- •1. Історичні передумови виникнення соціології як окремої науки
- •2. Уявлення про об’єкт і предмет сучасної соціології
- •3. Роль теоретичного й емпіричного рівнів соціологічного знання та соціальної інженерії
- •4. Макро- і мікросоціологія: характеристика та аналіз понять
- •5. Характеристика основних законів і категорій соціології
- •6. Функції соціології: їх зміст та практичне значення
- •7. Основні завдання сучасної соціології та їх зміст
- •8. Місце соціології в системі соціогуманітарних наук
- •9. Вклад огюста конта (1798 - 1856) у створення сучасної соціологічної науки
- •10. Сутність теорії «соціального дарвінізму» г.Спенсера (1820-1903)
- •11. Макс вебер як вчений класичного етапу у розвитку соціології
- •12. Соціологічні ідеї карла маркса
- •13. Еміль дюркгейм – фундатор соціології як науки, як професії і навчального предмета
- •14. Наукові концепції м.К.Михайловського про суб’єктивний метод пізнання в історії і соціології та проблеми взаємодії особи і суспільства
- •5. Основні соціозначущі ідеї українських соціологів: м.М.Ковалевського та м.І.Туган-барановського
- •16. Основні етапи розвитку світової соціології
- •17. Провідні теорії сучасної зарубіжної соціології
- •18. Етапи та особливості розвитку вітчизняної соціології
- •19. Суспільство як соціокультурна система, причини виникнення (створення) і характеристика його соцієтальних підсистем
- •20. Сутність формаційного і стадійного підходів то типологізації суспільства
- •21. Поняття про соціальну структуру і соціальну стратифікацію суспільства, їх наукове та практичне значення
- •22. Історичні системи соціальної стратифікації. Різноманіття моделей стратифікації
- •25. Концепція «відкритого суспільства», його співіснування та взаємодії з державою.
- •26. Характерні риси та особливості доіндустріального та індустріального суспільств (порівняльний аналіз)
- •27. Характерні особливості постіндустріального суспільства
- •28. Теорія модернізації суспільства, її види та стрижневі ідеї
- •29. Значення ідей визначного соціолога п.А. Сорокіна про соц. Розшарування, революції, моральність
- •30. Сутність марксистсько-ленінської теорії класів і класової структури сусп-ва
- •31. Середній клас, його роль і місце у соц. Структурі суспільства
- •32. Клас найманих працівників та його роль у соц. Структурі сучасного суспільства
- •33. Сутність теорії соціальної мобільності і маргіналізму
- •34. Особливості еволюції соц. Структури сучасного укр.. Суспільства
- •35.Соціальні дія взаємодія, соц. Зв'язок та поведінка людини як складові елементи сусп. Відносин
- •36. Поняття «соціальна група» та характеристика її основних видів: малої та великої
- •37. Поняття соціальної організації та її роль у суспільстві
- •38. Характеристика формальних та неформальних орг., їх основних рис і ознак
- •39. Соціальні інститути суспільства, їх види та функції
- •40. Соціальні рухи, їх природа і вплив на суспільне життя
- •41. Форми соц. Руху: еволюція і революція
- •42. Сутність і аналіз понять: соц. Еволюція, революція, реформація, трансформація, модернізація
- •43. Основна сутність та значення політ., екологічного, релігійного, молодіжного, феміністичного видів соц. Рухів
- •44. Теорії розвитку та зміни культурно-історичних типів суспільств
- •45. Методологічні підходи еволюціоністів і конфліктологів до аналізу сутності та ролі революційних рухів
- •46. Основні історичні типи соц. Управління; зміст і оцінка
- •47. Соціологічний аналіз бюрократії як соц. Явища за працею вебера «госп. І сусп-во»
- •48. Природа і сутність бюрократизму, його ознаки та джерела
- •49. Характерні прояви бюрократизму у діяльності сучасних управлінських структур та шляхи їх подолання
- •50. Соціологічний зміст понять політика і влада
- •51. Аналіз соціальних якостей політичного лідера; компетентності, професіоналізму, сміливості, патріотизму, людяності, моральності
- •52 Роль національної ідеї для сучасного і подальшого розвитку українського суспільства
- •53. Основний зміст концепції соціального конфлікту
- •54. Соціальний конфлікт як соціологічна категорія, його причини і стадії
- •55. Функції соціальних конфліктів: сигнальна, консолідуюча, комунікативна, активізуюча, аксюлопчна та їх соціальна значущість
- •56. . Основні типи соціальних конфліктів та їх характеристика
- •57. Характеристика соціальних конфліктів за видами: функціональні та дисфункціональні, конструктивні та деструктивні, короткотермінові та довготермінові
- •59. Мет0ди профілактики та розв'язання конфліктних ситуацій
- •60. Спільні та відмінні особливості понять «людина», «індивід», «індивідуальність», «індивідуалізм», «особистість»
- •61. Особистість у системі соціальних зв'язків:соціалізація і соціальна активність особистості, людський чинник і суспільство
- •62. Соціальні типи особистості: ідеальний, нормативний, модальний. Конформісти, відчуженці, лідери
- •63. Шляхи соціалізації людини у суспільстві. Набуття соціальних статусів та виконання соціальних ролей
- •64. Основні етаписоціалізації особистості, процеси десоціалізації таресоціалізації
- •65. Поняття про референтну групу та її місце у процесі соціалізації людини
- •66. Сім'я як соціальна система і першооснова структури суспільства. Поняття шлюбу та сім'ї
- •67. Основні суспільні та індивідуальні функції сучасної сім'ї
- •68. Соціальні особливості типів і видів сім'ї: за характером шлюбу, верховенства, розподілом влади, складом, загальною чисельністю дітей і віком подружжя
- •69.Тевденції розвитку сучасної сім'ї, причини сімейно-кризових явищ та шляхи до їх подолання
- •70. Посилення соціальних аспектів сімейно-шлюбних відносин за новим сімейним кодексом україни (2004 р.)
- •71. Культура як соціальний інститут; співвідношення понять «культура», «цивілізація» і «суспільство
- •72. Характеристика основних соціальних функцій
- •73. Характеристика основних сфер і типів людської культури
- •75. Характеристика основних видів культури: загально- людської, суперкультури, субкультури, контркультури, девіантної і особистої
- •76. Соціологічний аналіз змісту «масової культури»,«субкультури» і «контркультури
- •77. Мова як першоснова культури. Норми і менталітет (ментальність) як соціальні елементи культури
- •78. Поняття «культури способу життя
- •79. Особливості організаційної культури трудового колективу фірми чи підприємства у сучасних умовах
- •80. Освіта як соціальний інститут: поняття, структура, функції
- •81. Особливості розвитку вищої освіти у постіндустріальному суспільстві
- •82. Реформування вищої освіти україни на сучасному етапі: соціальні надбання, проблеми, завдання і перспективи
- •83. Наука як соціальний інститут
- •84. Соціологія науки, її функції та соціальна значущість
- •86 Громадська думка як інструмент суспільного контролю і врегулювання; характеристика її основних функцій і форм вираження
- •87. Місце громадської думки в подальшому розвитку та вдосконаленні сучасного українського суспільства
- •88. Характеристика соціологічних методів дослідження громадської думки
- •89. Поняття, види та етапи конкретного соціологічного дослідження
- •90. Основні методи збору соціологічної інформації та їх характеристики
- •91. Сенс генеральної і вибіркової сукупності у конкретних соціологічних дослідженнях
- •92. Характеристика основних положень програми конкретного соціологічного дослідження (ксд)
- •93. Документи як джерело соціологічної інформації; класифікація документів і методів їх аналізу
- •94. Метод соціологічного опитування та його основні види
- •95. Соціологічна анкета, її структура і основні принципи складання
- •96. Метод соціологічного інтерв’ю, його види та практичне значення
- •97. Метод соціологічного спостереження, його основні види і практичне значення
- •98. Соціометричний метод опитування та його практичне значення
- •99. Цінність соціологічного знання для вдосконалення людської особистості і суспільства
- •100. Роль набутих у курсі «соціологія» знань у формуванніособистості студента та його професійного рівня.
93. Документи як джерело соціологічної інформації; класифікація документів і методів їх аналізу
Документ – це засіб закріплення встановленим способом за допомогою спеціального носія інформації,фактів, явищ, процесів об’єктивної реальності та розумової діяльності людини.
З соціологічної точки зору документи звичайно класифікують за п’ятьма
критеріями:
1. За засобом фіксації:
а) письмові (друкована та рукописна продукція);
б) іконографічні (фото-, відео-, кінодокументи, картини);
в) фонетичні (магнітофонні записи);
г) комп’ютерні (диски для ЕОМ, лазерні диски).
2. За авторством:
а) офіційні (закони, укази, декрети);
б) неофіційні (листи, щоденники).
3. За ступенем персоніфікації:
а) особові (автобіографії, анкети, характеристики);
б) безособові (справи, архіви, звіти).
4. За функціональними особливостями:
а) інформативні (протоколи, документообіг, статистичні звіти);
б) регулятивні (накази, постанови, телефонограми).
5. За змістом:
а) історичні (описи подій);
б) правові (оцінка подій);
в) економічні (фіксація фактів).
Методи аналізу документальних джерел поділяють на традиційні та формалізовані.
Традиційний (неформалізований) метод аналізу передбачає тлумачення документів (найчастіше унікальних і невеликої кількісті), з’ясування основних думок та ідей конкретного тексту через усвідомлення, інтерпретацію, узагальнення змісту та логічне обґрунтування конкретних висновків, гіпотез. Типовим прикладом неформалізованого аналізу є вивчення наукових публікацій та звітів щодо певної проблеми.
Сутність формалізованого методу аналізу документів (або контент-аналізу) полягає в алгоритмізованому виокремленні в тексті певних елементів змісту – одиниць рахунку – згідно з метою та завданнями дослідження, класифікації виокремлених елементів, їх підрахунку і кількісного представлення результатів. Тобто у процесі контент-аналізу здійснюється підрахунок того, як саме представлені одиниці рахунку (ті чи інші явища або процеси, що цікавлять соціолога) і їх властивості та риси у певному обсязі досліджуваної інформації. Згідно з тим проводяться їх аналіз, інтерпретація і відповідні висновки.
94. Метод соціологічного опитування та його основні види
Опитування – метод збору соціальної інформації про досліджуваний об’єкт під час безпосереднього або опосередкованого соціально-психологічного спілкування соціолога та респондента, шляхом реєстрації відповідей респондентів на сформульовані запитання.
У соціологічних дослідженнях використовують різноманітні види опитувань, які класифікуються залежно від характеру взаємодії між дослідником і респондентом, а
також від ступеня формалізації (стандартизації) процедур. Найчастіше використовують такі методи соціологічних опитувань:
1) анкетування – передбачає жорстко фіксований порядок, зміст і формування питань, чітку вказівку варіантів і способів відповіді, причому вони реєструються опитуваним наодинці із самим собою (заочне опитування) або у присутності анкетера (пряме опитування);
2) соціологічне інтерв’ю – метод збору соціальної інформації, який базується на словесній взаємодії між інтерв’юером та респондентом з метою одержання даних, які передбачені програмою дослідження. Інтерв’ю має декілька різновидів:
а) за змістом бесіди розрізняють: документальне – вивчення подій минулого, уточнення фактів; інтерв’ю думок – виявлення оцінок, поглядів, суджень;
б) за технікою проведення: вільні – це тривала бесіда без жорсткої деталізації питань інтерв’ю, але за загальною програмою; стандартизоване – передбачає детальну розробку всієї процедури (план бесіди, послідовність та конструкцію питань, варіанти можливих відповідей); напівстандартизоване – поєднує в собі особливості двох попередніх видів;
в) за процедурою проведення: панельне – багаторазове інтерв’ю одних і тих самих респондентів з одних і тих же самих питань через певні проміжки часу; групове- запланована бесіда, у процесі якої дослідник прагне започаткувати дискусію в групі; клінічне – довготривала глибока бесіда, за допомогою якої отримується інформація про внутрішні спонуки, мотиви, схильність респондентів; фокусоване – короткочасна бесіда, мета якої полягає в отриманні інформації про конкретну проблему, процес чи явище;
3) соціометричний метод – різновид опитування, який використовується для вивчення внутрішньо-колективних зв’язків із з’ясуванням стосунків між членами колективу, виявлення його неформального лідера. Це не єдина з класифікацій, що застосовується у науковій літературі В навчальних посібниках зазначені й інші класифікації. Запропонована здається найдоцільнішою.
Отже, серед методів збору первинної інформації соціологічне опитування є доцільним й ефективним тільки тоді, коли визначеним джерелом інформації є окремі індивіди або створені ними у суспільстві соціальні спільноти, як безпосередні учасники і представники досліджуваного соціального явища чи процесу.