96 Фонетика

овес, кропива, скло, гріх, дерево, камінь, сніг, вода, вітер, вовк, вівця, баран, поле, брат, кукурудза, крупа, дріт, капуста, кавун, кабан, індик, весна, бунт, болото.

Вправа 49

Простежте наявні і можливі чергування приголосних і голосних звуків.

Поясніть їх.

А втім, був у нього ставок. Озерце. Франко випадково знайшов його ще в молодості, шукаючи грибів у Винниківському лісі біля Львова. У ярузі, зарослій з усіх боків непрочищеною молодою грабиною, на самому дні, спочивало воно, немов велике чисте око, обрамлене довгими віями очерету, живлене, певно, підземними теплими водами, тихе й непорочне; було те озерце глибоке й чисте, з білим піщаним дном, і не полохані, не ловлені ніким дивилися на світ, відкривши ротики, потішні верховодки, шугали зиґзаґами, немов по склі, табунці мальків, у глибині повисали, ніби невагомі, чер­вонопері клені, із зеленої осоки визирали вусаті коропи, сонно позіхаючи чорними ротами, а на самому дні, зарившись у пісок, спочивав молодий сом, він міцно спав

і, певне, по-риб’ячому хропів, бо з того місця, де була занурена у дно його паща, злітали аж до поверхні білі крупинки піску (Р. Іван.).

Чергування груп приголосних при словотворенні

При утворенні прикметників та іменників відбува­ються зміни у звукосполученнях; [г], [ж], [з] + суфікси -ськ(ий), -ств(о) внаслідок чергування, регресивної аси­міляції і спрощення перетворюються на -зьк(ий)₉ -зтв(о): Прага — празький, француз — французький, Запоріжжя — запорізький, убогий —убозтво, боягуз — боягузтво; [к], [ч], N + -ськ(ий), -ств(о) утворюють -цьк(ий), -цтв(о): При­луки — прилуцький, Бахмач — бахмацький, Хортиця — хортицький, кріпак —кріпацтво, каліка —каліцтво; |х], |ш], |с] + -ськ(ий), -ств(о) дають -ський, -ств(о): Чехія — чеський, Золотоноша — золотоніський, Черкаси — черкась­кий, птах — птаство, товариш — товариство, Полісся — поліський.

Чергування голосних та приголосних

У деяких словах, запозичених з інших мов, особливо рідко вживаних в українській мові, чергування приголос­них [г|, [ж], [з], [к|, [ч], [ц|, [х], [ш], [с] перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) не відбувається: герцоґство, баскський, меккський, тюркський.

Асимілятивного чергування зазнають приголосні |д] і [т] перед суфіксом -ськ(ий) — |д] — [Дз'], [т] — |ц']: люд

• \л'удзґс'киї], студент — [студен'ц'с'киі] —орфографіч­но зберігаються д, т перед суфіксом -ськ(ий).

Відбувається чергування груп приголосних [ск], [с'к], [зк| із групами приголосних [шч] (орфографічно [щ]) та [жч] перед суфіксом -енк(о) та -ук — в іменниках (прізвищах) та присвійних прикметниках із суфіксом -іш: Ларащенко, Ващенко, Кужченко, \онйшчи^ен] (орф. — Онисьчин), \парашчи^ен\ (орф. — Парасчин), [вашчи^ен] (орф. — Васьчин), Онищук, Ващук.

При утворенні іменників із суфіксом -ин(а) чергуються групи приголосних [ц'к], [с'к], [ск] з групами приголосних [чч], [шч] (орф. — щ): Хмельницький — Хмельниччина, Донецький —Донеччина, Львівський —Львівщина, ліска — ліщина, пісок — піщина.

Вправа 50

Від поданих нижче іменників утворіть прикметники та іменники із

суфіксами -ськ(ий), -цьк(ий), -зьк(ий), -зтв(о>, -цтв(о), -ств(о).

Поясніть чергування в групах приголосних.

Острог, молодець, жебрак, киргиз, Збараж, Рига, Кре­менчук, купець, Буг, Абхазія, Тбілісі, Калуш, Калуга, Владивосток, Сиваш, завод, Канада, турист, Каракалпа­кія, заступник, Овруч, Ірак, Ужгород, Дрогобич, інтен­дант, Кагарлик, Гадяч, узбек, Миргород, Дорогобуж, таджик, Волга, Малакка, Арзамас, Новгород, Оренбург, агент, Гонконг, Туніс, казах, Гадяч, Лейпциг, Цюрих, Новобіличі, Нью-Йорк, ткач.

Вправа 51

Уставте пропущені букви і запишіть слова фонетичною транскрипцією.

Поясніть вимову і правопис слів.

Францу...кий, солда...кий, гре...кий, люксембур...кий, голлан...кий, студентство, бага...ство, бага...кий, криворі...кий, великолу...кий, черемо...кий, слова...кий, журналі...кий, гали...кий, норве...кий, лати...кий, гіган...кий, вишгоро...кий, караба...кий, чиновни...тво,

4. о-зз