364 Основи пунктуації

французької мови Косинка не знав, а самої поетичної системи Бодлера, такої чужої психологічному строєві се­лянського сина, здорового й фізично, і душевно хлопця. (Щоправда, і Бодлера, і інших західноєвропейських письменників він з цікавістю читав — у перекладах, звичайно). Але то була в мене хвилинна зустріч (...) Він читав одно з своїх невеликих оповідань, чи, як він полюб­ляв говорити, одну з своїх новель (так тоді й писалося — новеля). Читав, і це був його звичай, напам’ять, що рідко траплялося між прозаїків. І знов той самий різкий металічний голос, знову та сама впевненість, рішучість. Видно було, що самому авторові подобається його твір, подобається кожна соковита, рельєфна, густо забарвлена, круга, коротка, енергійна фраза. Енергією, життєвою силою віяло й від його невисокої, міцно збудованої постаті. І це передавалося в публіку: йому охоче плескали... (М. Рил.).

•ь

Пунктуація в складному реченні

навіть на возі не відчуєш усієї принади й первозданності рідного поля. Тут кожен кущик кожен видолинок чи пагорб зберігають живу пам’ять дитинства і юнацьких літ нетлінні сліди твоїх предків односельців які обробляли цю землю оберігали ощедрювали дорідними врожаями.

Ранньої провесни коли після снігів і спраглих дощів набереться сили ця рілля освячуєшся радістю як вільготно дихає вона на повні груди видолинки і навкісні пагорби усіваються дитинносвіжою зеленню починає трубити жито дзвенять у високості золоті струни жайворонків серед розповні літа поле вигойдує половілим а затим і золотаво-брунатним дорідцям колосся по осені над розло­гою стернею тремтить живим маревом бабине літо. В будь-яку пору року Саньчине поле має свою принаду свою неповторність навіть і тоді як періщить надокучлива осіння сльота чи січе хурделиця... (В. Скурат.).

Вправа 90

Поставте потрібні розділові знаки. Вставте на місці крапок пропущені

літери. Напишіть слова разом, окремо чи через дефіс.

Біля сараю були німці. Тільк... тепер Хома помітив що вони не/висаджували двері а навпаки заб...вали їх чимось обливаюч... з/верху. Блиснув вогник в одного в руці і полум’я лизнуло масивні двері. Тої/ж миті Хома випустив чергу з автомата. Двоє чи троє одразу впали інші пр...ги- наюч...сь кинулися в/розтіч. Хаєцький майнув у/перед. Вже вискакуюч... сходами він почув як в/середині сараю страшен...о ревуть волають ніби киплять числен...і люд­ські голоси.

Об...рнувши автомат прикладом Хаєцький вдарив ним по здоровен...ому замку. В/середині одразу пр...тихло заніміло а за/мить закричало ще з більшою силою зд...чавіло страшно не/по/людськ... .

Уже тлів рукав уже потріскався приклад проте замок ие піддавався. Хаєцький оз...рнувся до/вкола побачив ула­мок рейки. Він був такий важкий що іншим разом Хома певно ні/за/що його не підняв би. Але зараз сили пом­ножились і він розмахнувся синіюч... від напруги вдарив по замку і замок ро...чахнувся.

Мимо Хоми замере...тіли смертельно/бліді спотворені жахом обличчя чоловіч... й жіноч... кістляві бе...кровні.

Лише одне якесь дівча схоже на лижницю в своїх шароварах зупинилося на Хомин оклик глянуло на нього за/мигь вирослими великими очима упало йому на груди.