- •1. Історичні передумови виникнення соціології як окремої науки
- •2. Уявлення про об’єкт і предмет сучасної соціології
- •3. Роль теоретичного й емпіричного рівнів соціологічного знання та соціальної інженерії
- •4. Макро- і мікросоціологія: характеристика та аналіз понять
- •5. Характеристика основних законів і категорій соціології
- •6. Функції соціології: їх зміст та практичне значення
- •7. Основні завдання сучасної соціології та їх зміст
- •8. Місце соціології в системі соціогуманітарних наук
- •9. Вклад огюста конта (1798 - 1856) у створення сучасної соціологічної науки
- •10. Сутність теорії «соціального дарвінізму» г.Спенсера (1820-1903)
- •11. Макс вебер як вчений класичного етапу у розвитку соціології
- •12. Соціологічні ідеї карла маркса
- •13. Еміль дюркгейм – фундатор соціології як науки, як професії і навчального предмета
- •14. Наукові концепції м.К.Михайловського про суб’єктивний метод пізнання в історії і соціології та проблеми взаємодії особи і суспільства
- •5. Основні соціозначущі ідеї українських соціологів: м.М.Ковалевського та м.І.Туган-барановського
- •16. Основні етапи розвитку світової соціології
- •17. Провідні теорії сучасної зарубіжної соціології
- •18. Етапи та особливості розвитку вітчизняної соціології
- •19. Суспільство як соціокультурна система, причини виникнення (створення) і характеристика його соцієтальних підсистем
- •20. Сутність формаційного і стадійного підходів то типологізації суспільства
- •21. Поняття про соціальну структуру і соціальну стратифікацію суспільства, їх наукове та практичне значення
- •22. Історичні системи соціальної стратифікації. Різноманіття моделей стратифікації
- •25. Концепція «відкритого суспільства», його співіснування та взаємодії з державою.
- •26. Характерні риси та особливості доіндустріального та індустріального суспільств (порівняльний аналіз)
- •27. Характерні особливості постіндустріального суспільства
- •28. Теорія модернізації суспільства, її види та стрижневі ідеї
- •29. Значення ідей визначного соціолога п.А. Сорокіна про соц. Розшарування, революції, моральність
- •30. Сутність марксистсько-ленінської теорії класів і класової структури сусп-ва
- •31. Середній клас, його роль і місце у соц. Структурі суспільства
- •32. Клас найманих працівників та його роль у соц. Структурі сучасного суспільства
- •33. Сутність теорії соціальної мобільності і маргіналізму
- •34. Особливості еволюції соц. Структури сучасного укр.. Суспільства
- •35.Соціальні дія взаємодія, соц. Зв'язок та поведінка людини як складові елементи сусп. Відносин
- •36. Поняття «соціальна група» та характеристика її основних видів: малої та великої
- •37. Поняття соціальної організації та її роль у суспільстві
- •38. Характеристика формальних та неформальних орг., їх основних рис і ознак
- •39. Соціальні інститути суспільства, їх види та функції
- •40. Соціальні рухи, їх природа і вплив на суспільне життя
- •41. Форми соц. Руху: еволюція і революція
- •42. Сутність і аналіз понять: соц. Еволюція, революція, реформація, трансформація, модернізація
- •43. Основна сутність та значення політ., екологічного, релігійного, молодіжного, феміністичного видів соц. Рухів
- •44. Теорії розвитку та зміни культурно-історичних типів суспільств
- •45. Методологічні підходи еволюціоністів і конфліктологів до аналізу сутності та ролі революційних рухів
- •46. Основні історичні типи соц. Управління; зміст і оцінка
- •47. Соціологічний аналіз бюрократії як соц. Явища за працею вебера «госп. І сусп-во»
- •48. Природа і сутність бюрократизму, його ознаки та джерела
- •49. Характерні прояви бюрократизму у діяльності сучасних управлінських структур та шляхи їх подолання
- •50. Соціологічний зміст понять політика і влада
- •51. Аналіз соціальних якостей політичного лідера; компетентності, професіоналізму, сміливості, патріотизму, людяності, моральності
- •52 Роль національної ідеї для сучасного і подальшого розвитку українського суспільства
- •53. Основний зміст концепції соціального конфлікту
- •54. Соціальний конфлікт як соціологічна категорія, його причини і стадії
- •55. Функції соціальних конфліктів: сигнальна, консолідуюча, комунікативна, активізуюча, аксюлопчна та їх соціальна значущість
- •56. . Основні типи соціальних конфліктів та їх характеристика
- •57. Характеристика соціальних конфліктів за видами: функціональні та дисфункціональні, конструктивні та деструктивні, короткотермінові та довготермінові
- •59. Мет0ди профілактики та розв'язання конфліктних ситуацій
- •60. Спільні та відмінні особливості понять «людина», «індивід», «індивідуальність», «індивідуалізм», «особистість»
- •61. Особистість у системі соціальних зв'язків:соціалізація і соціальна активність особистості, людський чинник і суспільство
- •62. Соціальні типи особистості: ідеальний, нормативний, модальний. Конформісти, відчуженці, лідери
- •63. Шляхи соціалізації людини у суспільстві. Набуття соціальних статусів та виконання соціальних ролей
- •64. Основні етаписоціалізації особистості, процеси десоціалізації таресоціалізації
- •65. Поняття про референтну групу та її місце у процесі соціалізації людини
- •66. Сім'я як соціальна система і першооснова структури суспільства. Поняття шлюбу та сім'ї
- •67. Основні суспільні та індивідуальні функції сучасної сім'ї
- •68. Соціальні особливості типів і видів сім'ї: за характером шлюбу, верховенства, розподілом влади, складом, загальною чисельністю дітей і віком подружжя
- •69.Тевденції розвитку сучасної сім'ї, причини сімейно-кризових явищ та шляхи до їх подолання
- •70. Посилення соціальних аспектів сімейно-шлюбних відносин за новим сімейним кодексом україни (2004 р.)
- •71. Культура як соціальний інститут; співвідношення понять «культура», «цивілізація» і «суспільство
- •72. Характеристика основних соціальних функцій
- •73. Характеристика основних сфер і типів людської культури
- •75. Характеристика основних видів культури: загально- людської, суперкультури, субкультури, контркультури, девіантної і особистої
- •76. Соціологічний аналіз змісту «масової культури»,«субкультури» і «контркультури
- •77. Мова як першоснова культури. Норми і менталітет (ментальність) як соціальні елементи культури
- •78. Поняття «культури способу життя
- •79. Особливості організаційної культури трудового колективу фірми чи підприємства у сучасних умовах
- •80. Освіта як соціальний інститут: поняття, структура, функції
- •81. Особливості розвитку вищої освіти у постіндустріальному суспільстві
- •82. Реформування вищої освіти україни на сучасному етапі: соціальні надбання, проблеми, завдання і перспективи
- •83. Наука як соціальний інститут
- •84. Соціологія науки, її функції та соціальна значущість
- •86 Громадська думка як інструмент суспільного контролю і врегулювання; характеристика її основних функцій і форм вираження
- •87. Місце громадської думки в подальшому розвитку та вдосконаленні сучасного українського суспільства
- •88. Характеристика соціологічних методів дослідження громадської думки
- •89. Поняття, види та етапи конкретного соціологічного дослідження
- •90. Основні методи збору соціологічної інформації та їх характеристики
- •91. Сенс генеральної і вибіркової сукупності у конкретних соціологічних дослідженнях
- •92. Характеристика основних положень програми конкретного соціологічного дослідження (ксд)
- •93. Документи як джерело соціологічної інформації; класифікація документів і методів їх аналізу
- •94. Метод соціологічного опитування та його основні види
- •95. Соціологічна анкета, її структура і основні принципи складання
- •96. Метод соціологічного інтерв’ю, його види та практичне значення
- •97. Метод соціологічного спостереження, його основні види і практичне значення
- •98. Соціометричний метод опитування та його практичне значення
- •99. Цінність соціологічного знання для вдосконалення людської особистості і суспільства
- •100. Роль набутих у курсі «соціологія» знань у формуванніособистості студента та його професійного рівня.
47. Соціологічний аналіз бюрократії як соц. Явища за працею вебера «госп. І сусп-во»
Бюрократія – це особлива добре підготовлена і професійно кваліфікована соціальна група посадових осіб, яка забезпечує раціональну організацію системи управління за допомогою чіткого дотримання встановлених у суспільстві правил незалежно від власних поглядів на існуючі умови і обставини. М. Вебер вперше дослідив це явище (праця «Господарство і суспільство» 1921р.). Вебер розкриває сутність і значення бюрократії як раціональної і необхідної діяльності певних суспільних груп і організацій, що діють на основі визначених суспільством правил і функцій, відповідно до яких здійснюється розподіл компетенції і відповідальності. Головна сутність бюрократії полягає у тому, що вона організовує у системі соціального управління: чітку ієрархію; обов’язковість рішень управлінців-керівників щодо підлеглих; використання апаратом управління владних повноважень в інтересах суспільства; спеціалізацію управлінської праці, яка передбачає існування обов’язкової спеціальної освіти та кваліфікації; чітку регламентацію формалізованих процедур діяльності тощо. Що стосується бюрократизму, то це явище більш пізнього походження, і тому Вебер його ще не виділяв і не досліджував. Бюрократизм – суто негативне явище, засноване на формальному відношенні до роботи, чиновницькій тяганині при веденні справ, ізоляції від інтересів та потреб людини, створення багатьох формальних документів, які насправді непотрібні, але разом із посадовими привілеями використовуються чиновниками з корисними цілями, по більшості це вимагання хабара.
Отже, бюрократія як тип соціального управління є невід’ємною та необхідною частиною держави. Бюрократизм – це її негативні прояви у вигляді негативних явищ. У світі ведеться наполеглива боротьба з бюрократизмом, із зловживанням владних повноважень. Вважається, що бюрократичний апарат невпинно зростає, а пояснити це можна тим, що постійно виникають нові відносини, які слід регулювати.
48. Природа і сутність бюрократизму, його ознаки та джерела
Бюрократизм – явище, яке виникло в умовах позаекономічних зв’язків між апаратом управління та соціальним об’єктом, що виключає можливість впливу на апарат зі сторони суспільства. Бюрократизм може проявитися на будь-якому рівні функціонування суспільного устрою: малих і великих груп, первинних підрозділів, організацій і установ, держави загалом. Найважливішою рисою бюрократизму є відносно жорстка регламентація поведінки та способів передачі інформації на всіх рівнях управління та виконання, авторитарність її створення, конформізм. Бюрократизм є побічним і негативним проявом бюрократії як типу соціального управління. Саме тому така позитивна ознака останньої, як використання владних повноважень в інтересах всього суспільства, переходить у сферу вдоволення власних інтересів і потреб адептів бюрократизму за рахунок влади, даної державою. Потрапляння до такої системи управління унеможливлює рух опору з боку добропорядних осіб. Найбільш комфортно в умовах бюрократизму почувають себе авторитарні та морально неохайні особи. Забезпечується і підживлюється бюрократизм такими джерелами: наявністю проявів кризи у суспільстві, унаслідок чого розгублене суспільство не встигає зреагувати на загрозу виникнення, і навіть діяльність бюрократичного апарату; відсутністю належної нормативно-правової бази, яка б чітко регламентувала повноваження державних службовців, інших посадових осіб та справедливо карала б їх за порушення; відсутністю нормативної організації контролю та перевірки виконання обов’язків; відсутність задовільного рівня з/п, яка б реально відповідала кількості та якості виконаної роботи; створенням певною кількістю морально неохайних людей сприятливих умов для надання можливості посадовим особам зловживати їхніми повноваженнями у власних інтересах, серед яких дача і взяття хабарів, застосування інших аморальних вчинків.
Отже, бюрократизм є негативним побічним явищем бюрократії – необхідного типу соціального управління, що заважає, а нерідко і унеможливлює, нормальне функціонування державного апарату та суспільства.