Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ШПОРЫ СОЦИОЛОГИЯ.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
07.09.2019
Размер:
257.19 Кб
Скачать

84. Соціологія науки, її функції та соціальна значущість

Соціологія науки є окремою і спеціальною галуззю соціологічного знання, що на відміну від ішних галузей наукознавства розглядає і вивчає науку як соціальний інститут, своєрідну форму і сферу діяльності, котра пов'язана із системою освіти і є також складовим компонентом досягнень культури.

Соціологія науки вивчає соціальні аспекти формування наукового знання, систему соціальних відносин. Тісно пов'язана із соціологією освіти, соціологією знання, філософією. Сама собою наукова діяльність виокремилася в структурно організований вид виробництва — виробництво знань, які використовуються для осмислення, опису та пояснення реаль­ного світу: від світу природи до світу суспільства.

Суб'єкт науки — людина, яка генерує знання та наукову інформацію. Головним для соціологів залишається особистість науковця: професіоналізм, мотиви, соціальна зрілість, моральні позиції. Відо­мий американський соціолог Р. Мертон поклав в основу наукової діяльності такі ціннісні норми:

а) безкорисливість (наукою займаються заради неї самої, а основною винагородою є визнання колег);

б) емоційна нейтральність — до всіх тверджень потрібно підходити, спираючись на міркування, а не на почуття.

Реалізація завдань соціології науки здійснюється через такі функції:

  1. теоретико-пізнавальна функція вивчає глибинні, суттєві риси наукового життя, саму систему науки як соціального інституту, її тенденції та закономірності;

  2. методологічна функція пов'язана з розробкою засобів пізнан­ня суспільних процесів, які стосуються науки;

  3. прогностична функція спрямована на передбачення наслідків відповідних наукових концепцій, рішень, ідей, теорій, задумів;

  4. інноваційна функція зобов'язує соціологію освіти рухатися попереду практики, постійно випереджати її, збагачувати новація­ми, науковими ідеями;

5) загальнокультурна і гуманістична функція дає змогу вияви­ти позитивний потенціал науки для розвитку окремих людей та людства взагалі, корегувати механізми включення нових знань у

наукову картину світу та світогляд людини.

Розвиток науки завжди мусить опиратися на специфічну етику наукової діяльності: сумлінність вченого, його чесність, недопустимість підробки наукових результатів, плагіату тощо.

Також розвиток науки пов'язаний з удосконаленням методів і засобів пізнання, її організації, з утвердженням нових наукових на­прямків, які відбивають потреби розвитку суспільства.

Отже, подальший розвиток науки як соціального інституту по­в'язаний з розгортанням ЇЇ соціальних функцій. В умовах розвитку сучасної наукової революції наука все більшою мірою стає теоретичною базою виробничих процесів, а матеріальне і духовне виробництво перетворюється на технологічне застосування науки. Відбувається упровадження науки в усі види діяльності.

85. ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ (ЗМІ) ТА ЇХ ФУНКЦІЇ У СУСПІЛЬСТВІ

Засоби масової інформації — соціальний інститут (преса, книжкові видавництва, агентства друку, радіо, телебачення тощо), що забезпечує збирання, обробку й поширення інформації у масовому масштабі. Зараз значно зріс вплив засобів масової інформації на особистість. Інформація, яка транслюється засобами масової інформації, виконує у суспільстві такі соціокультурні функції:

  1. інформаційну функцію. Радіо- і теленовини, газетні новини покликані інформувати слухачів, глядачів і читачів про те, що відбулося за вчорашній і передбачається на сьогоднішній день в країні й у світі;

  2. пітавально-просвітительську функлію. Спеціальні теле- і радіопрограми, газетні й журнальні рубрики покликані розширювати кругозір людей, спрямовані на збільшення нових знань практично у всіх сферах людської діяльності. Ця інформація вчить нас тому, чого ми не вміємо або не знаємо. Завдяки цій функції ЗМІ всім членам суспільства гарантується набуття деякого рівня культурної компетентності,

  1. рекреаційну функцію. Значна частина інформації в теле- і радіо-ефірі, у газетах і журналах віддана розважальним темам. Це класична й естрадна музика, телешоу, ігри, лотереї, свята й фестивалі, спортивні програми. У популярних журналах і газетах публікують кримінальну хроніку, белетристику, любовні й детективні романи;

  2. нормативно'регулятивну функцію. ЗМІ не тільки інформують, просвіщають і розважають аудиторію. Вони формують думки, світогляд, реакції людей на ті або інші події. Це означає, що ЗМІ цілеспрямовано впливають на поведінку людей. Вплив на слухача й глядача йде вже на стад відбору матеріалів, які потраггляють в ефір або на газетну шпальту. Що публікувати, а що ні, вирішують спочатку журналіст, який написав репортаж, а потім головний редактор, що дає добро або забороняє публікацію. Події в новинах не просто подаються, й коментуються й ран-жируються за ступенем важливості. Глядачам і читачам події подаються у вигідномудля ЗМІ вигляді. Але що саме вигідно ЗМІ, вирішують владні структури країни у залежності від політичної ситуації.

Прагнучи підвищити до максимуму вплив на аудиторію, комунікатор підшукує для цього оптимальні засоби: належні канали (пресу, радіо, телебачення, вуличну рекламу); відповідний тип звертання до аудиторії (гасло, прохання, заклик, вимогу, повідомлення); стиль подачі ма­теріалу (строгий або вільний, новий або класичний).

При маніпулюванні комунікатора зовсім не цікавить те, шо хоче почути або побачити аудиторія, головне для нього — власні цілі й завдання. Зрозуміло, він враховує соціально-демографічний склад аудитора, її смаки й пріоритети, але лише як засіб підсилити ефективність впливу. Засоби масової інформації завжди розраховані на певну аудиторію. Аудиторія — стійка сукупність людей, що виникає на основі спільності їхніх інформаційних інтересів і потреб (що випливають з їхньої соціальної приналежності), а також форм, способів і каналів задоволення цих потреб. Аудиторія — один із найважливіших структурних елементів духовного спілкування людей, поряд із джерелам і змістом інформації. Сутність аудиторії полягає в тому, що вона віддзеркалює взаємозв'язки і людей між собою, із суспільством загалом в процесі спілкування.

Аудиторія володіє низкою кількісно-якісних характеристик Вели-і чина (обсяг) аудиторії — показник соціальної значущості й масштабів 1 впливу певного джерела інформації. Завоювання більш широкої ауди­торії для джерел інформації становить один з важливих практичних ре-1 зультатів інформаційно-пропагандистської діяльності держави, різних ; громадських організацій і об'єднань громадян.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]