334 Основи пунктуації

піски обпалені, але не переможені що пісок — мірило часу — є мірилом смерті. Себто мірилом не живого, а віджилого (П. Мови.). 14. Питала як живе її рідне село Гуджули її чи багато цвіту в їхньому саду чи багато нагідок (А/. Лазор ).

Пунктуація в порівняльних конструкціях

Кома перед порівняльним сполучником с т а- виться в тих випадках, коли порівнюються предмети, ознаки, обставини, тобто коли є порівняння.

в Комами відділяються порівняльні звороти, які приєднуються за допомогою сполучників як, мов, немов, ніби, наче, ніж, що, хоч та ін., виступаючи різними чле­нами речення: Зараз над поворонілою водою в ріст людини, мов прив⁹язана, висить тонка й прозора намітка синьої імли (М. Ст.) — означення; Та дальні, раптові, як вибух, і нестримні, як стихія, події з цієї виняткової зустрічі були б зовсім незрозумілі (І. Ле) —прикладка; Київ, Київ!.. Я тобі, як чуду, у піснях молюся голубих (В. Сос.) — додаток; Як жива, між віттям павутина пропливла, а сонце світить тихо, мов крізь вії (М. Рил.) — означення й обставина.

в Відокремлюються також неповні та повні порівняль­ні речення, приєднані тими ж сполучниками: Шелестить берізка білостанна, Мов зійшла з картини Левітана (І. Нех.); Зелений Київ наш так само, як весна Зелена щоразу на кулі цій зеленій І як морська вода, струмисто-за- паїина (М. Рил ).

в При порівняннях-зіставленнях кількості, міри, якості, що поєднуються сполученням більш ніж, менш ніж, не раніше ніж, не довше ніж, кращий ніж і под: Любов відкрити важче, ніж Америку (Л. Кост.); Людей по місту снувало разів у десять більше, ніж у звичайні буденні дні (Вал. Шевч.).

Коли ж самого порівняння немає, а сполучення не більше ніж і под. стають просто фразеологізованою фор­мулою, то кома в таких конструкціях не ставиться: Поїзд прибуде не раніше ніж о десятій.

Пунктуація в складному реченні

н Відокремлюються комами сполучення як правило, як виняток, як раніше, як завжди, як звичайно, як ніколи та ін.: Як і раніше, горять, сяють очі молодим вогнем, і так же по-дівочому грають сміхотливі ямочки па смаглих вишневорум’яних щоках (О. Гонч.).

Не ставиться кома при порівняльних кон­струкціях:

и Якщо перед порівнянням стоять слова майже, зов­сім: І от стоїть перед нею син заввишки майже як батько.

и Коли порівняльні звороти входять до складу при­судка або тісно до нього прилягають: Промінь срібного місяця впав на каштанове волосся Немічки, і Лесі здавалося, що це волосся, ці кучері — як хвилі бистролетних днів (М. Хв.) (тире вжито для підсилення); Харитя опинилась наче на дні в морі (М. Коц.).

н Коли зворот виступає обставиною способу дії: І верби в шумі втомлені. Аж ось паде як мед настояно-за- гуслий останній лист (В. Стус).

в Якщо вони є сталими порівняннями-фразеологіз- мами з приглушеною чи й втраченою образністю: ллє як з відра, вискочив як обпечений, білий як сніг, все йде як по маслу, свіжий як огірочок; зробити як слід, були як один чоловік, їли що попало, жах як страшно.

Вправа 58

Поставте, де слід, при порівняльних конструкціях відокремлю вал ь {і ий

знак кому та встановіть, якими синтаксичними одиницями ці конструкції

виступають.

1. Сонний ліс тихо спав у таких як і сам сонних снігах (М. Вінгр.). 2. Людська душа наче дрімучий ліс: зовні він темний, мовчазний, а зайдеш в нього, то знайдеш і со­нячні галявини, і яскраві фарби, і веселий гомін птаства (С. Добр.). 3. Ми переходимо цю зустріч як переходжуємо грип (О. Ірв.). 4. Я в районному автобусі як у Ноєвім ковчезі. Шофер наче Каліостро глипнув знаюче і гостро, — половинкою білета ощасливлює поета. Гамір наче на ба­зарі, тварі всякої по парі: гуси, кролики і бройлери, і два колеса до ровера (О. Ірв.). 5. Галичина як море колій шляхів і т. д. і т. гі. огортає (В. Небор ). 6. Єдине, що від нас іще залежить, — принаймні вік прожити як належить (Л. Кост ). 7. Закрутив носом як тертого хріну понюхав! (//. те.). 8. Ти, може, думаєш оцим схилянням Мені немов