Пунктуація в простому реченні

непі планетою. Так буде (У. Самч.). 7. Кунами лежали на столі товсті зшитки, довгі плани, довгі розрахунки й кош­ториси колись такі близькі й необхідні, а тепер занедбані й запорошені (В. Підмог.). 8. Схвильовані і вражені, веселі й замислені, щасливі й до краю зворушені на новому березі дивляться вони на перетворені свої простори (О. Довж.). 9. Низенькі товстоногі коні запряжені убогим хомутцем тюпають, брязкають брязкальцями своїми (М. Груш.). 10. Невідомий нікому сідаю на лавку і дивлюся (М. Коц.). 11. Грицько подивився довго їй услід і потуп­лений потягся через терни додому (М Груш.).

Вправа 28

Поставте потрібні розділові знаки при неузгоджених означеннях.

Поясніть уживання коми й тире при них. Чим виражені неузгоджені

означення? За яких умов неузгоджені означення не виділяються?

1. Було вже рішення у нього безповоротне тікати (М. Груш ). 2. До альтанки увійшла господиня в довгій гаптованій сріблом оксамитовій сукні з дорогими круже- вами на комірі і рукавах (С. Плач.). 3. У нього очі наче волошки в житі. А над ними з-під драного картузика волосся білявими житніми колосками (А. Гол.). 4. ...Одца- леки теж козаки ціла ватага і молоді, і сивоусі, і з поголе­ними маківками, і кучеряві (Р. Андр.). 5. Батька Андрійко бачив зрідка. То був статечний довговусий козарлюга в синьому жупані, з шаблею при боці (Р. Іван.). 6. Другий був Василь Биковський, козак років тридцяти середнього зросту, тілистий, кругловидий, з густою хвилястою мичкою чуба... (Ю. Мушк.). 7. В неділю після вінчання йшла з церкви Нимидора в квітках, в стрічках, з вишива­ним рушником у руці, весела й щаслива (Н.-Лев.). 8. От і здійснилась його заповітна мрія посіяти і собі тут пшени­цю (/. Цюпа). 9. Вузькі щілини його очей на плескуватому тлустому обличчі з набряклими щоками і мішками під очима обурено блиснули (3. Тул.).

Відокремлені прикладки

Прикладки бувають відокремленими й виділяються комами в таких випадках:

• Коли прикладка з залежними від неї словами чи без них стоїть після пояснюваного іменника: Час, великий диригент, перегортає ноти на пюпітрі (Л. Кост.).

® Якщо прикладка стоїть перед пояснюваним Іменни­ком і має причиновий відтінок значення: Чудовий піаніст, Лисенко надзвичайно тонко й художньо передавав твори Шумана, Шопена, Ліста (В. Дот.).

® Коли прикладка стосується особового займенника (незалежно від місця в реченні): Молодість, сили, життя — їй оддам, моїй коханій (М. Коц.).

• Коли прикладка вживається із сполучником як і має причиновий відтінок значення: Як справжній син трудово­го народу, Іван Франк о розглядав народні та свої власні пісні поряд, в одному ряду, бо походили вони з спільного джерела, яким було багатогранне народне життя (О. Дей).

Проте прикладка із сполучником як не відокремлю­ється комами, коли вона не має причинового виліпку в значенні, тобто тоді, коли має значення «в ролі кого, чого»: Як представник і керівник радикальної партії Франко багато роз’їжджав по Галичині, виступав на селянських вічах і проводив пропагандистську роботу (О. Дей); Ліс зустрів мене як друга... (М. Рил.).

а Коли прикладка приєднуєтеся до пояснюваних нею іменників чи особових займенників уточнювальними сло­вами (сполучниками, прислівниками, частками та ін.) тобто, або (в значенні тобто), наприклад, особливо, в тому числі, зокрема, як-от, а саме, так званий, навіть, на ім ’я, родом, з походження: Ліс, або, як серби кажуть, шума,

• це не просто сосни та дуби... (М. Рил.); Атоли, тобто кільцевидні коралові острови, трапляються найчастіше в Тихому океані (з підр.).

При словах як-от, а саме кома ставитеся перед ними, а після них — двокрапка: На клумбах — скромні квіти, а саме: петунія і красоля, кручені паничі і резеда, бальзаміни і півонія (Ю. Смол.).

Відокремлені прикладки відділяються тире:

в Якщо вони поширені і мають особливе інтонаційне і змістове навантаження — для уточнення, для самостій­ності: Нові люди — молодь без багатих батьків і знатних покровителів — прийшли в науку, зайняли аудиторії, на­укові кабінети й лабораторії (М. Колом.).

и Коли поширені прикладки уже мають у своєму складі розділові знаки: Мати —ставна, смаглява гречан­

Пунктуація в простому реченні

ка, що була ніби старшою сестрою Ользі, — саме ув \язувала вузіи, коли дівчата зайшли до хати (О. Гонч.).

а Якщо поширені й навіть одиничні прикладки стоять у кінці речення: А па порозі пнеться вже друге мале — Орися, материна доня (А. Гол ).

Вправа 29

Поясніть уживання при відокремлених прикладках розділових знаків — коми й тире. Чим виражені пояснювані слова й група прикладки?

1 В реторі вариться коктейль — твоя й моя першоос­нова, якої давній менестрель шукав із музики і слова (Ю. Андр.). 2. Тридцятилітній Буратіно, Я все такий же оптиміст (Ю. Позаяк). 3. На диво витривалий орган — серце. А ми, хірурги, так довго боялися доторкнутися до нього (М. Колом.). 4. Природний співак, він любив пісні і в душі пишався своїм артистичним хистом (В. Дяч.).

5. Місто ранків твоїх юнацьких, воно виростає перед тобою, мов єдина споруда, зіткана з найніжніших мате­ріалів майбутнього (О. Гонч.). 6. Що то за диво, отой справжній гриб, гриб дубрівний! (Ю. Збан.). 7. Невтомний трудівник, сказати б точніше, добровільний каторжанин свого жорстокого натхнення, Малишко був людиною вогнистого темпераменту (Д. Павл.). 8. І земля — нарече­на в молочнім цвіту яблунево-рожевих садів — Мліє солодко (Є. Мал.). 9. У хаті є ще у нього дві дівчини — Домаха і Меланка (У. Самч.). 10. Син бідного сільського титаря, Павло Грабовський в дитинстві пізнав не тільки злидні, щоденні важкі турботи про хліб насущний, а й поетичні обряди, сумовиту красу народної пісні (О. Дей).

Вправа ЗО

Поставте потрібні розділові знаки при відокремлених прикладках. Визначте речення, в яких: а) поширені прикладки відносяться до загаль­ного іменника; б) прикладки відносяться до іменника — власної назви; в) прикладки відносяться до особового займенника; г) прикладки стоять у кінці речення й відокремлюються тире; ґ) прикладки стоять у середині речення й відокремлюються тире; д) прикладки стоять перед поясню­ваним словом і мають значення причини; е) прикладки відносяться до відсутнього в реченні іменника чи займенника.

І. Це ж серпень місяць місяць холодних свіганків (А Багр.). 2. Бабуся батькова мати мала золоте серце і славу на далекі села (В. Вовк). 3. ...Уперше я почув, що єсть на світі Україна край боротьби і вічних гроз, що більше я не малорос (В. Сос.). 4. Прабоже мій, не кинь