. Гл.). Потрібні розділові знаки самого речення (кома, тире, двокрапка, три крапки) став­ляться після вставленої конструкції, як у наведеному реченні.

Вставлені конструкції, які нема потреби різко відме­жовувати від основного речення, виділяються, як прави­ло, тире, рідше — к о м а м и: Як не полум'я, то крига. Завжди ставалося те вночі, а ночі — мовби хто вибирав навмисне — були чорні, холодні, похмурі, ще звечора нічого не заповідалося (П. Загр.); Так, місто пришпорило саме життя, прискоривши природні ритми, спородивши загальноміську стресовість і, як захисну реакцію, —стерео­типність поводження, мислення, мовлення (П. Мовч.).

Якщо вставлена конструкція виділяється тире, а без неї мала б бути кома, то така конструкція виділяється к о м а м и й тире: Не було ще такого літнього ранку,

• хіба вже каміння з неба, — щоб дід Арсен, прозваний Буїилею, всидів дома (Гр. Тют.).

Вправа 43

Поставте потрібні розділові знаки при вставлених конструкціях (вони виділені курсивом), враховуючи ступінь їх змістової віддаленості від основного речення, а також при вставних словах.

1. Тут вам асфальт і на тротуарах, тут вам асфальт і там, де пролітають бадьорі автомобілі таксі! і де вже не плен­таються зовсім сумні, допотопні візники. 2. Тепер як запевняє Методій Кирилович про Методія Кириловича читайте далі на цій вулиці ви не зустрінете жодного чиновника того ж таки імператорського режиму. 3. О, тоді мій герой теж відчув би якусь тривогу на душі власне не на душі пробачте за цей безпардонний ідеалізм! а якось більш моністично. 4. — Але, — продовжував мій герой, — ми таких місіонерів не приймаємо!.. Голоси: «Правильно! Правильно!». 5. Правда славетний винахід про нього далі, це саме той винахід, що зробив ім'я Івана Івановича без­смертним! примушує автора написати ще невеличкий розділ (М. Хв.). 6. І, коли вже стане темно, з неопалених покоїв я здається вівся чемно, я нічого не накоїв, у жаркі вогні нсонні повертаємось навіки (Ю. Апдр.). 7. Мабуть