- •1. Історичні передумови виникнення соціології як окремої науки
- •2. Уявлення про об’єкт і предмет сучасної соціології
- •3. Роль теоретичного й емпіричного рівнів соціологічного знання та соціальної інженерії
- •4. Макро- і мікросоціологія: характеристика та аналіз понять
- •5. Характеристика основних законів і категорій соціології
- •6. Функції соціології: їх зміст та практичне значення
- •7. Основні завдання сучасної соціології та їх зміст
- •8. Місце соціології в системі соціогуманітарних наук
- •9. Вклад огюста конта (1798 - 1856) у створення сучасної соціологічної науки
- •10. Сутність теорії «соціального дарвінізму» г.Спенсера (1820-1903)
- •11. Макс вебер як вчений класичного етапу у розвитку соціології
- •12. Соціологічні ідеї карла маркса
- •13. Еміль дюркгейм – фундатор соціології як науки, як професії і навчального предмета
- •14. Наукові концепції м.К.Михайловського про суб’єктивний метод пізнання в історії і соціології та проблеми взаємодії особи і суспільства
- •5. Основні соціозначущі ідеї українських соціологів: м.М.Ковалевського та м.І.Туган-барановського
- •16. Основні етапи розвитку світової соціології
- •17. Провідні теорії сучасної зарубіжної соціології
- •18. Етапи та особливості розвитку вітчизняної соціології
- •19. Суспільство як соціокультурна система, причини виникнення (створення) і характеристика його соцієтальних підсистем
- •20. Сутність формаційного і стадійного підходів то типологізації суспільства
- •21. Поняття про соціальну структуру і соціальну стратифікацію суспільства, їх наукове та практичне значення
- •22. Історичні системи соціальної стратифікації. Різноманіття моделей стратифікації
- •25. Концепція «відкритого суспільства», його співіснування та взаємодії з державою.
- •26. Характерні риси та особливості доіндустріального та індустріального суспільств (порівняльний аналіз)
- •27. Характерні особливості постіндустріального суспільства
- •28. Теорія модернізації суспільства, її види та стрижневі ідеї
- •29. Значення ідей визначного соціолога п.А. Сорокіна про соц. Розшарування, революції, моральність
- •30. Сутність марксистсько-ленінської теорії класів і класової структури сусп-ва
- •31. Середній клас, його роль і місце у соц. Структурі суспільства
- •32. Клас найманих працівників та його роль у соц. Структурі сучасного суспільства
- •33. Сутність теорії соціальної мобільності і маргіналізму
- •34. Особливості еволюції соц. Структури сучасного укр.. Суспільства
- •35.Соціальні дія взаємодія, соц. Зв'язок та поведінка людини як складові елементи сусп. Відносин
- •36. Поняття «соціальна група» та характеристика її основних видів: малої та великої
- •37. Поняття соціальної організації та її роль у суспільстві
- •38. Характеристика формальних та неформальних орг., їх основних рис і ознак
- •39. Соціальні інститути суспільства, їх види та функції
- •40. Соціальні рухи, їх природа і вплив на суспільне життя
- •41. Форми соц. Руху: еволюція і революція
- •42. Сутність і аналіз понять: соц. Еволюція, революція, реформація, трансформація, модернізація
- •43. Основна сутність та значення політ., екологічного, релігійного, молодіжного, феміністичного видів соц. Рухів
- •44. Теорії розвитку та зміни культурно-історичних типів суспільств
- •45. Методологічні підходи еволюціоністів і конфліктологів до аналізу сутності та ролі революційних рухів
- •46. Основні історичні типи соц. Управління; зміст і оцінка
- •47. Соціологічний аналіз бюрократії як соц. Явища за працею вебера «госп. І сусп-во»
- •48. Природа і сутність бюрократизму, його ознаки та джерела
- •49. Характерні прояви бюрократизму у діяльності сучасних управлінських структур та шляхи їх подолання
- •50. Соціологічний зміст понять політика і влада
- •51. Аналіз соціальних якостей політичного лідера; компетентності, професіоналізму, сміливості, патріотизму, людяності, моральності
- •52 Роль національної ідеї для сучасного і подальшого розвитку українського суспільства
- •53. Основний зміст концепції соціального конфлікту
- •54. Соціальний конфлікт як соціологічна категорія, його причини і стадії
- •55. Функції соціальних конфліктів: сигнальна, консолідуюча, комунікативна, активізуюча, аксюлопчна та їх соціальна значущість
- •56. . Основні типи соціальних конфліктів та їх характеристика
- •57. Характеристика соціальних конфліктів за видами: функціональні та дисфункціональні, конструктивні та деструктивні, короткотермінові та довготермінові
- •59. Мет0ди профілактики та розв'язання конфліктних ситуацій
- •60. Спільні та відмінні особливості понять «людина», «індивід», «індивідуальність», «індивідуалізм», «особистість»
- •61. Особистість у системі соціальних зв'язків:соціалізація і соціальна активність особистості, людський чинник і суспільство
- •62. Соціальні типи особистості: ідеальний, нормативний, модальний. Конформісти, відчуженці, лідери
- •63. Шляхи соціалізації людини у суспільстві. Набуття соціальних статусів та виконання соціальних ролей
- •64. Основні етаписоціалізації особистості, процеси десоціалізації таресоціалізації
- •65. Поняття про референтну групу та її місце у процесі соціалізації людини
- •66. Сім'я як соціальна система і першооснова структури суспільства. Поняття шлюбу та сім'ї
- •67. Основні суспільні та індивідуальні функції сучасної сім'ї
- •68. Соціальні особливості типів і видів сім'ї: за характером шлюбу, верховенства, розподілом влади, складом, загальною чисельністю дітей і віком подружжя
- •69.Тевденції розвитку сучасної сім'ї, причини сімейно-кризових явищ та шляхи до їх подолання
- •70. Посилення соціальних аспектів сімейно-шлюбних відносин за новим сімейним кодексом україни (2004 р.)
- •71. Культура як соціальний інститут; співвідношення понять «культура», «цивілізація» і «суспільство
- •72. Характеристика основних соціальних функцій
- •73. Характеристика основних сфер і типів людської культури
- •75. Характеристика основних видів культури: загально- людської, суперкультури, субкультури, контркультури, девіантної і особистої
- •76. Соціологічний аналіз змісту «масової культури»,«субкультури» і «контркультури
- •77. Мова як першоснова культури. Норми і менталітет (ментальність) як соціальні елементи культури
- •78. Поняття «культури способу життя
- •79. Особливості організаційної культури трудового колективу фірми чи підприємства у сучасних умовах
- •80. Освіта як соціальний інститут: поняття, структура, функції
- •81. Особливості розвитку вищої освіти у постіндустріальному суспільстві
- •82. Реформування вищої освіти україни на сучасному етапі: соціальні надбання, проблеми, завдання і перспективи
- •83. Наука як соціальний інститут
- •84. Соціологія науки, її функції та соціальна значущість
- •86 Громадська думка як інструмент суспільного контролю і врегулювання; характеристика її основних функцій і форм вираження
- •87. Місце громадської думки в подальшому розвитку та вдосконаленні сучасного українського суспільства
- •88. Характеристика соціологічних методів дослідження громадської думки
- •89. Поняття, види та етапи конкретного соціологічного дослідження
- •90. Основні методи збору соціологічної інформації та їх характеристики
- •91. Сенс генеральної і вибіркової сукупності у конкретних соціологічних дослідженнях
- •92. Характеристика основних положень програми конкретного соціологічного дослідження (ксд)
- •93. Документи як джерело соціологічної інформації; класифікація документів і методів їх аналізу
- •94. Метод соціологічного опитування та його основні види
- •95. Соціологічна анкета, її структура і основні принципи складання
- •96. Метод соціологічного інтерв’ю, його види та практичне значення
- •97. Метод соціологічного спостереження, його основні види і практичне значення
- •98. Соціометричний метод опитування та його практичне значення
- •99. Цінність соціологічного знання для вдосконалення людської особистості і суспільства
- •100. Роль набутих у курсі «соціологія» знань у формуванніособистості студента та його професійного рівня.
66. Сім'я як соціальна система і першооснова структури суспільства. Поняття шлюбу та сім'ї
Сім'я являє собою складний соціальний феномен. Вона є найдавнішою природною спільнотою людей, пов'язаних кровною спорідненістю. Інститут сім'ї має конкретно-історичний характер, він постійно змінюється і розвивається у зв'язку з розвитком потреб суспільства. Головне призначення сім'ї полягає у забезпеченні соціальної та культурної безперервності розвитку суспільства Як соціальний інститут сім'я виконує перш за все продуктивну функцію, тобто функцію дітонародження, відтворення населення. Сім'я як інститут є соціологічною категорією, що відображає звичаї, закони і правила поведінки, які закріплювать відносини родинності між людьми.
Сім'ю як соціальний інститут, малу соціальну групу і, нарешті, систему людської життєдіяльності характеризують такі основні особливості:
соціально-історична зумовленість сімейних стосунків і сімейної організації;
існування сім'ї та її специфічна функція є наслідком об'єктивної потреби, пов'язаної з однією із найважливіших соціальних форм — створення і відтворення безпосереднього суспільного життя та продовження роду;
наявність у сім'ї, поряд із загальними для всіх соціальних явищ, рис і якостей, низки специфічних соціальних особливостей, насамперед кількісного складу сімейної групи, ступеня спорідненості, спільності побуту, взаємної моральної відповідальності.
Головними ознаками сім ї є: шлюбні або кровно-родинні зв'язки між усіма її членами, спільне проживання, загальний сімейний бюджет.
З поняттям сім'ї тісно пов'язане поняття шлюбу. Шлюб є складовою інституту сім'ї. Шлюб і сім'я — історично змінні явища. їх суспільний, соціальний зміст визначає те, що властиве їм як різновиду суспільних інстатутів та відносин, які перебувають у складній взаємодії суспільних умов із природно-біологічною, інстинктивною природою статевих потреб людини. Шлюб — це історично змінна соціальна форма стосунків між чоловіком і жінкою, через які суспільство впорядковує і санкціонує їхнє статеве життя, визначає подружні та батьківські права і обов'язки. Сім'я, у свою чергу, є значно складнішою системою відносин, ніж шлюб, оскільки вона, як правило, об'єднує не лише подружжя, а й їхніх дітей, а також інших родичів та близьких. З соціологічної точки зору виділяють шлюби традиційні, нетрадиційні, рівні, нерівні, ендогамні, екзогамні, морганатичні.
Отже, можна стверджувати, що сім'я є соціальним інститутом і малою соціальною групою, індивіди якої пов'язані родинними стосунками, спільним побутом і взаємною моральною, матеріальною і правовою відповідальністю. Шлюб визначають як родинний союз чоловіка та жінки за їх взаємною згодою. Поняття сім'ї ширше за поняття шлюб.
67. Основні суспільні та індивідуальні функції сучасної сім'ї
Дослідженням функцій сім'ї займається окрема галузь — соціологія сім ї Сім'я є одним з фундаментальних інститутів суспільства, першооснова його структури. Вона забезпечує його стабільність. Законодавство України визначає сім'ю як основну ланку суспільства. З соціологічної точки зору сім'я (родина) — це група людей, що складається з чоловіка, жінки, дітей та інших родичів, які живуть разом, мають спільний побут, пов'язані кровною, взаємною моральною і правовою відповідальністю.
Універсальність сім'ї як соціального інституту розкривається в її функціях, які є одночасно суспільними та індивідуальними,
Матеріально-виробнича — це врегулювання питань щодо працездатності та працевлаштування членів сім'ї за віком, освітою, професійною кваліфікацією, статусом і станом здоров'я, матеріальне забезпечення або підтримка неповнолітніх і непрацездатних, а також безпосередньо — між подружжям та всіма іншими членами сім'ї, незалежно від наявності або відсутності заробітної платні і пільг.
Господарсько-побутова — це перш за все вирішення житлової проблеми, забезпечення мінімально-необхідного стану господарсь-ко-побугових послуг, догляду за дітьми, шдіримання на належному рівні фізичного і соціального стану здоров'я всіх членів сімі
Сімейно-економічна та споживча — це раціональна організація сімейної економіки. Передбачає розробку, регулярне ведення та систематичний аналіз у сімейному колі кошторису фінансових надходжень та витрат відповідно до реального сімейного бюджету, визначення і розподіл між членами сім'ї реально можливого споживчого кошика та інших фінансових витрат.
Репродуктивна (функція продовження роду) — біологічне відтворення — з суспільної точки зору та задоволення потреби в дітях — з індивідуальної точки зору.
Виховна — соціалізація дітей і молоді, підтримання культурної неперервності суспільства та особисте задоволення людської потреби у контактах з дітьми, їх вихованні і самореалізації в дітях. До того ж, виховна функція передбачає здійснення батьками первинного соціального контролю — відповідальності батьків за своїх дітей, моральну регламентацію поведінки членів сім'ї та формування моральних санкцій за порушення норм взаємин між членами сім'ї.
Комунікації, духовного спілкування і організації дозвілля — розвиток членів сім'ї як особистостей та їх духовне взаємозбагаченню передавання певного соціального досвіду і статусів членам сім'ї, відтворення соціальної структури суспільства та власне задоволення потреб у соціальному просуванні кожної людини, а також задоволення потреб у суспільному відпочинку.
Сексуальна — задоволення статевих потреб і контроль над статевою поведінкою членів своєї сім'ї.
Емоційна — емоційна стабілізація членів сім'ї та їх психологічна терапія у вигляді отримання психологічної підтримки і захисту, задоволення почуттям любові і особистого щастя.
Спадшмницька — забезпечення розумового накопичення матеріальних цінностей, їх доцільного використання протягом життя та передачі решти у спадок.
Таким чином, сім'я як соціальний інститут виконує важливу роль у формування суспільства. її чисельні функції можна розглядати як в об'єктивному, так і в суб'єктивному плані.