- •О. М. Пазяк о. А. Сербенська м. І. Фурдуй л. Ю. Шевченко
- •2000 Ббк 81‘2укр’923
- •Василь Симоненко
- •Розмова з лісом
- •Тексти зі Святого Письма порівняйте з поданими вище.
- •У поезії м. Вороного використані мовні засоби, пов’язані з антонімією.
- •8Еїчтеічтіа
- •Націоналізм і шовінізм
- •Не забувайте
- •Розплата
- •Таємниця украденого імені
- •Козацький літописець
- •Засоби масової інформації і культура
- •Діалогічна людина
- •Автобіографія
- •56 Лексикографія
- •Лексикографія
- •Лек сикографія
- •60 Фонетика
- •61 Голосні звуки
- •1Див.: Сучасна українська мова / За ред о д Пономарева. К , 1997.
- •62 Фонетика
- •63 Приголосні звуки
- •1Див : Сучасна українська мова / За ред. О. Д Пономарева. С. 20—21.
- •64 Фонетика
- •Губні приголосні
- •65 Приголосні звуки
- •66 Фонетика
- •Передньоязикові приголосні
- •67 Приголосні звуки
- •68 Фонетика
- •69 Приголосні звуки
- •70 Фонетика
- •71 Приголосні звуки
- •72 Фонетика
- •73 Приголосні звуки
- •74 Фонетика
- •Середньоязиковий приголосний [й]
- •75 Приголосні звуки
- •Задньоязикові приголосні і глотковий
- •76 Фонетика
- •1. Зимній ранок
- •78 Фонетика
- •Асиміляція приголосних за палаталізацією
- •80 Фонетика
- •Асиміляція приголосних за місцем і способом творення
- •82 Фонетика
- •Прогресивна асиміляція приголосних
- •84 Фонетика
- •86 Фонетика
- •Чергування голосних
- •Найдавніші чергування голосних
- •И — у — о з 0: засихати — сохну — сушити — схпути;
- •Чергування [о] та [е] з нулем звука
- •88 Фонетика
- •90 Фонетика
- •Чергування [и] з [о]
- •Позиційні чергування голосних [у], [і] з приголосними [в], [й]
- •92 Фонетика
- •Чергування приголосних
- •94 Фонетика
- •96 Фонетика
- •Чергування груп приголосних при словотворенні
- •98 Фонетика
- •99 Склад слова
- •Склад слова
- •100 Фонетика
- •Наголос
- •102 Фонетика
- •104 Фонетика
- •105 Інтонація
- •Інтонація
- •106 Фонетика
- •107 Інтонація
- •108 Фонетика
- •109 Інтонація
- •110 Фонетика
- •111 Інтонація
- •112 Фонетика
- •114 Орфоепія
- •116 Орфоепія
- •118 Орфоепія
- •Зразок повного фонетичного аналізу
- •122 Орфоепія
- •124 Графіка та орфографія
- •Принципи українського правопису
- •126 Графіка та орфографія
- •Принципи українського правопису
- •І тепер, куди б не йшов я, що б не думав,
- •128 Графіка та орфографія
- •І пахне чебрецем, і листя де-не-де,
- •І пахне чебрецем і листя де-не-де,
- •Крайнебо
- •Правопис ненаголошених голосних у коренях слів
- •130 Графіка та орфографія
- •132 Графіка та орфографія
- •134 Графіка та орфографія
- •136 Графіка та орфографія
- •138 Графіка та орфографія
- •Голосні у російських та інших слов ’япських прізвищах
- •140 Графіка та орфографія
- •Голосні у російських та інших слов ’янських прізвищах
- •142 Графіка та орфографія
- •143 Приголосні
- •Правопис подвоєних приголосних
- •144 Графіка та орфографія
- •145 Приголосні
- •146 Графіка та орфографія
- •147 Приголосні
- •148 Графіка та орфографія
- •149 Приголосні
- •Спрощення в групах приголосних
- •150 Графіка та орфографія
- •151 Приголосні
- •152 Графіка та орфографія
- •153 Приголосні
- •154 Графіка та орфографія
- •155 Приголосні
- •156 Графіка та орфографія
- •157 Приголосні
- •158 Графіка та орфографія
- •159 Вживання апострофа
- •160 Графіка та орфографія
- •161 Вживання м якого знака
- •162 Графіка та орфографія
- •163 Вживання м 'якого знака
- •164 Графіка та орфографія
- •165 Вживання м 'якого знака
- •166 Графіка та орфографія
- •168 Графіка та орфографія
- •169 Правопис префіксів
- •170 Графіка та орфографія
- •171 Правопис префіксів
- •172 Графіка та орфографія
- •174 Графіка та орфографія
- •176 Графіка та орфографія
- •178 Графіка та орфографія
- •180 Графіка та орфографія
- •182 Графіка та орфографія
- •185 Словотвір
- •186 Словотвір
- •187 Словотвір
- •188 Словотвір
- •189 Словотвір
- •190 Словотвір
- •191 Способи словотворення
- •192 Словотвір
- •193 Способи словотворення
- •194 Словотвір
- •195 Способи словотворення
- •196 Словотвір
- •197 Способи словотворення
- •198 Словотвір
- •199 Способи словотворення
- •200 Словотвір
- •201 Способи словотворення
- •202 Словотвір
- •204 Частини і частки мови
- •205 Правопис іменників
- •206 Частини і частки мови
- •207 Правопис іменників
- •208 Частини і частки мови
- •209 Правопис іменників
- •210 Частини і частки мови
- •211 Правопис іменників
- •212 Частини і частки мови
- •213 Правопис іменників
- •214 Частини і частки мови
- •215 Правопис прикметників
- •216 Частини і частки мови
- •217 Правопис прикметників
- •218 Частини і частки мови
- •1Див тему «Правопис подвоєних приголосних» с 143
- •219 Правопис прикметників
- •220 Частини і частки мови
- •221 Правопис складних слів
- •222 Частини і частки мови
- •223 Правопис складних слів
- •224 Частини і частки мови
- •225 Правопис складних слів
- •226 Частини і частки мови
- •227 Правопис складних слів
- •228 Частини і частки мови
- •229 Правопис складних слів
- •230 Частини і частки мови
- •232 Частини і частки мови
- •1Див. Загальні правила правопису складних слів. С. 220
- •234 Частини і частки мови
- •235 Правопис дієслів
- •236 Частини і частки мови
- •237 Правопис дієслів
- •238 Частини і частки мови
- •239 Правопис дієслів
- •240 Частини і частки мови
- •241 Правопис прислівників
- •242 Частини і частки мови
- •24.1 Правопис прислівників
- •244 Частини і частки мови
- •245 Правопис прийменників
- •246 Частини і частки мови
- •247 Правопис прийменників
- •248 Частини і частки мови
- •249 Правопис сполучників
- •250 Частини і частки мови
- •Сполучники
- •251 Правопис сполучників
- •252 Частини і частки мови
- •253 Правопис сполучників
- •254 Частини і частки мови
- •255 Правопис сполучників
- •256 Частини і частки мови
- •257 Правопис часток
- •9 О-зз
- •258 Частини і частки мови
- •Світай мені, прошу Тебе, молю
- •259 Правопис частки не
- •260 Частини і частки мови
- •261 Правопис частки не
- •262 Частини і частки мови
- •263 Вправи на повторення
- •264 Частини і частки мови
- •265 Вправи на повторення
- •266 Частини і частки мови
- •267 Вправи на повторення
- •268 Частини і частки мови
- •269 Вправи на повторення
- •270 Частини і частки мови
- •271 Вправи на повторення
- •273 Основи пунктуації
- •274 Основи пунктуації
- •275 Основи пунктуації
- •276 Основи пунктуації
- •277 Основи пунктуації
- •280 Основи пунктуації
- •Розділові знаки початку та кінця речення
- •282 Основи пунктуації
- •Тире між підметом і присудком
- •284 Основи пунктуації
- •286 Основи пунктуації
- •288 Основи пунктуації
- •Розділові знаки при однорідних членах речення
- •290 Основи пунктуації
- •292 Основи пунктуації
- •294 Основи пунктуації
- •296 Основи пунктуації
- •Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •296 Основи пунктуації
- •Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •298 Основи пунктуації
- •Відокремлені узгоджені означення
- •Відокремлені неузгоджені означення
- •300 Основи пунктуації
- •Відокремлені прикладки
- •302 Основи пунктуації
- •304 Основи пунктуації
- •306 Основи пунктуації
- •Відокремлені обставини
- •308 Основи пунктуації
- •Відокремлені додатки
- •310 Основи пунктуації
- •Відокремлені уточнювальні слова
- •312 Основи пунктуації
- •Розділові знаки при вставних і вставлених конструкціях
- •314 Основи пунктуації
- •315 Пунктуація в простому реченні
- •316 Основи пунктуації
- •318 Основи пунктуації
- •319 Пунктуація в простому реченні
- •Іван Іванович
- •320 Основи пунктуації
- •Розділові знаки при звертанні
- •Розділові знаки при вигуках, стверджувальних, заперечних та питальних словах
- •322 Основи пунктуації
- •324 Основи пунктуації
- •325 Пунктуація в складному реченні
- •Розділові знаки в складносурядних реченнях
- •326 Основи пунктуації
- •328 Основи пунктуації
- •Письменник і Генерал
- •330 Основи пунктуації
- •Розділові знаки в складнопідрядних реченнях
- •332 Основи пунктуації
- •334 Основи пунктуації
- •Пунктуація в порівняльних конструкціях
- •336 Основи пунктуації
- •338 Основи пунктуації
- •Розділові знаки в складних безсполучникових реченнях
- •340 Основи пунктуації
- •342 Основи пунктуації
- •344 Основи пунктуації
- •346 Основи пунктуації
- •Пунктуація в складних синтаксичних конструкціях
- •348 Основи пунктуації
- •350 Основи пунктуації
- •352 Основи пунктуації
- •354 Основи пунктуації
- •356 Основи пунктуації
- •358 Основи пунктуації
- •360 Основи пунктуації
- •362 Основи пунктуації
- •364 Основи пунктуації
- •366 Основи пунктуації
- •368 Основи пунктуації
- •370 Основи пунктуації
- •372 Основи пунктуації
- •375 Список умовних скорочень
- •376 Список умовних скорочень
- •Українська мова
Лексико-синтаксичний
спосіб
При
цьому способі похідне слово утворюється
шляхом злиття словоформ синтаксичного
словосполучення в одне слово: споконвіку,
впівголоса, запанібрата, утридорога,
натщесерце, Панібудьласка, Нерозлийвода.
Зливатися
можуть службові слова з повнозначними:
попідвіконню,
по-вашому, по-третє,
по-товариськи,
по- джентльменськи, злегка, згарячу.
Або зливаються повнозначні слова:
Вишгород,
вічнозелений,
зірвиголова,
пройдисвіт,
злодій,
добродій, тепловій, теплотраса, теплохід,
сінокіс.
Морфолого-синтаксичний
спосіб
Цей
спосіб застосовується тоді, коли у мові
відсутні лексичний паралелізм і потрібна
заміна однієї частини мови іншою:
зернові,
злакові, диспетчерська, приїжджі,
майбутнє.
У таких словах змінюються семантика і
граматичні категорії.
Розрізняють
такі процеси переходу слів з однієї
частини мови в іншу.
Субстантивація
(перехід частин мови в іменники): рідні
та близькі, завідуючий, минуле, бобові,
цивільний, черговий, варенична,
набережна, колишнє, Лозова, Приозерне,
лісничий, відпочиваючі, поранені.
Ад’єктивація
(перехід дієприкметників у прикметники):
варений
(ячмінь), молотий (овес), печена (картопля),
смажені (факти).
Адвербіалізація
(перехід різних частин мови у прислівники):
верхи,
зимою, зроду, лежачи, добре, блискуче.
Тут спостерігається лексикалізація
граматичних форм (перетворення елементів
мови в окреме повнозначне слово):
вкупі,
нарешті, довіку, доволі.
-4.
Прономіналізація
(перехід різних частин мови в займенники):
певний,
даний, цілий, діло, справа,
факт,
один.
Препозиціоналізація
(перехід інших слів у прийменники):
близько
(півночі), навколо (сосни),
201 Способи словотворення
всередині
(палацу), назустріч (вітру), завдяки
(друзям), залежно від (обставин), на
чолі (групи), протягом (доби), наперекір
(долі), у зв'яжу з (відсутністю)
та ін.
К
о н ’ ю н к ц і о н а л і з а ц і я (перехід
інших частин мови у сполучники): проте,
зате, що, незважаючи на те що, так що, у
зв ’язку з тим що, після того як, відтоді
як, через те що, тому що.
Лексико-семантичний
спосіб
Цей
спосіб словотворення називаєтеся ще
омонімним, тобто таким, коли слова в
мові з’являються внаслідок розщеплення
значення слова на окремі самостійні
значення, причому досить далекі від
своєї першооснови: байка
(матерія) — байка
(жанр літератури), бокс
(вид спорту) — бокс
(вид зачіски, стрижки) — бокс
(хромова шкіра спеціальної обробки) —
бокс
(ізольована кімната в лікарні, .гуртожитку
тощо), вал
(насип) — вал
(хвиля на морі) —вал
(технічна деталь), провідник
(у літаку, поїзді) — провідник
(в електриці), бар
(малий ресторан) — бар
(одиниця
атмосферного тиску) — бар
(поперечна мілина в гирлі ріки чи коло
берега) — бар
(деталь гірничого комбайна або врубової
машини), вечірка
(зібрання людей) — «Вечірка»
(газета).
Вправа
19
Поясніть,
яким способом утворилося те чи інше
слово, введіть його в
речення.
Ланка,
КрАЗ, могутність, міськком,
шістнадцятиповерховий, толока,
колона, профспілка, зелень, безпідставний,
розщедритися, газифікація, тонно-кілометр,
утридорога, народногосподарський, у
галузі культури, посівна, «Київ»,
узлісся, колискова, щедрівка, під час
канікул, балка, ТУ-134, машинодень,
Кам’янець-Подільський, лезоподібний.
202 Словотвір
Різноманітні
за своєю семантикою і граматичними
ознаками слова сучасної української
мови утворюють систему лексико-граматичних
розрядів, які називаються частинами
мови. При визначенні частини мови
враховується вся сукупність характерних
для слова рис, зокрема його значення,
морфологічні властивості і синтаксичні
функції в реченні.
Кожна
частина мови, об’єднуючись з іншими
частинами мови окремими спільними
рисами, має свої специфічні особливості,
свої словотвірні засоби, свої
спеціалізовані морфеми, а отже, і
свої орфографічні норми, систему правил
правопису, характерних для кожної
лексико-граматичної категорії слів.
Уміння розпізнавати належність слова
до тієї чи іншої лексико-граматичної
групи є обов’язковою умовою для успішної
орієнтації в орфографічній конституції
слова будь-якої частини мови.
У
сучасній українській мові розрізняються,
як відомо, самостійні частини мови
(іменник, прикметник, числівник,
займенник, дієслово, прислівник) та
службові частини мови — частки
(прийменник, сполучник, частка).
Відокремлено стоїть вигук. Слова кожної
частини мови виконують у реченні певну
синтаксичну функцію, виступаючи
членом речення (підмет, присудок,
додаток, означення, обставина) чи
вказуючи