156 Графіка та орфографія

Узгодити, закрутити, випрямити, зарядити, скосити, скрутити, розграфиш, загородите, виломити, намостити, занросиги, спекти, заквітчати, заправиш, приголубити, розбити, розпорошити, засудити, виїздити, виробити, роз­класти, ознайомите, запровадите.

Зміни приголосних к_у ц перед суфіксом -н-

Приголосні к, ц перед суфіксом -//- змінюються при вимові в деяких словах на ш замість очікуваного ч (явище дисиміляції): пшениця — пшеничний, молоко — молочний, ячмінь — ячний. На письмі в таких випадках зберігається ч, за винятком слів рушник, рушниця, соняшник, дворушник, торішній, вранішній, мірошник тощо. У словах сердечний і сердешний пишеться ч або ш залежно від значення слова: сердечний (приступ), сердешний (у значенні «бідолашний»).

Вправа 53

Поставте замість крапок пропущені літери ч або ш. Поясніть правопис

слів.

Піврі...ний, торі...НІЙ, ПІВНІ...НИЙ, СОНЯ...НИК, СОНЯЧ­НИЙ, міро...НИК, ЯЄ...НЯ, ПШЄНИ...НИЙ, РУ...НИК, СТІ...НИЙ,

да...ник, серде...ний, околи...ній, ру...ниця, нару...ники, я...ний, сма...ний, безпе...ний, міся...ний, рі...ний.

Вправа 54

Контрольний диктант.

Історики й досі сперечаються, коли скіфи вперше з’явилися в Європі. Самі скіфи, як свідчить Геродот, вважали, що це сталося в середині другого тисячоліття до нової ери. Найвірогідніше, що на береги Чорного моря скіфи переселялися кількома хвилями і спочатку ужива­лися тут з кіммерійцями, виступаючи з ними спільно і проти передньоазіатських держав. За свідченням грецьких істориків, скіфи були мудрим, волелюбним і разом з тим жорстоким народом. Війна для скіфів була повсякден­ністю, і всі дорослі чоловіки не розлучалися зі зброєю. Скіфи підкорили величезну територію від Дону на сході до Дунаю на заході і до степової смуги сучасної території України на півночі. Відтоді майже тисячу років історія південноукраїнського степу була пов’язана з іменем скі­фів, а країна називалася Скіфією.

Найбільшої могутності Скіфія досягає в IV столітті до н. е., коли могили степовиків з’являються навіть на широті Києва. Проте могутність Скіфії поступово занепа­дає. На початку другого століття до н. е. територія Скіфії обмежується Кримським півостровом і вузькою смугою Нижнього Подніпров’я. Але ще близько чотирьох століть скіфи залишалися на історичній арені чорноморського узбережжя грізною силою, яка з успіхом протистояла і варварським племенам, і грекам-колонізаторам.

Остаточної поразки на початку третього століття н. е. їм завдали готи. Відтоді Скіфія перестає існувати як етнічне й політичне утворення. Лише грізне ім’я «скіф» пережило віки. Античні автори довго ще надаватимуть його всім народам, що хвиля за хвилею прокочувалися південноукраїнськими степами. Навіть давньоруський літописець називає свою країну «Велика Скуфь» (Велика Скіфія). Такого довголіття не знало ім’я жодного старо­давнього народу, що жив на території нашої Батьківщини. Вітер історії і нині проносить його над степами (Б. Моз.).

•>