Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ШПОРЫ СОЦИОЛОГИЯ.docx
Скачиваний:
10
Добавлен:
07.09.2019
Размер:
257.19 Кб
Скачать

17. Провідні теорії сучасної зарубіжної соціології

Школи емпіричної соціології: Чиказька, Колумбійська, Гарвардська. Структурні парадигми: неофункціоналізм (Т.Парсонс), соціобіологія (Е.Уілсон, Р.Тріверс), соціальний біхевіоризм, теорія соціального обміну, макроструктуралізм (П.Блау) тощо.

Неофункціоналізм – сукупність методів виділення аналітичних рівнів – культурного, структурного та індивідуального, визначення нормативних процесів соціального розрізнення, взаємозв’язку між інституційними сферами, виявлення потреб та реквізитів соціальної системи, необхідних для її функціонування. Емпіричні дослідження без належного теоретичного осмислення.

Соціобіологія – вивчення біологічних основ всіх форм соціальної поведінки людини. Мета – систематичне вивчення біологічних засад будь-якої соціальної поведінки. Спрямована на пояснення колективної поведінки тварин і людей.

Біохевіористська соціологія (Беррес Скінер) – індивід прагне повторити дії, які винагороджуються; повторюються стимули – повторюється поведінка; людина залежить від середовища життєдіяльності.

Концепція соціального обміну (50-60 р. 20 ст.) (Джордж Хоманс) – подолати абстрактність структурно-функціонального аналізу. Підхід спирається на сукупність положень утилітаристської економіки, функціоналістської антропології, і конфліктології й біхевіористської психології; отримав назву макроструктуралізм (полягає в інтересі до збалансованості і стабільності в одних відносинах, розбалансованості і напруження – в інших).

18. Етапи та особливості розвитку вітчизняної соціології

Протосоціологічний період (від часів Київської Русі до середини XIX ст.):

— епохи становлення, розвитку та розпаду Київської Русі (до кінця 15 ст.);

— козацької доби (кінець 15 — кінець 18 ст.);

— доби відродження України (кінець 18 — сер. 19 ст.).

Витоки соціального пізнання - княжа доба (9-13 ст.), тісно пов'язані з буттям українського народу, формуванням української державності — Київської Русі. Україна фактично існувала як унікальна державно-правова система, суб'єктом якої було козацтво.

Українська соціологія заявила про себе у 80-х роках 19 ст. дослідженнями Женевського гуртка українських учених, праці яких друкувалися найчастіше в тамтешньому журналі «Громада». Дослідження трансформували ідеї О. Конта, Г. Спенсера, К. Маркса.

Сприятливішими для розвитку соціології стали 80-ті роки, коли вона нарешті відновила статус самостійної науки. У 1988 р. ЦК КПРС видав постанову «Про підвищення ролі марксистсько-ленінської соціології у вирішенні вузлових проблем радянського суспільства». Наприкінці 80-х років виник Всесоюзний центр вивчення громадської думки. Восени 1990 р. створено Інститут соціології Академії наук України. Згодом засновано Українську соціологічну асоціацію, в університетах відкрито факультети і відділення з підготовки професійних соціологів, утворено спеціалізовані ради із захисту дисертацій, виходить журнал «Соціологія: теорія, методи, маркетинг».

Основні напрями сучасних соціологічних досліджень: особливості соціально-статусної стратифікації в умовах перехідної економіки, соціальні умови і механізми формування сучасної ринкової економіки, фактори виникнення і механізми подолання соціальних конфліктів у процесі трансформації суспільства, національні аспекти. Включається в методичне керівництво науково-дослідною діяльністю Соціологічна Асоціація України (САУ). З 1993 р. вона є колективним, членом Міжнародної соціологічної асоціації. В Україні з 1991 року відбувається процес соціальної диференціації, що супроводжувався соціальними протистояннями. Щоб соціологія посіла відповідне місце у науковому та практичному житті, потрібні час і подолання соціально-економічних труднощів, які на початку XXI ст. переживає українська держава. Цьому мала б сприяти реалізація Указу Президента України від 25 квітня 2001 р. «Про розвиток соціологічної науки в Україні».

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]