- •1. Історичні передумови виникнення соціології як окремої науки
- •2. Уявлення про об’єкт і предмет сучасної соціології
- •3. Роль теоретичного й емпіричного рівнів соціологічного знання та соціальної інженерії
- •4. Макро- і мікросоціологія: характеристика та аналіз понять
- •5. Характеристика основних законів і категорій соціології
- •6. Функції соціології: їх зміст та практичне значення
- •7. Основні завдання сучасної соціології та їх зміст
- •8. Місце соціології в системі соціогуманітарних наук
- •9. Вклад огюста конта (1798 - 1856) у створення сучасної соціологічної науки
- •10. Сутність теорії «соціального дарвінізму» г.Спенсера (1820-1903)
- •11. Макс вебер як вчений класичного етапу у розвитку соціології
- •12. Соціологічні ідеї карла маркса
- •13. Еміль дюркгейм – фундатор соціології як науки, як професії і навчального предмета
- •14. Наукові концепції м.К.Михайловського про суб’єктивний метод пізнання в історії і соціології та проблеми взаємодії особи і суспільства
- •5. Основні соціозначущі ідеї українських соціологів: м.М.Ковалевського та м.І.Туган-барановського
- •16. Основні етапи розвитку світової соціології
- •17. Провідні теорії сучасної зарубіжної соціології
- •18. Етапи та особливості розвитку вітчизняної соціології
- •19. Суспільство як соціокультурна система, причини виникнення (створення) і характеристика його соцієтальних підсистем
- •20. Сутність формаційного і стадійного підходів то типологізації суспільства
- •21. Поняття про соціальну структуру і соціальну стратифікацію суспільства, їх наукове та практичне значення
- •22. Історичні системи соціальної стратифікації. Різноманіття моделей стратифікації
- •25. Концепція «відкритого суспільства», його співіснування та взаємодії з державою.
- •26. Характерні риси та особливості доіндустріального та індустріального суспільств (порівняльний аналіз)
- •27. Характерні особливості постіндустріального суспільства
- •28. Теорія модернізації суспільства, її види та стрижневі ідеї
- •29. Значення ідей визначного соціолога п.А. Сорокіна про соц. Розшарування, революції, моральність
- •30. Сутність марксистсько-ленінської теорії класів і класової структури сусп-ва
- •31. Середній клас, його роль і місце у соц. Структурі суспільства
- •32. Клас найманих працівників та його роль у соц. Структурі сучасного суспільства
- •33. Сутність теорії соціальної мобільності і маргіналізму
- •34. Особливості еволюції соц. Структури сучасного укр.. Суспільства
- •35.Соціальні дія взаємодія, соц. Зв'язок та поведінка людини як складові елементи сусп. Відносин
- •36. Поняття «соціальна група» та характеристика її основних видів: малої та великої
- •37. Поняття соціальної організації та її роль у суспільстві
- •38. Характеристика формальних та неформальних орг., їх основних рис і ознак
- •39. Соціальні інститути суспільства, їх види та функції
- •40. Соціальні рухи, їх природа і вплив на суспільне життя
- •41. Форми соц. Руху: еволюція і революція
- •42. Сутність і аналіз понять: соц. Еволюція, революція, реформація, трансформація, модернізація
- •43. Основна сутність та значення політ., екологічного, релігійного, молодіжного, феміністичного видів соц. Рухів
- •44. Теорії розвитку та зміни культурно-історичних типів суспільств
- •45. Методологічні підходи еволюціоністів і конфліктологів до аналізу сутності та ролі революційних рухів
- •46. Основні історичні типи соц. Управління; зміст і оцінка
- •47. Соціологічний аналіз бюрократії як соц. Явища за працею вебера «госп. І сусп-во»
- •48. Природа і сутність бюрократизму, його ознаки та джерела
- •49. Характерні прояви бюрократизму у діяльності сучасних управлінських структур та шляхи їх подолання
- •50. Соціологічний зміст понять політика і влада
- •51. Аналіз соціальних якостей політичного лідера; компетентності, професіоналізму, сміливості, патріотизму, людяності, моральності
- •52 Роль національної ідеї для сучасного і подальшого розвитку українського суспільства
- •53. Основний зміст концепції соціального конфлікту
- •54. Соціальний конфлікт як соціологічна категорія, його причини і стадії
- •55. Функції соціальних конфліктів: сигнальна, консолідуюча, комунікативна, активізуюча, аксюлопчна та їх соціальна значущість
- •56. . Основні типи соціальних конфліктів та їх характеристика
- •57. Характеристика соціальних конфліктів за видами: функціональні та дисфункціональні, конструктивні та деструктивні, короткотермінові та довготермінові
- •59. Мет0ди профілактики та розв'язання конфліктних ситуацій
- •60. Спільні та відмінні особливості понять «людина», «індивід», «індивідуальність», «індивідуалізм», «особистість»
- •61. Особистість у системі соціальних зв'язків:соціалізація і соціальна активність особистості, людський чинник і суспільство
- •62. Соціальні типи особистості: ідеальний, нормативний, модальний. Конформісти, відчуженці, лідери
- •63. Шляхи соціалізації людини у суспільстві. Набуття соціальних статусів та виконання соціальних ролей
- •64. Основні етаписоціалізації особистості, процеси десоціалізації таресоціалізації
- •65. Поняття про референтну групу та її місце у процесі соціалізації людини
- •66. Сім'я як соціальна система і першооснова структури суспільства. Поняття шлюбу та сім'ї
- •67. Основні суспільні та індивідуальні функції сучасної сім'ї
- •68. Соціальні особливості типів і видів сім'ї: за характером шлюбу, верховенства, розподілом влади, складом, загальною чисельністю дітей і віком подружжя
- •69.Тевденції розвитку сучасної сім'ї, причини сімейно-кризових явищ та шляхи до їх подолання
- •70. Посилення соціальних аспектів сімейно-шлюбних відносин за новим сімейним кодексом україни (2004 р.)
- •71. Культура як соціальний інститут; співвідношення понять «культура», «цивілізація» і «суспільство
- •72. Характеристика основних соціальних функцій
- •73. Характеристика основних сфер і типів людської культури
- •75. Характеристика основних видів культури: загально- людської, суперкультури, субкультури, контркультури, девіантної і особистої
- •76. Соціологічний аналіз змісту «масової культури»,«субкультури» і «контркультури
- •77. Мова як першоснова культури. Норми і менталітет (ментальність) як соціальні елементи культури
- •78. Поняття «культури способу життя
- •79. Особливості організаційної культури трудового колективу фірми чи підприємства у сучасних умовах
- •80. Освіта як соціальний інститут: поняття, структура, функції
- •81. Особливості розвитку вищої освіти у постіндустріальному суспільстві
- •82. Реформування вищої освіти україни на сучасному етапі: соціальні надбання, проблеми, завдання і перспективи
- •83. Наука як соціальний інститут
- •84. Соціологія науки, її функції та соціальна значущість
- •86 Громадська думка як інструмент суспільного контролю і врегулювання; характеристика її основних функцій і форм вираження
- •87. Місце громадської думки в подальшому розвитку та вдосконаленні сучасного українського суспільства
- •88. Характеристика соціологічних методів дослідження громадської думки
- •89. Поняття, види та етапи конкретного соціологічного дослідження
- •90. Основні методи збору соціологічної інформації та їх характеристики
- •91. Сенс генеральної і вибіркової сукупності у конкретних соціологічних дослідженнях
- •92. Характеристика основних положень програми конкретного соціологічного дослідження (ксд)
- •93. Документи як джерело соціологічної інформації; класифікація документів і методів їх аналізу
- •94. Метод соціологічного опитування та його основні види
- •95. Соціологічна анкета, її структура і основні принципи складання
- •96. Метод соціологічного інтерв’ю, його види та практичне значення
- •97. Метод соціологічного спостереження, його основні види і практичне значення
- •98. Соціометричний метод опитування та його практичне значення
- •99. Цінність соціологічного знання для вдосконалення людської особистості і суспільства
- •100. Роль набутих у курсі «соціологія» знань у формуванніособистості студента та його професійного рівня.
25. Концепція «відкритого суспільства», його співіснування та взаємодії з державою.
Категорія «сусп.» багатозначуща. Сучасна наука оперує такими поняттями як сусп. «класове», «сегментарне», «достатку», «споживання», «дозвілля», «відкрите» тощо. Остання категорія – найбільш цікава з теоретичної і практичної точок зору. книзі «Час і добра воля», і активно використовувалося К. Поппером у книзі «Відкрите сусп. і його вороги».
Поппер виділив головні хар-ки відкритого сусп.: відмова від б-яких домагань кого б то не було на володіння абсолютною істиною; законність вільних обговорювань б-яких соц. проблем укупі з традицією того, щоб результати публічних дискусій впливали на політику; наявність інститутів, що сприяють волі тих, «хто не шукає вигоди».
Інтерпретуючи поняття й принципи демократії, що лежать в основі відкритого сусп., Поппер відзначає:
1 демократію неприпустимо характеризувати як правління більшості, навіть у контексті найважливішого інституту загальних виборів. Дії влади повинні бути реально обмежені правом зміни її без кровопролиття.
2 та конституція б-якої держави, що називає себе демократичною, споконвічно передбачає лише єдиний тип змін у наявній сукупності законів – трансформації, що піддають небезпеці саму демократію.
3 влада, яка не забезпечує ефективності соціальних інститутів, що гарантують меншостям право ініціювати адекватні реформи, перетворюється на режим, і очевидно, може класифікуватися як тиранія і диктатура;
4 всебічний розвиток суспільних інститутів, що охороняють демократію, не означає, що в сусп. не існує прихованих антидемократичних інтенцій і у владних структурах, і у масі індивідів
5 падіння навіть недосконалої демократії є кроком назад, бо веде до зникнення всіх прав, хоч би за умови збереження економічного зросту, а соціальна покора сваволі влади стає імперативом.
«Закритим» виступає сусп., організоване на основі авторитарно встановлених незмінних норм. На противагу йому, відкрите сусп. базовано на високому і зрілому критичному потенціалі людського розуму, що стимулює інакомислення і інтелект вільного індивіда і соціальних груп, спрямоване на безперервне реформування сусп. з метою розв’язання проблем, що встають перед ним.
Отже, відкрите сусп., згідно з Поппером, - і реальність, і певний ідеал. Демократія, коли вона є, указує шлях у реальне відкрите сусп.. Тільки в умовах повної демократії і відкритого сусп. існує реальна можливість уникнути багатьох лих.
Концепція відкритого сусп. неодноразово піддавалась критиці, але у 2 пол. 20 ст. Дж. Сорос розгорнув активну пропаганду курсу на здійснення відкритого сусп. У 1999 році було видано переклад його книги «Криза світового капіталізму. Відкрите сусп. », у якій так характеризується процес співіснування і взаємодії відкритого сусп. і держави: «Основний принцип полягає в тому, що держава і сусп. не ідентичні; держ. повинна служити сусп. але не правити ним. У людей є потреби, які вони самостійно задовольнити не можуть, і задовольняти їх покликана держава. Але держава не повинна брати на себе всі колективні рішення. Деякі потреби краще задовольняти в рамках добровільних асоціацій, індивідів, інші – за допомогою муніципальної влади, а треті – шляхом міжнародних домовленостей. Відкрите громадянське сусп., держава, місц. органи влади – всі вони мають власні сфери впливу на те, що повинні вирішувати самі люди, а не держава. Те, як приймаються рішення, повинна визначати конституція…і держава не повинна бути поза досяжністю закону.»
Отже, відкрите сусп. уявляється вищою формою організації сусп. життя, яку прагне втілити Європейське співтовариство, а також стає надзвичайно актуальною і для сучасного українського сусп., де відбувається процес посттоталітарного відновлення.
Багато сучасних держав проголошують в своїх основних законах наявність громадянськ. сусп. та правової держави. Згідно з КУ, вона теж є правовою державою. Але, на жаль, в Україні поки що законодавство не відповідає дійсності. Рівень захисту прав громадян не настільки високий, як міг би бути. Отже, взагалі можна вважати утопічною побудову ідеального сусп., однак Україна йде шляхом цивілізованого розвитку і, можливо, з часом вона зможе стати дійсно правовою державою з громадянським сусп.