290 Основи пунктуації

рошілові знаки при поширювальних компонентах або віддалені між собою за змістом: Нам потрібне слово суще, здорове, а не паралітичне; цілісне, а не з вивихнутими суглобами (П. Мовч.).

Тире ставиться:

0. При протиставленні: То не хмара — біла пташка хмарою спустилась (Т. Шевч.).

В Коли наступний однорідний член (присудок) виражає причину, наслідок, швидку зміну подій, уточнен­ня попередньої дії: Повернувшись додому, мати вже не застала нікого під хатою, — порозходились спати. Сіла на призьбі — посумувала трохи (А. Гол.); Ніч, озеро, комиші внизу шумлять —шумлять дужо, тривожно (О. Гонч.).

Вправа 16

Визначте однорідні члени речення й поясніть уживання розділових

знаків.

1. Я дивився на тиху чарівну річку, і на берег, і на суворою кормчого діда, то підіймався наді мною на фоні урочистого неба (О. Довж.). 2. Кінь басує, —от-от річку, от-от перескочить (Т. Шевч.). 3. Не всі дома — пішли по дрова (//. те.). 4. Ні з того ні з сього кума з Ніжина (//. те.). 5. На роздоріжжі осені й зими нізащо зарікатися не буду я ані від тюрми, ні від суми, тим паче від сурми Страшного Суду (О. Ірв.). 6. Але, може, найколоритнішою особою була господиня кав’ярні Світлана Іванівна, Свєта, пані Світлана, двомовна і двонастроєва, бо мала або гарний, або поганий настрій, і це відчували всі (В. Небор.).

7. Тихо лежиш, спокійно лежиш; не ворушиш ні ногами, ні руками... 8. Месьє! Покотився франк! Котиться, та й котиться, та й котиться! 9. Чоловіки — це те населення, що з бородою, в картузі або в шапці й з цигаркою в зубах або в руках (О. Виш.). 10. І в Марка нема жінки, нема доньки, але є стара мати, в якої завжди так гарно пахнуть потріскані руки то весняним зіллям, то соняшником, то чорнобривцями, то осінніми грибами, то свіжим хлібом (М. Ст.).

*>о Вправа 17

Поставте, де потрібно, між однорідними членами речення розділові

знаки. Поясніть умови їх уживання.

1. Як нам досягти повноти Слова, в якому б знову поєдналися і знання і досвід попередніх поколінь і любов

Пунктуація в простому реченні

і віра і палія? (П. Мовч.). 2. Ой да на Івана ой да на Купала котилася моя зірка да із неба впала та упала в річку та й заклекотіла. Видно, моя зірка гаснуть не хотіла... (Л. Кост.). 3. Ні рак ні жаба а просто п’яна нахаба (я. те.). 4. Цокотала сорока пугачеві і про теє і про сеє і про Якова і про всякого, а він їй у відповідь: «Пугу» (н. те.). 5. Жод­ної української пісні. Хоч бери та й сам затягни якусь думу про Кафу чи про Байду. Та кому? Хіба ним старцю­ючим псам чи чайкам чи небесам. Як знайду якогось волиняка чи донбашука випадково у черзі до міжміських телефонних сполучень, переходжу зразу на рідну мову. І немає ні дорікань ні огуджень щодо суржику. Суржик здається рідним! 6. Так чим займались ми? Ходили на літературні зустрічі в театри і йшли на каву і рушали в мандри збирались в гості цмулили коньяк влаштовували сцени ревнували самих себе спостерігали, як летять у прірву наші ідеали (В. Небор.). 7. І в павутинні перех­ресних барв я палко мрію до самого рання, щоб Бог зіслав мені найбільший дар: гарячу смерть не зимне умирання (О. Тел.). 8. Ось сходить виростає розцвіта благословеніє не форми суті. 9. Починаючи старою добою і кінчаючи новітніми поетами, тягнеться червона нитка самовід­даності та героїчної жертвепности для ідеї. Чи то мітичний Боян чи співець «Слова» чи літописці чи кобзарі чи Шевченко Леся Українка Франко чи нові поети — тон однаково витриманий (О. Канд.).

•» Вправа 18