324 Основи пунктуації

сипавшись по замковому пустирищу юні медички з сміхом долають уявну радіоактивну зону долають навчаль­ну смерть і все когось рятують рятують рятують...

Територія саме для таких учень ями горби бур’яни. Споруда римських чи ще раніших часів фортеця давно вже нікого не відлякує. Де колись римлянин чи турок зубами скреготів тягнучи з укріплення свою розпатлану жертву нині юні медички крізь протигазні маски сміються очима до перехожих.

А в перерві між заняттями посідавши на мурах, де провіває вітерець, далеко біліють у своїх халатиках наче табунчик гусей і жартами зачіпають археологів, що риють­ся в одній із ям поруч.

Коли випаде, що під час занять з дівчатами буде Віра Костянтинівна улюблена викладачка, то юні медички свою увагу більше віддаватимуть їй. З місією Червоного Хреста в далекій південній країні вона була. То ж бо країна поетів любові чорних очей, пластики рук жіночих, що вміють зачарувати навіть змію...

Ось вона стоїть дибки маленька бенгальська рептилія схожа на польову ящірку твого дитинства. Може далекий нащадок того змія, що спокусив колись Єву? Насто­рожилось дивиться аж моторошно стає: а що як стрибне? Неотруйне чи може смертельне?

• Віро Костянтинівно а що все-таки ви почували там?

• Почувала дівоньки, що мушу повинна. Як ото мовиться місія така тобі випала рятувати.

Для них це голос фронтовички тієї, що фото її усміх­неної зовсім юної дівчини в шапці-вушанці можна побачити на Дошці слави в їхньому медучилищі. Такою вона була їхня Віра Костянтинівна, що посріблена тепер сивиною сидить серед них. Невже мине час і вони її вихованки теж стануть такими? (О. Гонч.).

ПУНКТУАЦІЯ В СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ

Розділові знаки в складносурядних реченнях

Складносурядне речення багато в чому подібне до простого ускладненого речення з однорідними членами, при яких уживаються сполучники сурядності. Проте, на відміну від простого речення, у кожній сурядній частині є свої головні члени речення (або один головний член в односкладному реченні). Пор.: Берези, сосни, і пісок, і птичий свист, і вітер, і ялини (М. Рил.) —складносурядне речення. Я знав міста, ліси і гори і в морі бачив кораблі (А. Мал.) — просте речення з однорідними додатками й присудками.

• У складносурядному реченні кома ставить- с я між його компонентами перед усіма сполучниками сурядності, як одиничними, так і повторювальними: Як шатра бронзові, стоять каштани, І жовтиною липи підпливли (Зеров); Тож панство і челядь поснули, і коні поснули, і нам не ввійти в ці кімнати (Ю. Андр.); Шлях часом відходив до річки, або річка огинала природні пагорби землі і відходила від шляху (І. Ле); їв би очима, та душа не приймає (н. те.).

Не ставиться кома:

• Перед єднальними й розділовими одиничними спо­лучниками, коли є спільний другорядний член або спільне підрядне речення до обох компонентів складносурядного речення: Так по зимі приходять весни і по грозі сіяє синь (В. Сос.); Осінні дрібні дощі падали на сумовито принишклу землю і зелено потемніли води в озерах, коли Михайло і Соломія попрощалися з лісником і лісничихою (М. Ст ).

в Перед цими ж сполучниками, коли спільними для обох компонентів є видільна чи вказівна частка або встав­не слово: Лише гул од копитів степом котився та хліба шелестіли (А. Гол.); Взяти б хоч цей вірш: «Вітер, —не вітер, — буря». Це, звичайно, революція і, звичайно, вона «трощить, ламає» (який шаблон! — В. П.) і плакатне «мільйон мільйонів мускулястих рук» (В. Пол.).