- •О. М. Пазяк о. А. Сербенська м. І. Фурдуй л. Ю. Шевченко
- •2000 Ббк 81‘2укр’923
- •Василь Симоненко
- •Розмова з лісом
- •Тексти зі Святого Письма порівняйте з поданими вище.
- •У поезії м. Вороного використані мовні засоби, пов’язані з антонімією.
- •8Еїчтеічтіа
- •Націоналізм і шовінізм
- •Не забувайте
- •Розплата
- •Таємниця украденого імені
- •Козацький літописець
- •Засоби масової інформації і культура
- •Діалогічна людина
- •Автобіографія
- •56 Лексикографія
- •Лексикографія
- •Лек сикографія
- •60 Фонетика
- •61 Голосні звуки
- •1Див.: Сучасна українська мова / За ред о д Пономарева. К , 1997.
- •62 Фонетика
- •63 Приголосні звуки
- •1Див : Сучасна українська мова / За ред. О. Д Пономарева. С. 20—21.
- •64 Фонетика
- •Губні приголосні
- •65 Приголосні звуки
- •66 Фонетика
- •Передньоязикові приголосні
- •67 Приголосні звуки
- •68 Фонетика
- •69 Приголосні звуки
- •70 Фонетика
- •71 Приголосні звуки
- •72 Фонетика
- •73 Приголосні звуки
- •74 Фонетика
- •Середньоязиковий приголосний [й]
- •75 Приголосні звуки
- •Задньоязикові приголосні і глотковий
- •76 Фонетика
- •1. Зимній ранок
- •78 Фонетика
- •Асиміляція приголосних за палаталізацією
- •80 Фонетика
- •Асиміляція приголосних за місцем і способом творення
- •82 Фонетика
- •Прогресивна асиміляція приголосних
- •84 Фонетика
- •86 Фонетика
- •Чергування голосних
- •Найдавніші чергування голосних
- •И — у — о з 0: засихати — сохну — сушити — схпути;
- •Чергування [о] та [е] з нулем звука
- •88 Фонетика
- •90 Фонетика
- •Чергування [и] з [о]
- •Позиційні чергування голосних [у], [і] з приголосними [в], [й]
- •92 Фонетика
- •Чергування приголосних
- •94 Фонетика
- •96 Фонетика
- •Чергування груп приголосних при словотворенні
- •98 Фонетика
- •99 Склад слова
- •Склад слова
- •100 Фонетика
- •Наголос
- •102 Фонетика
- •104 Фонетика
- •105 Інтонація
- •Інтонація
- •106 Фонетика
- •107 Інтонація
- •108 Фонетика
- •109 Інтонація
- •110 Фонетика
- •111 Інтонація
- •112 Фонетика
- •114 Орфоепія
- •116 Орфоепія
- •118 Орфоепія
- •Зразок повного фонетичного аналізу
- •122 Орфоепія
- •124 Графіка та орфографія
- •Принципи українського правопису
- •126 Графіка та орфографія
- •Принципи українського правопису
- •І тепер, куди б не йшов я, що б не думав,
- •128 Графіка та орфографія
- •І пахне чебрецем, і листя де-не-де,
- •І пахне чебрецем і листя де-не-де,
- •Крайнебо
- •Правопис ненаголошених голосних у коренях слів
- •130 Графіка та орфографія
- •132 Графіка та орфографія
- •134 Графіка та орфографія
- •136 Графіка та орфографія
- •138 Графіка та орфографія
- •Голосні у російських та інших слов ’япських прізвищах
- •140 Графіка та орфографія
- •Голосні у російських та інших слов ’янських прізвищах
- •142 Графіка та орфографія
- •143 Приголосні
- •Правопис подвоєних приголосних
- •144 Графіка та орфографія
- •145 Приголосні
- •146 Графіка та орфографія
- •147 Приголосні
- •148 Графіка та орфографія
- •149 Приголосні
- •Спрощення в групах приголосних
- •150 Графіка та орфографія
- •151 Приголосні
- •152 Графіка та орфографія
- •153 Приголосні
- •154 Графіка та орфографія
- •155 Приголосні
- •156 Графіка та орфографія
- •157 Приголосні
- •158 Графіка та орфографія
- •159 Вживання апострофа
- •160 Графіка та орфографія
- •161 Вживання м якого знака
- •162 Графіка та орфографія
- •163 Вживання м 'якого знака
- •164 Графіка та орфографія
- •165 Вживання м 'якого знака
- •166 Графіка та орфографія
- •168 Графіка та орфографія
- •169 Правопис префіксів
- •170 Графіка та орфографія
- •171 Правопис префіксів
- •172 Графіка та орфографія
- •174 Графіка та орфографія
- •176 Графіка та орфографія
- •178 Графіка та орфографія
- •180 Графіка та орфографія
- •182 Графіка та орфографія
- •185 Словотвір
- •186 Словотвір
- •187 Словотвір
- •188 Словотвір
- •189 Словотвір
- •190 Словотвір
- •191 Способи словотворення
- •192 Словотвір
- •193 Способи словотворення
- •194 Словотвір
- •195 Способи словотворення
- •196 Словотвір
- •197 Способи словотворення
- •198 Словотвір
- •199 Способи словотворення
- •200 Словотвір
- •201 Способи словотворення
- •202 Словотвір
- •204 Частини і частки мови
- •205 Правопис іменників
- •206 Частини і частки мови
- •207 Правопис іменників
- •208 Частини і частки мови
- •209 Правопис іменників
- •210 Частини і частки мови
- •211 Правопис іменників
- •212 Частини і частки мови
- •213 Правопис іменників
- •214 Частини і частки мови
- •215 Правопис прикметників
- •216 Частини і частки мови
- •217 Правопис прикметників
- •218 Частини і частки мови
- •1Див тему «Правопис подвоєних приголосних» с 143
- •219 Правопис прикметників
- •220 Частини і частки мови
- •221 Правопис складних слів
- •222 Частини і частки мови
- •223 Правопис складних слів
- •224 Частини і частки мови
- •225 Правопис складних слів
- •226 Частини і частки мови
- •227 Правопис складних слів
- •228 Частини і частки мови
- •229 Правопис складних слів
- •230 Частини і частки мови
- •232 Частини і частки мови
- •1Див. Загальні правила правопису складних слів. С. 220
- •234 Частини і частки мови
- •235 Правопис дієслів
- •236 Частини і частки мови
- •237 Правопис дієслів
- •238 Частини і частки мови
- •239 Правопис дієслів
- •240 Частини і частки мови
- •241 Правопис прислівників
- •242 Частини і частки мови
- •24.1 Правопис прислівників
- •244 Частини і частки мови
- •245 Правопис прийменників
- •246 Частини і частки мови
- •247 Правопис прийменників
- •248 Частини і частки мови
- •249 Правопис сполучників
- •250 Частини і частки мови
- •Сполучники
- •251 Правопис сполучників
- •252 Частини і частки мови
- •253 Правопис сполучників
- •254 Частини і частки мови
- •255 Правопис сполучників
- •256 Частини і частки мови
- •257 Правопис часток
- •9 О-зз
- •258 Частини і частки мови
- •Світай мені, прошу Тебе, молю
- •259 Правопис частки не
- •260 Частини і частки мови
- •261 Правопис частки не
- •262 Частини і частки мови
- •263 Вправи на повторення
- •264 Частини і частки мови
- •265 Вправи на повторення
- •266 Частини і частки мови
- •267 Вправи на повторення
- •268 Частини і частки мови
- •269 Вправи на повторення
- •270 Частини і частки мови
- •271 Вправи на повторення
- •273 Основи пунктуації
- •274 Основи пунктуації
- •275 Основи пунктуації
- •276 Основи пунктуації
- •277 Основи пунктуації
- •280 Основи пунктуації
- •Розділові знаки початку та кінця речення
- •282 Основи пунктуації
- •Тире між підметом і присудком
- •284 Основи пунктуації
- •286 Основи пунктуації
- •288 Основи пунктуації
- •Розділові знаки при однорідних членах речення
- •290 Основи пунктуації
- •292 Основи пунктуації
- •294 Основи пунктуації
- •296 Основи пунктуації
- •Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •296 Основи пунктуації
- •Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •298 Основи пунктуації
- •Відокремлені узгоджені означення
- •Відокремлені неузгоджені означення
- •300 Основи пунктуації
- •Відокремлені прикладки
- •302 Основи пунктуації
- •304 Основи пунктуації
- •306 Основи пунктуації
- •Відокремлені обставини
- •308 Основи пунктуації
- •Відокремлені додатки
- •310 Основи пунктуації
- •Відокремлені уточнювальні слова
- •312 Основи пунктуації
- •Розділові знаки при вставних і вставлених конструкціях
- •314 Основи пунктуації
- •315 Пунктуація в простому реченні
- •316 Основи пунктуації
- •318 Основи пунктуації
- •319 Пунктуація в простому реченні
- •Іван Іванович
- •320 Основи пунктуації
- •Розділові знаки при звертанні
- •Розділові знаки при вигуках, стверджувальних, заперечних та питальних словах
- •322 Основи пунктуації
- •324 Основи пунктуації
- •325 Пунктуація в складному реченні
- •Розділові знаки в складносурядних реченнях
- •326 Основи пунктуації
- •328 Основи пунктуації
- •Письменник і Генерал
- •330 Основи пунктуації
- •Розділові знаки в складнопідрядних реченнях
- •332 Основи пунктуації
- •334 Основи пунктуації
- •Пунктуація в порівняльних конструкціях
- •336 Основи пунктуації
- •338 Основи пунктуації
- •Розділові знаки в складних безсполучникових реченнях
- •340 Основи пунктуації
- •342 Основи пунктуації
- •344 Основи пунктуації
- •346 Основи пунктуації
- •Пунктуація в складних синтаксичних конструкціях
- •348 Основи пунктуації
- •350 Основи пунктуації
- •352 Основи пунктуації
- •354 Основи пунктуації
- •356 Основи пунктуації
- •358 Основи пунктуації
- •360 Основи пунктуації
- •362 Основи пунктуації
- •364 Основи пунктуації
- •366 Основи пунктуації
- •368 Основи пунктуації
- •370 Основи пунктуації
- •372 Основи пунктуації
- •375 Список умовних скорочень
- •376 Список умовних скорочень
- •Українська мова
14
Лексикологія
•*
Вправа 17
У
тексті відзначте слова, ужиті в
переносному значенні. Обґрунтуйте
доцільність використання таких слів
у тексті. Користуючись тлумачним
словником, розкрийте їх пряме і переносне
значення.
Серед
літераторів трапляються такі, без яких
їхня доба могла й спокійно обійтись,
нічого істотного не втративши. А є
такі, що стають виразниками свого часу,
живими нервами його драм і борінь,
відтворюють у собі самий дух епохи, —
її кровообіг проходить крізь них. Є
такі, чия творчість стає мовби часткою
нашого буття, часткою повітря, яким ми
дихаєм, і тих ландшафтів, що нас чарують,
і помислів, що ними живем. Симоненко
такого типу поет. По таких читач вивіряє
свої емоції, свої заповітні думи.
Полтавець
родом, він закінчив свій короткий
життєвий шлях у Черкасах, в Шевченковім
краю. 8 січня 1935-го — 14 грудня 1963-го... Ці
дати обрамляють його життя. І не тільки
біографічно пов’язаний він з самою
серцевиною української землі: для співу
свого, для думи своєї в щасливу мить
народила його Україна. І він за прикладом
найкращих наших поетів синівською
відданістю їй віддячив, напруженим,
чесним горінням душі.
Не
випадково шевченківські інтонації,
мотиви народної пісні гак часто
озиваються, відлунюють у поезіях Василя
Симоненка. Непідробна глибока народність
органічно притаманна його творчості,
його поглядам на світ і на життя, на
своє покликання в ньому. Перед нами
молода людина, яка до важливих істин
здобувалась сама, жила своїм розумом,
непозиченими уявленнями, перед нами
образ людини, для якої етичною нормою
стала сувора, майже аскетична вимогливість
до себе, прагнення самовдосконалюватись,
готовність взяти будь-який труд на себе
ради щастя народу, Батьківщини, людства.
Не
якимись формальними новаціями вразив
він нас, не умільським мереживом слів,
а тією внутрішньою красою, істинністю
почуття, інтелектуальною наповненістю,
щирим, юнацьким поривом, що властиві
його найкращим поезіям.
Кораблі!
Шикуйтесь до походу!
Мрійництво!
Жаго моя! Живи!
Василь Симоненко
15
Лексикологія
В
океані рідного народу Відкривай духовні
острови!
Лицарськість,
безперечно, притаманна була його вдачі,
його безкомпромісній вольовитій натурі.
Обдарованість його була щедра, яскрава,
однак почуттями, безоглядною відданістю
народові гіоет не був винятком, він
висловив характерне для багатьох,
спраглими вустами виспівав він юність
свого покоління, став чистим, непідкупним
сумлінням своїх ровесників, і в цьому
особлива сила і зваба його поезій (О.
Гонч.).
Вправа
18
Випишіть
слова, вжиті в переносному значенні.
Визначте, до яких
частин
мови належать виписані слова. Яку
функцію вони виконують у
тексті?
Другий
день уже йшли ми лісами — я і пес. Вчора
я ще потрохи стріляв, але за сьогодні
не вистрілив ані разу. Пес переконався
нарешті, що я не буду стріляти, і при
кожній новій оказії вже тільки злегка
оглядався на мене й ішов далі, силкуючись
удавати, що він також не зважає на
дичину.
На
нічлігу я востаннє бачив людей. За
сьогоднішній день не показався ніхто
навіть поблизу. І я тішився, що людське
лице, людське слово, людський звук не
перебиває моєї тихої розмови з лісом,
що ніхто третій не стає між мною і
життям. Воно розмовляє зі мною тихим
шумом лісу, мурмотінням потоку, криком
птахів, подає знаки світлотінями хмар,
ледве помітними рухами трави й гілляк.
Все се, не приглушене, не перебите
крикливим голосом чоловіка, промовляє
так виразно, так незвичайно вимовно
усій моїй істоті.
Іду
й прислухуюся тихому шамотінню дерев,
їх верхів, не видних мені знизу з-за
гілляк. їх похитує там угорі вітрець,
непомітний туг в долині, тихим шумом
наповнює ліс. Але від часу до часу, ніби
рука пересувається по струнах, —
пролітає удар вітру, видобуваючи
сильніші звуки, які зливаються в
енергійну фугу. Вона звучить іще хвилю
йому вслід, поки не розпадеться знову
на окремішій мелодії, які веде кожне
дерево зокрема, і місце розбудженого
рокочу заступить знову цей монотонний,
тихомирний шум.
Розмова з лісом
16
Лексикологія
Сонячне
проміння врізується в прогалини
незвичайно ясними, яскравими ударами,
від яких запалюється лискучим блиском
усе, що стрічає воно на дорозі, — зелена
хвоя ялиць, сіра кора гілляк, червона
стара хвоя на землі, а краплі роси й
зерна піску світять посеред того сяйва
самоцвітів — горять, згорають і гаснуть,
поки я проходжу коло них.
Мені
незвичайно радісно, і я спочатку виявляв
цю радість ;іуже галасливо. Кричав і
прислухався до свого голосу. Стукав
гіллякою по сухих стовбурах, відповідаючи
старому дятлові на його солідний,
діловий стук.
Але
перший хміль цього стану минув. Я йду
мовчки, солідно, не окликаючи навіть
пса. Я тихий і стриманий, як саме оце
життя, що оточує мене. І тільки радість,
тиха бе гмсжна радість заповнює усе
моє єство.
Тішуся
сясвом сонця, темними тінями лісу,
ніжним дотиком повітря, міцною відпорністю
ґрунту, тишею рослинного царства,
різкими криками птахів. Зливаюся сством
з сим безмежним життям, розпростираюся
в безмежні простори, п’ю сонце й
вогкість, врізуюся невидним корінням
глибоко в лоно матері-землі і з її глибин
тягнуся в світяну далечінь, щоб зв’язати
в один міцний вузол сю сиру, повну
родючої сили масу з сонцем, повітрям,
бе жраїми хмарами, з джерелом світу,
життя, огня і руху (М.
Груш.).
Вправа
19
Якими
частинами мови можуть бути наведені
слова? Введіть їх у речення чи
словосполучення. Визначте тип омонімії.
Край,
дати, став, долі, ключ, п’яти, три, звір,
війни, поза, пила, насип, сталі, ніж,
грози, коли, справа, бурі, вартою, гори,
світла, літа, коти, цілі.
•ф
Як відображені в тлумачному словнику омонімія і полісемія? Поясніть різницю між ними. Зі «Словника української мови» випишіть п’ять- шість слів-омонімів.
•о Вправа 21
Із сатиричного журналу випишіть лексичні омоніми, омофони, омоформи, омографи, багатозначні слова, які використані з метою іронії, сарказму, для створення каламбурів.
Вправа 22
Слово міна «Словник української мови» подає в шести словникових статтях. Чому? Випишіть зі словника значення іменників.
17
Лексикологія
•*
Вправа 23
Користуючись
«Українсько-російським словником»,
поясніть значення наведених слів, що
помилково можуть сприйматися як однакові
за значенням. Як називаються такі слова?
Наведіть подібні приклади.
Укр.свита —рос.свита; чинний — чинньїй; баня — баня;
любий — любой; жалувати — пожаловать,
слабий — слабьій; врсшіивий — уродливьій,
вклонитися — уклониться, дитина —
детина, дурно — дурно, калитка — калитка,
лишитися — лишиться, наказати —
наказать, питати — ньггать, помішати
— помешать, рожа — рожа, стирати —
стирать, орати — орать, мешкати —
мешкать, місто — месго.
•о-
Вправа 24
Користуючись
«Словником паронімів української
мови», поясніть значення наведених
слів. Поєднайте їх з поданими словами,
утворюючи, де потрібно, відповідну
форму.
а) Абонемент//абонент... міжбібліотечний, ... міжміський,
виклик..., скринька..., продаж..., постійний...,
обов’язки...;
б) адресат//адресантпрізвище..., ...постійний, ... конкретний,
місце проживання..., доходити до...,
вручати...;
в) діалектний//діалектичний//діалектологічний... взаємозв’язок, ... метод, ... нарада,
... словник, ... експедиція, ... спостереження,
... лексика, ... словотвір, ... процес, ...
залежність, ... територія, ... інститут,
... джерела, ... закономірність, ...
мислення, ... програма;
г) етика//естетика... судова, ... лікарська, ... оформлення,
... еволюційна, ... дипломатичних відносин,
закон...;
ґ)
культурний//культурологічний... середовище, ... журнал, ... освіта,
... завдання, ... концепції, ... людина;
д) завдання//задача... конструктивне, ... чергове, ... з
математики, ... режисера, ... секретне,
... різнотипні;
е) музичний//музикальний... родина, ... народ, ... пальці, редакція,
... освіта, ... керівник, ... голос, ... мова,
...
училище,
... школа;
є)
пам'ятка//пам'ятник... гранітні, товариство...успорудити..., вивчати..., охороняти...;
ж) державний//державницький... муж, ... гідність, . змагання, ... бюджет,
... кошти.
Вправа
25
Поясніть
значення близькозвучних слів. Складіть
з ними речення чи словосполучення.
18
Лексикологія
Фронтовий
— фронтальний — фронтонний; функціональний
— функціонуючий; програмний —
програмовий — програмований; класний
— класовий — класичний; фамільний
— фамільярний; соціальний — соціалістичний;
тріумфуючий — тріумфальний; телевізійний
— телевізорний; формувати — формулювати;
культурний — ку;п>турницький —
культурологічний; печать — печатка.
Вправа
26
Визначте,
до якої частини мови можуть належати
подані слова. Охарактеризуйте їх
граматичну форму, розкрийте лексичне
значення.
Поле-поле,
коли-коли, друга-друга, раді-раді, парі-
иарі, сталі-сталі, долі-долі, цілі-цілі,
дні-дні, бурі-бурі, буду-буду, їм-їм,
карі-карі, перли-перли, хижі-хижі,
видру-видру, звір-звір, кризі-кризі,
лік-лік, біс-біс, рік- рік, ясна-ясна,
зір-зір, краю-краю, милі-милі, рота-рота.
•»
Вправа 27
Прочитайте
поезії-двовірші Богдана Кравцева, які
автор назвав тав- торимами. Як називаються
мовні засоби, які використовує поет? У
дужках подається назва двовірша.
1.
Було колись, ще давньою добою, Що лицарі
за правду йшли до бою (Бувальщина). 2. На
зло і негідь примикав повіки, Негідником
лишаючись повіки (Фарисей). 3. Чинив
бешкет, налившися вина — І потім клявся:
не моя вина (Святенник). 4. Найгірше,
ставши на найвищій грані, Вчувати
знов мелодії вже грані (Натхнення). 5. В
полуднє лежневі світило сонце — І він
не знав, чи справді це, чи сон це
(Пробудження). 6. Осяяла його ідея світла:
літати, наче нетля, вколо світла
(Відкриття). 7. Залізла жаба у песячу
буду І репетує: собакою буду (Претензії).
8. Хвалився, у довги загрузнувши по шию:
Із парчі й золота жупан собі пошию
(Оптиміст). 9. Настирливо теребив
вірші і пісні, Такі ж, як він, стерильні
і пісні (Графоман). 10. Рубала криком,
словом злющим крила, Аж у сердеги
підрубала крила (Ксантіппа). 11. Не китицю,
кулак під ніс 3 похмілля милій він підніс
(Розставання). 12. Неславив ближніх —
і, забувши втому, був наполегливий в
тому (Наклепник). 13. Возводив мури, грати
й огорожі, Щоб лиш для нього квігли його
рожі (Егоїзм). 14. Казати в тузі звик: Не
хліб, а серце краю! — До розкоші звикавши
у чужому краю (Емігрант). 15. Збирався
в далеку він дорогу — й доплентався з
хати лиш до
19
Лексикологія
роїу
(Неміч). 16. З села до міста хтіли прокладати
міст, І вийшли з сіл, та не дійшли до
міст (Півдороги). 17. Ще за життя над ним
шакали хижі вили, Тягли його чорти,
зашпигнувши на вили (Пекло). 18. Під
ближніми весь час глибокі ями гріб,
Поки не викопав собі самому гріб
(Результат). 19. За владу над людьми
змагався він запекло, сильніш за жертви
всі, за людський жах, за пекло (Тиран).
20. Не тільки Ной, із люті й Хам синів За
хамські вчинки, за поглуми синів (Хамове
насліддя). 21. Запитую тебе, тремка далека
зоре, Хто поле слів моїх під рунь озиму
зоре (До музи).
•>
Складіть двовірші, римуючи слова і де я — ідея, за мету — замету, з міни — зміни, з води — зводи, в тих — втих, до волі — доволі, з ради — зради, на Русі — в русі, в тому — втому, з Риму — зриму, з віт — звіт, не суть — несуть.
•е Вправа 29
У реченнях виявіть повтори близьких звукових комплексів. Як їх кваліфікувати?
1. Усесвіт твій німує і німіє {В. Стус).2. Мучено. Мічено. В дуліу нас мічено. 3. І фермери посадять помідори на шуканій ошуканій землі. 4. Любіть травинку і тваринку. 5. Диви, дива! — дивується трава. 6. Час пролітає з реактивним свистом, жонглює будень святістю і свинством. 7. Моє життя потрощене мов жито і так нам вільно, так повільно. 8. Сам Орфей не був корифей. 9. А хай їй грець, тій Греції. 10. Загартований, загратований, прикиданий землею. 11. Те, що принижує, — пронизує. Душа образ не забува. 12. Не треба все валити на Прок- руста, коли не маєш дару Златоуста (з творівЛ. Кост.).
Цей пихатий жаб, ропух, розпух (Ю. Тарн.).14. Порода наша мудра від природи(В. Сим.).15. Чорний біль Чорнобиль(В. Вовк).16. Співати будем, пута забудем, славу здобудем (Б. Рубчак).
Як розуміти вислови «паронімічна атракція», «подолання звукової нейтральності тексту», «консонантна паронімія»?
•о Вправа ЗО
Зі «Словника-довідника з культури української мови» випишіть по два- три приклади розробки слів-паронімів та слів-синонімів.
Вправа 31
Поясніть відтінки у значенні слів-синонімів панорама, обрій, видноколо, виднокруг.
20
Лексикологія
•о*
Вправа 32
Використовуючи
тритомний «Російсько-український
словник»:
запишіть
українські слова-синоніми, які є
відповідниками до російського вислову
по
всем правилам;
перекладіть
на українську мову російські вислови
бурное
море, бурная радость, бурньїе аплодисменти.
Випишіть до них синоніми;
запишіть
українські слова-синоніми, які є
відповідниками до російського прислівника
кругом.
Які із слів-синонімів уживаються рідше?
Які з них діалектні? Як це позначено у
словнику?;
запишіть
українські слова-синоніми, за допомогою
яких можна перекласти російське слово
вьюга.
Які із слів-синонімів уживаються рідше?
Як це позначено у словнику?
•о-
Вправа 33
Використовуючи
«Словник-довідник з культури української
мови»: поясніть значення слів квиток
і білет;
випишіть
словосполучення із словами дружний
і дружній.
Поясніть їх значення і особливості
вживання;
поясніть,
які відтінки у значенні слів та висловів
батько—тато—
отець;
олива—оліфа—олія;
поширювати—розповсюджувати,
яка година
— котра
година.
•о-
Вправа 34
Є
різні назви закладів харчування, серед
них: кафе,
бар, кавуярня,
кафе-бар, гриль-бар, фест-фуд, міні-бар,
бістро.
Які назви ви ще знаєте? Як розцінюєте
їх появу?
•о-
Вправа 35
Якими
дієсловами-синонімами можна перепрошувати
когось, просити пробачення? Які
синонімічні вислови вживають, коли
вітаються, прощаються? Поясніть
значення кожного з них, беручи до уваги
особливості жанрового і стилістичного
характеру.
Які
мовні формули вживають журналісти,
вітаючись чи прощаючись з телеглядачами
чи радіослухачами? Яка програма вам
подобається? А які формули ви вживали
б?
Чи
нормативним є вислів вибачаюсь?
•©>
Вправа 36
У
мікротекстах, виписаних із творів
Григора Тютюнника, підкресліть синоніми.
У які гнізда можна їх об’єднати?
Перевірте, які слова словники не
фіксують.
Я
прожогом кидаюся в садок, нагрібаю
п’ятірнями сякого-такого труску і
розкладаю вогонь. 2. Я цілими днями
никаю там [на річці] і знаю кожну
шпарочку. 3. А після дзвінка [учитель],
гримаючи залізними замками на протезі,
пошкандибав додому. 4. [Хлопчик Микола]
повагом натяг на голову шапку, став
у чоботи і пошкрьобав у сіни. 5. Бери,
сержант Курпела, сімдесят тягачів, сам
во главу колони і паняй в тундру за
лісом. 6. Складає Данило
21
Лексикологія
у
лаіпух своє добро, замикає сторожку,
руїнницю в руки і гайда. 7. |листоноша]
чимчикує в село. 8. Старі сунули помалу,
спираючись па ціпки. 9. Устам цибав
широко, розбризкуючи великими чобітьми
руді калюжки. 10. Отак помацки прошкуючи,
натраплю на загороду і дядькову їгорову
сторожку. 12. Олесь нагріб чобітками
снігу під окоренок, утрамбував його
гарненько і, вирішивши, що тепер сосна
не впаде, погицав через намети до школи.
1.
Там [у верболозах] він блукав до самого
вечора.
Біля
школи грюкнули двері. Діти товпами
посунули по домівках. 3. |Дід Данило]
встав рано, покликав Кузьку, і вони
почимчикували до річки. 4. Заклавши
руку за спину, Андрій Волох швендяв по
хаті — од столу до дверей і назад. 5.
Антін знову зашмарував по хаті,
розмірковуючи про складні господарські
справи. 6. [Мотря, Василькова мати| рипала
з хати у двір і, загрібаючи ногами
торішнє листя, човпла до хвіртки. 7.
Потім по долівці зачовгали босі материні
ноги. 8. Одягнеться, оббере на собі кожну
пушинку і чебряє до контори. 9. | Мотря]
ще дівчатком забилася у двадцяті роки
в Чернечу Слободу з Катеринослава,
коли там неврожай був. 10. Слідом за ним
[їжаком], поклавши вудочки на плече,
дотупцяв і Арсен.
•е>
Вправа 37
Доповніть
синонімічний ряд. Розкрийте відтінки
у значеннях слів- синонімів. Використайте
синонімічні словники.
Белькотів,
бубонів, буркнув, бурмотів, варнякав,
воркує, гмикнув, гомонів, джеркотів,
затараторив, мимрив, мовив, рече.
Вправа
38
З
релігійних текстів (Святого Письма,
молитов, колядок) та з текстів художньої
літератури випишіть перифрази до
біблійних назв Бог,
Ісус
Христос, Мати Божа.
Вправа
39
Перекладіть
з російської мови на українську уривок
із виступу акад. О. Богомолова. Визначте,
яку роль у ньому виконують евфемізми.
Для
обозначений реально существующих
явлений не нужно, по-моему, каждьій раз
искать подходящий звфе- мизм, а то вместо
забастовок у нас появляются «трудовьіе
конфликтьі», вместо инфляции и развала
внутреннего рьінка — его
«разбалансированность», вместо частной
собственности — «собственность граждан»
или «собст- венность трудового хозяйства»
(з
газ.).
22
Лексикологія
•*
Вправа 40
З
газет (вкажіть яких) випишіть вісім—десять
речень, у яких ужито перифрази. Поясніть
їх значення та художньо-естетичну
функцію.
•о
Подаємо українські вислови на позначення поняття «вмирати». Як їх кваліфікувати?
Відійти від нас, піти в інший світ, піти в останню путь, навіки заснути, покинув нас.
Доповніть ряд.
Вправа 42
Перепишіть речення і підкресліть антоніми. Охарактеризуйте їх. Визначте словникові і текстуальні антоніми.
Слово — найтонше доторкання до серця, — воно може стати і ніжною запашною квіткою, і живою водою, що повертає віру в добро, і гострим ножем, і розжареним залізом, і брудом. Мудре і добре слово має радість, нерозумне і зле, необдумане і нетактовне — приносить біду. Словом можна вбити й оживити, поранити й вилікувати, посіяти тривогу й безнадію і одухотворити, розсіяти сумнів і засмутити, викликати посмішку і сльози, породити віру в людину і зародити невіру, надихнути на працю і скувати силу душі... Зле, невдале, нетактовне, просто кажучи, нерозумне слово може образити, приголомшити людину (В. Сухомл.).2. Новий і давній вік у час один сплелись, Софокла мудрого старий і юний хори(М. Рил.).
І в епіцентрі логіки і стресу, де все змішалось — рідне і чуже, цінує розум вигуки прогресу, душа скарби прадавні береже. 4. І кожний фініш — це, по суті, старт. 5. Я в мантіях дощу, прозора, як скляна, приходжу до живих і згадую про мертвих (Л.Кост.).
Вправа 43
Із збірника українських прислів’їв та приказок випишіть десять речень, у яких використано антоніми. Розкрийте їх функцію,
Вправа 44
Запишіть назви публіцистичних і художніх творів, поетичних збірок, кінофільмів: а) побудованих на антонімії; б) у яких влучно використано оксиморон.
Вправа 45
Прочитайте уривки з творів Г. Сковороди. Яку функцію виконують у них антоніми? Випишіть їх.
1. Змій, що тримає в роті свій хвіст, одкриває, що безмежний Початок і безначальний Кінець, починаючи