- •О. М. Пазяк о. А. Сербенська м. І. Фурдуй л. Ю. Шевченко
- •2000 Ббк 81‘2укр’923
- •Василь Симоненко
- •Розмова з лісом
- •Тексти зі Святого Письма порівняйте з поданими вище.
- •У поезії м. Вороного використані мовні засоби, пов’язані з антонімією.
- •8Еїчтеічтіа
- •Націоналізм і шовінізм
- •Не забувайте
- •Розплата
- •Таємниця украденого імені
- •Козацький літописець
- •Засоби масової інформації і культура
- •Діалогічна людина
- •Автобіографія
- •56 Лексикографія
- •Лексикографія
- •Лек сикографія
- •60 Фонетика
- •61 Голосні звуки
- •1Див.: Сучасна українська мова / За ред о д Пономарева. К , 1997.
- •62 Фонетика
- •63 Приголосні звуки
- •1Див : Сучасна українська мова / За ред. О. Д Пономарева. С. 20—21.
- •64 Фонетика
- •Губні приголосні
- •65 Приголосні звуки
- •66 Фонетика
- •Передньоязикові приголосні
- •67 Приголосні звуки
- •68 Фонетика
- •69 Приголосні звуки
- •70 Фонетика
- •71 Приголосні звуки
- •72 Фонетика
- •73 Приголосні звуки
- •74 Фонетика
- •Середньоязиковий приголосний [й]
- •75 Приголосні звуки
- •Задньоязикові приголосні і глотковий
- •76 Фонетика
- •1. Зимній ранок
- •78 Фонетика
- •Асиміляція приголосних за палаталізацією
- •80 Фонетика
- •Асиміляція приголосних за місцем і способом творення
- •82 Фонетика
- •Прогресивна асиміляція приголосних
- •84 Фонетика
- •86 Фонетика
- •Чергування голосних
- •Найдавніші чергування голосних
- •И — у — о з 0: засихати — сохну — сушити — схпути;
- •Чергування [о] та [е] з нулем звука
- •88 Фонетика
- •90 Фонетика
- •Чергування [и] з [о]
- •Позиційні чергування голосних [у], [і] з приголосними [в], [й]
- •92 Фонетика
- •Чергування приголосних
- •94 Фонетика
- •96 Фонетика
- •Чергування груп приголосних при словотворенні
- •98 Фонетика
- •99 Склад слова
- •Склад слова
- •100 Фонетика
- •Наголос
- •102 Фонетика
- •104 Фонетика
- •105 Інтонація
- •Інтонація
- •106 Фонетика
- •107 Інтонація
- •108 Фонетика
- •109 Інтонація
- •110 Фонетика
- •111 Інтонація
- •112 Фонетика
- •114 Орфоепія
- •116 Орфоепія
- •118 Орфоепія
- •Зразок повного фонетичного аналізу
- •122 Орфоепія
- •124 Графіка та орфографія
- •Принципи українського правопису
- •126 Графіка та орфографія
- •Принципи українського правопису
- •І тепер, куди б не йшов я, що б не думав,
- •128 Графіка та орфографія
- •І пахне чебрецем, і листя де-не-де,
- •І пахне чебрецем і листя де-не-де,
- •Крайнебо
- •Правопис ненаголошених голосних у коренях слів
- •130 Графіка та орфографія
- •132 Графіка та орфографія
- •134 Графіка та орфографія
- •136 Графіка та орфографія
- •138 Графіка та орфографія
- •Голосні у російських та інших слов ’япських прізвищах
- •140 Графіка та орфографія
- •Голосні у російських та інших слов ’янських прізвищах
- •142 Графіка та орфографія
- •143 Приголосні
- •Правопис подвоєних приголосних
- •144 Графіка та орфографія
- •145 Приголосні
- •146 Графіка та орфографія
- •147 Приголосні
- •148 Графіка та орфографія
- •149 Приголосні
- •Спрощення в групах приголосних
- •150 Графіка та орфографія
- •151 Приголосні
- •152 Графіка та орфографія
- •153 Приголосні
- •154 Графіка та орфографія
- •155 Приголосні
- •156 Графіка та орфографія
- •157 Приголосні
- •158 Графіка та орфографія
- •159 Вживання апострофа
- •160 Графіка та орфографія
- •161 Вживання м якого знака
- •162 Графіка та орфографія
- •163 Вживання м 'якого знака
- •164 Графіка та орфографія
- •165 Вживання м 'якого знака
- •166 Графіка та орфографія
- •168 Графіка та орфографія
- •169 Правопис префіксів
- •170 Графіка та орфографія
- •171 Правопис префіксів
- •172 Графіка та орфографія
- •174 Графіка та орфографія
- •176 Графіка та орфографія
- •178 Графіка та орфографія
- •180 Графіка та орфографія
- •182 Графіка та орфографія
- •185 Словотвір
- •186 Словотвір
- •187 Словотвір
- •188 Словотвір
- •189 Словотвір
- •190 Словотвір
- •191 Способи словотворення
- •192 Словотвір
- •193 Способи словотворення
- •194 Словотвір
- •195 Способи словотворення
- •196 Словотвір
- •197 Способи словотворення
- •198 Словотвір
- •199 Способи словотворення
- •200 Словотвір
- •201 Способи словотворення
- •202 Словотвір
- •204 Частини і частки мови
- •205 Правопис іменників
- •206 Частини і частки мови
- •207 Правопис іменників
- •208 Частини і частки мови
- •209 Правопис іменників
- •210 Частини і частки мови
- •211 Правопис іменників
- •212 Частини і частки мови
- •213 Правопис іменників
- •214 Частини і частки мови
- •215 Правопис прикметників
- •216 Частини і частки мови
- •217 Правопис прикметників
- •218 Частини і частки мови
- •1Див тему «Правопис подвоєних приголосних» с 143
- •219 Правопис прикметників
- •220 Частини і частки мови
- •221 Правопис складних слів
- •222 Частини і частки мови
- •223 Правопис складних слів
- •224 Частини і частки мови
- •225 Правопис складних слів
- •226 Частини і частки мови
- •227 Правопис складних слів
- •228 Частини і частки мови
- •229 Правопис складних слів
- •230 Частини і частки мови
- •232 Частини і частки мови
- •1Див. Загальні правила правопису складних слів. С. 220
- •234 Частини і частки мови
- •235 Правопис дієслів
- •236 Частини і частки мови
- •237 Правопис дієслів
- •238 Частини і частки мови
- •239 Правопис дієслів
- •240 Частини і частки мови
- •241 Правопис прислівників
- •242 Частини і частки мови
- •24.1 Правопис прислівників
- •244 Частини і частки мови
- •245 Правопис прийменників
- •246 Частини і частки мови
- •247 Правопис прийменників
- •248 Частини і частки мови
- •249 Правопис сполучників
- •250 Частини і частки мови
- •Сполучники
- •251 Правопис сполучників
- •252 Частини і частки мови
- •253 Правопис сполучників
- •254 Частини і частки мови
- •255 Правопис сполучників
- •256 Частини і частки мови
- •257 Правопис часток
- •9 О-зз
- •258 Частини і частки мови
- •Світай мені, прошу Тебе, молю
- •259 Правопис частки не
- •260 Частини і частки мови
- •261 Правопис частки не
- •262 Частини і частки мови
- •263 Вправи на повторення
- •264 Частини і частки мови
- •265 Вправи на повторення
- •266 Частини і частки мови
- •267 Вправи на повторення
- •268 Частини і частки мови
- •269 Вправи на повторення
- •270 Частини і частки мови
- •271 Вправи на повторення
- •273 Основи пунктуації
- •274 Основи пунктуації
- •275 Основи пунктуації
- •276 Основи пунктуації
- •277 Основи пунктуації
- •280 Основи пунктуації
- •Розділові знаки початку та кінця речення
- •282 Основи пунктуації
- •Тире між підметом і присудком
- •284 Основи пунктуації
- •286 Основи пунктуації
- •288 Основи пунктуації
- •Розділові знаки при однорідних членах речення
- •290 Основи пунктуації
- •292 Основи пунктуації
- •294 Основи пунктуації
- •296 Основи пунктуації
- •Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •296 Основи пунктуації
- •Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •298 Основи пунктуації
- •Відокремлені узгоджені означення
- •Відокремлені неузгоджені означення
- •300 Основи пунктуації
- •Відокремлені прикладки
- •302 Основи пунктуації
- •304 Основи пунктуації
- •306 Основи пунктуації
- •Відокремлені обставини
- •308 Основи пунктуації
- •Відокремлені додатки
- •310 Основи пунктуації
- •Відокремлені уточнювальні слова
- •312 Основи пунктуації
- •Розділові знаки при вставних і вставлених конструкціях
- •314 Основи пунктуації
- •315 Пунктуація в простому реченні
- •316 Основи пунктуації
- •318 Основи пунктуації
- •319 Пунктуація в простому реченні
- •Іван Іванович
- •320 Основи пунктуації
- •Розділові знаки при звертанні
- •Розділові знаки при вигуках, стверджувальних, заперечних та питальних словах
- •322 Основи пунктуації
- •324 Основи пунктуації
- •325 Пунктуація в складному реченні
- •Розділові знаки в складносурядних реченнях
- •326 Основи пунктуації
- •328 Основи пунктуації
- •Письменник і Генерал
- •330 Основи пунктуації
- •Розділові знаки в складнопідрядних реченнях
- •332 Основи пунктуації
- •334 Основи пунктуації
- •Пунктуація в порівняльних конструкціях
- •336 Основи пунктуації
- •338 Основи пунктуації
- •Розділові знаки в складних безсполучникових реченнях
- •340 Основи пунктуації
- •342 Основи пунктуації
- •344 Основи пунктуації
- •346 Основи пунктуації
- •Пунктуація в складних синтаксичних конструкціях
- •348 Основи пунктуації
- •350 Основи пунктуації
- •352 Основи пунктуації
- •354 Основи пунктуації
- •356 Основи пунктуації
- •358 Основи пунктуації
- •360 Основи пунктуації
- •362 Основи пунктуації
- •364 Основи пунктуації
- •366 Основи пунктуації
- •368 Основи пунктуації
- •370 Основи пунктуації
- •372 Основи пунктуації
- •375 Список умовних скорочень
- •376 Список умовних скорочень
- •Українська мова
Інтонація
Інтонація (від лат. іпіопо — голосно вимовляти) — це ритмомелодійний лад мовлення, який служить для вираження змістових й емоційних особливостей висловлення. Інтонація є одним із фонетичних засобів мови. Вона розглядається як складна єдність висоти, сили, темпу і тембру мовлення, які є засобом організації словесного вираження висловлювання й емоційно-вольових показників виразності. У мовленні це виявляється послідовними змінами у висоті тону, силі й тривалості звучання, а також тембрі голосу.
Інтонація визначається сукупністю кількох фонетичних компонентів: фразового наголосу, пауз, мелодики,
тембру
і темпу, співвідношення яких може
змінюватися при мовленні залежно від
змісту, мети і ситуації висловленого.
Під
мелодикою
мовлення розуміється послідовне
підвищення і зниження основного тону
голосу, що служить засобом передачі
думок і почуттів. Мелодика виконує
комунікативну та емоційну функції.
Комунікативна функція допомагає
розрізняти й розпізнавати синтаксичні
структури — речення, членування їх на
синтагми, виділяти відокремлені члени
речення, звертання, вставні і вставлені
конструкції, однорідні члени,
безсполучникові складні речення,
двоскладні речення і багатокомпонентні
складні речення. Емоційна функція,
поєднуючись із комунікативною, передає
ставлення мовця до повідомлюваного.
Виділяють три типи мелодики:
завершеність, незавершеність, пигальність.
До
елементів інтонації належить ритм
— рівномірне чергування наголошених
і ненаголошених складів у віршованій
формі чи в інших формах звукової
організації мови.
Під
інтенсивністю,
тобто силою звука, розуміється
м’язове напруження мовних органів при
артикуляції звука, яка залежить від
амплітуди коливання голосових
зв’язок. Чим більша амплітуда, тим
сильніший звук.
Темп
мовлення — це швидкість, з якою
вимовляються мовні елемента. Він
вимірюється кількістю виголошених
звуків (складів) за одиницю часу Темп
мовлення тісно пов’язаний з різними
формами мовлення, з індивідуальними
особливостями мовця та його психофізичним
станом. Він виражає різні види тривалості
мовних відрізків і зупинок між ними.
Тому темп мовлення має тісний зв’язок
із паузами.
Отже,
н а у з а — це зупинка в мовленні. Вона
зумовлюється різними причинами і
виконує різні функції. Цс засіб змістового
й емоційного виділення слів або синтагм.
Паузи бувають синтаксичні,
що виражають синтаксичні відношення
між частинами речення, зв’язані з його
змістом; несинтаксичні
— зумовлені фізіологічними або
психологічними причинами; єднальні
— між однорідними членами речення і
між частинами безсполучникових складних
речень з однотипними частинами {Дорога
простягається через степи, спускається
в долини, сірою стрічкою здіймається
на
106 Фонетика
косогори.
— І Н.-Лев.; Сонце
грає промінням,
весняний
легіт жене по небесній блакиті, як пух,
легенькі білі хмаринки,
в
повітрі бринять мухи,
цвірінькають
горобці, пахне свіжою ріллею, травицею,
фіалками, пахне весною■'
— М. Коц.); попереджувальні
— служить ионе- редженням про роз’яснення,
яке йде в наступній частині речення (У
них
є все: пшениця,
хутро,
вовна, і риба,
й
мед, і добрі води рік.
—Л. Кост.; Знав
тільки одне: за цей світ, за рідну землю
зумів би достойно вмерти.
— М. Ст ); розділові
— паузи кінця речення і ті, що відділяють
синтаксичні одиниці одну від одної
(Отаман
востаннє оглядав своїх побратимів.
Зібралися тут найсміли- віїиі, найдужчі,
найвитриваїіші.
Всі вони справді можуть покластися
один на одного в найбільшій скруті.
Адже дорога важка, далека. Можуть і
нападники підстерегти.
— М. Слабошп.; Благословенна
будь,
моя
незаймана дівице Десно, що, згадуючи
тебе вже много літ, я завжди добрішав,
почував себе невичерпно багатим і
щедрим.
— О. Довж); паузи
присудка
— що виражає предикативний зв’язок
(Війна
— це
тир,
де
цілий світ
— мішені.
— Л. Кост.).
Тембр
голосу — це характерне забарвлення
звука, яке створюється кількісним і
якісним складом додаткових тонів
(обертонів), що накладаються на основний
тон.
Вправа
59
Розбийте
текст на речення, а речення — на синтагми.
Погодою
у нас на сінокосі казали щось років з
півтораста завідувала ворона це
була так би мовити паша фамільна ворона
вона возсідала коло нашого куреня на
високій сокорині і звідти бачила всіх
нас і все що ми пили їли яку рибу ловили
чи де зарізали деркачика косою чи
перепілочку бачила усіх пташок у нашім
лісі все чула і найголовніше віщувала
погоду вона бездоганно вгадувала
наближення дощу чи грому ще при
безхмарному ясному небі і тільки вже
після того як раптом вона крякне тричі
спеціальним голосом дід починав ні з
того ні з сього кашляти і позіхати і ми
тоді вже незабаром кидали граблі й вила
і теж позіхаючи падали як сонні під
копиці (О.
Довж.).
107 Інтонація