292 Основи пунктуації

не про історію Чаплів і не про географію і не про їхнє «сучасне становище». 7. А вдень і зимою пасуться вівці. Не годують їх нічим:, увесь час, і зиму й літо, на пасо­виську (О. Виш.). 8. Його |Ніцше] впливу зазнали Фройд і Гайдеггер Дерріда й Фуко Кафка й Рільке Музіль та Жід Д. Г. Лоуренс Камю багато інших (С. Павл.). 9. Ми із Ніною розмірковуємо над там, якою має бути сучасна українська проза, хто на цій спокусливій ниві орач і сівач шахтар і коваль... 10. Бачу місяця-молодика вечірню зірку і хрести (К. Мотр.).

2. 1. Чи програв чи виграв, аби свіжі гроші. 2. Ні те ні се ні кукуріку (//. те.). 3. Зупинився біля відчиненого вікна навпроти свого купе і зітхнув чи то втомлено чи полегшено (К. Мотр.). 4. Овес сій хоч у воду хоч у грязь

• буде він князь (н. те.). 5. Йому [чумакові] любий уже сам цей рух шум і гамір не купівля волів а саме ляскання по спині чи боках вола, якого продають, що ось, мовляв, добрий він чи не добрий витримає дорогу чи не витримає (Г. Данил.). 6. Усі вже знають, що це іде «пропащий» залицяльник корчмаревої дочки; і багато хто думав, що він скінчить зле: або заріже себе або втопиться (Г. Данил.). 1. Хоч їж хоч дивись, аби ціле було й не голодний був!

7. У нашого Омелька невеличка сімейка: тільки він та вона та старий та стара та два парубки вусаті та дві дівки косаті та дві Христі в намисті та дві ляльки в колисці та Грицько та Панас та той хлопець, що у нас (н. те.). 9. А він розкладав фотокартки то ще зі шкільних років то з юнацьких студентських то з недалекого минулого... (з газ.).

Вправа 19

Перепишіть речення, розставляючи пропущені коми між однорідними

членами речення, поєднаними парними сполучниками.

1. Як російська, так і європейська критика усе частіше звертає своє око на наше письменство, ставить йому свої вимоги (М. Коц.). 2. І сьогодні всім, кому доводиться виступати публічно, ознайомлення з теорією античного красномовства може дата не лише почуття задоволення а й реальну користь (з журн.). 3. Окрасою березня є хоч і несміливі та дуже вже весняні й свіжі підсніжники й проліски (з газ.). 4. У полон брали не тільки дорослих а й дітей (Р. Рат.). 5. Ніщо так не відроджує людину як любов, і ніщо так не вбиває людину як теж любов

Пунктуація в простому реченні

(А/. Міщ.). 5. Малий не стільки ковтав скільки намагався за тими ковтками приховати схлипування, готове щомиті вирватися назовні (з журн.).

Вправа 20

Поставте пропущені розділові знаки між однорідними членами, вка­завши випадки поглинання цих знаків іншими (при зворотах, частинах складних речень тощо).

1. Ще розбрівшись з самого рання по парках по бібліотеках позабиравшись у спорожнілі аудиторії на факультетах сидять над конспектами студенти готуються до останніх екзаменів (О. Гонч.). 2. Коли і не писали треба було б тягнутись а так все одно тягнись не тягнись гаря- чись не гарячись уже все одно виставили перед цілим районом. 3. Мені сподобався і могутній ліс що припав грудьми до самого шкільного подвір’я і село надійно складене з смолянистої сосни і широка піщана вулиця що побігла кудись у видолинок гуди де проглядала із-за дерев заржавіла баня сільської церкви (Ю. Збан.). 4. Вони обер­таються і притуляючись плечем до плеча вузькою стежиною йдуть до села (А/. Ст.). 5. До того як надійти до споживача у виготовленні виробу беруть участь сотні робітників інженерів починаючи від тих хто добуває вугілля руду виплавляє метал обробляє деталі для меха­нізмів або виготовляє сировину для текстильних виробів і кінчаючи тими хто завершує цикл втілює спільну працю в продукцію того чи іншого підприємства (з газ.).

5. Марко мліючи заточуючись падаючи і знову підводя­чись як міг пішов до соняшників (М. Ст.).

Кома між однорідними означеннями

Комою відділяють тільки однорідні означення.

За загальним правилом однорідними є означення, що характеризують предмет з одного боку: Отож плив собі хутірець поруч засмиканого, роздратованого, знервованого світу, мудрими очима дивився на той світ... (К. Мотр.); або вказують на ознаки предмета, одного, часто узагальненого Порядку: Дерева стоять блискучі, мускулясті, щасливо при­тихлі, мовби самі прислухаються до свого росту (О. Гонч.); ладке, опасисте, з одвислими щоками лице Мотрине Розжеврілось (М. Коц.).