- •1. Історичні передумови виникнення соціології як окремої науки
- •2. Уявлення про об’єкт і предмет сучасної соціології
- •3. Роль теоретичного й емпіричного рівнів соціологічного знання та соціальної інженерії
- •4. Макро- і мікросоціологія: характеристика та аналіз понять
- •5. Характеристика основних законів і категорій соціології
- •6. Функції соціології: їх зміст та практичне значення
- •7. Основні завдання сучасної соціології та їх зміст
- •8. Місце соціології в системі соціогуманітарних наук
- •9. Вклад огюста конта (1798 - 1856) у створення сучасної соціологічної науки
- •10. Сутність теорії «соціального дарвінізму» г.Спенсера (1820-1903)
- •11. Макс вебер як вчений класичного етапу у розвитку соціології
- •12. Соціологічні ідеї карла маркса
- •13. Еміль дюркгейм – фундатор соціології як науки, як професії і навчального предмета
- •14. Наукові концепції м.К.Михайловського про суб’єктивний метод пізнання в історії і соціології та проблеми взаємодії особи і суспільства
- •5. Основні соціозначущі ідеї українських соціологів: м.М.Ковалевського та м.І.Туган-барановського
- •16. Основні етапи розвитку світової соціології
- •17. Провідні теорії сучасної зарубіжної соціології
- •18. Етапи та особливості розвитку вітчизняної соціології
- •19. Суспільство як соціокультурна система, причини виникнення (створення) і характеристика його соцієтальних підсистем
- •20. Сутність формаційного і стадійного підходів то типологізації суспільства
- •21. Поняття про соціальну структуру і соціальну стратифікацію суспільства, їх наукове та практичне значення
- •22. Історичні системи соціальної стратифікації. Різноманіття моделей стратифікації
- •25. Концепція «відкритого суспільства», його співіснування та взаємодії з державою.
- •26. Характерні риси та особливості доіндустріального та індустріального суспільств (порівняльний аналіз)
- •27. Характерні особливості постіндустріального суспільства
- •28. Теорія модернізації суспільства, її види та стрижневі ідеї
- •29. Значення ідей визначного соціолога п.А. Сорокіна про соц. Розшарування, революції, моральність
- •30. Сутність марксистсько-ленінської теорії класів і класової структури сусп-ва
- •31. Середній клас, його роль і місце у соц. Структурі суспільства
- •32. Клас найманих працівників та його роль у соц. Структурі сучасного суспільства
- •33. Сутність теорії соціальної мобільності і маргіналізму
- •34. Особливості еволюції соц. Структури сучасного укр.. Суспільства
- •35.Соціальні дія взаємодія, соц. Зв'язок та поведінка людини як складові елементи сусп. Відносин
- •36. Поняття «соціальна група» та характеристика її основних видів: малої та великої
- •37. Поняття соціальної організації та її роль у суспільстві
- •38. Характеристика формальних та неформальних орг., їх основних рис і ознак
- •39. Соціальні інститути суспільства, їх види та функції
- •40. Соціальні рухи, їх природа і вплив на суспільне життя
- •41. Форми соц. Руху: еволюція і революція
- •42. Сутність і аналіз понять: соц. Еволюція, революція, реформація, трансформація, модернізація
- •43. Основна сутність та значення політ., екологічного, релігійного, молодіжного, феміністичного видів соц. Рухів
- •44. Теорії розвитку та зміни культурно-історичних типів суспільств
- •45. Методологічні підходи еволюціоністів і конфліктологів до аналізу сутності та ролі революційних рухів
- •46. Основні історичні типи соц. Управління; зміст і оцінка
- •47. Соціологічний аналіз бюрократії як соц. Явища за працею вебера «госп. І сусп-во»
- •48. Природа і сутність бюрократизму, його ознаки та джерела
- •49. Характерні прояви бюрократизму у діяльності сучасних управлінських структур та шляхи їх подолання
- •50. Соціологічний зміст понять політика і влада
- •51. Аналіз соціальних якостей політичного лідера; компетентності, професіоналізму, сміливості, патріотизму, людяності, моральності
- •52 Роль національної ідеї для сучасного і подальшого розвитку українського суспільства
- •53. Основний зміст концепції соціального конфлікту
- •54. Соціальний конфлікт як соціологічна категорія, його причини і стадії
- •55. Функції соціальних конфліктів: сигнальна, консолідуюча, комунікативна, активізуюча, аксюлопчна та їх соціальна значущість
- •56. . Основні типи соціальних конфліктів та їх характеристика
- •57. Характеристика соціальних конфліктів за видами: функціональні та дисфункціональні, конструктивні та деструктивні, короткотермінові та довготермінові
- •59. Мет0ди профілактики та розв'язання конфліктних ситуацій
- •60. Спільні та відмінні особливості понять «людина», «індивід», «індивідуальність», «індивідуалізм», «особистість»
- •61. Особистість у системі соціальних зв'язків:соціалізація і соціальна активність особистості, людський чинник і суспільство
- •62. Соціальні типи особистості: ідеальний, нормативний, модальний. Конформісти, відчуженці, лідери
- •63. Шляхи соціалізації людини у суспільстві. Набуття соціальних статусів та виконання соціальних ролей
- •64. Основні етаписоціалізації особистості, процеси десоціалізації таресоціалізації
- •65. Поняття про референтну групу та її місце у процесі соціалізації людини
- •66. Сім'я як соціальна система і першооснова структури суспільства. Поняття шлюбу та сім'ї
- •67. Основні суспільні та індивідуальні функції сучасної сім'ї
- •68. Соціальні особливості типів і видів сім'ї: за характером шлюбу, верховенства, розподілом влади, складом, загальною чисельністю дітей і віком подружжя
- •69.Тевденції розвитку сучасної сім'ї, причини сімейно-кризових явищ та шляхи до їх подолання
- •70. Посилення соціальних аспектів сімейно-шлюбних відносин за новим сімейним кодексом україни (2004 р.)
- •71. Культура як соціальний інститут; співвідношення понять «культура», «цивілізація» і «суспільство
- •72. Характеристика основних соціальних функцій
- •73. Характеристика основних сфер і типів людської культури
- •75. Характеристика основних видів культури: загально- людської, суперкультури, субкультури, контркультури, девіантної і особистої
- •76. Соціологічний аналіз змісту «масової культури»,«субкультури» і «контркультури
- •77. Мова як першоснова культури. Норми і менталітет (ментальність) як соціальні елементи культури
- •78. Поняття «культури способу життя
- •79. Особливості організаційної культури трудового колективу фірми чи підприємства у сучасних умовах
- •80. Освіта як соціальний інститут: поняття, структура, функції
- •81. Особливості розвитку вищої освіти у постіндустріальному суспільстві
- •82. Реформування вищої освіти україни на сучасному етапі: соціальні надбання, проблеми, завдання і перспективи
- •83. Наука як соціальний інститут
- •84. Соціологія науки, її функції та соціальна значущість
- •86 Громадська думка як інструмент суспільного контролю і врегулювання; характеристика її основних функцій і форм вираження
- •87. Місце громадської думки в подальшому розвитку та вдосконаленні сучасного українського суспільства
- •88. Характеристика соціологічних методів дослідження громадської думки
- •89. Поняття, види та етапи конкретного соціологічного дослідження
- •90. Основні методи збору соціологічної інформації та їх характеристики
- •91. Сенс генеральної і вибіркової сукупності у конкретних соціологічних дослідженнях
- •92. Характеристика основних положень програми конкретного соціологічного дослідження (ксд)
- •93. Документи як джерело соціологічної інформації; класифікація документів і методів їх аналізу
- •94. Метод соціологічного опитування та його основні види
- •95. Соціологічна анкета, її структура і основні принципи складання
- •96. Метод соціологічного інтерв’ю, його види та практичне значення
- •97. Метод соціологічного спостереження, його основні види і практичне значення
- •98. Соціометричний метод опитування та його практичне значення
- •99. Цінність соціологічного знання для вдосконалення людської особистості і суспільства
- •100. Роль набутих у курсі «соціологія» знань у формуванніособистості студента та його професійного рівня.
70. Посилення соціальних аспектів сімейно-шлюбних відносин за новим сімейним кодексом україни (2004 р.)
У ПОРІВНЯННІ З «КОДЕКСОМ...» (1969 Р.) Історія розвитку людства свідчить про те, що сім'я в системі соціальних відносин завжди посідала особливе місце. Тому цей інститут завжди перебував під правовим регулюванням з боку держави та суспільства. Саме в сім'ї узгоджуються життєво важливі соціальні і біологічні інтереси людини і самої держави. Можна беззаперечно констатувати, що в характері правового регулювання сімейних правовідносин відображається стан суспільної свідомості у сфері шлюбу та сім'ї.
Кодекс про шлюб та сім'ю УРСР від 20 червня 1969 р. (далі —- Кодекс), згідно з пануючою на той час ідеологією, декларував подальше зменшення регулювання сімейних відносин засобами права та посилення ролі моральних засад у сімейному житті. Чинний Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 р. № 2947-ПІ (далі — СК України) поширює сферу правового впливу й на ті відносини, які передують виникненню шлюбу (інститутзаручин). СК України набрав чинності 1 січня 2004 року.
Відповідно до положень СК України джерелом сімейного права може бути і звичай. При вирішенні сімейного спору суд за заявою зацікавленої сторони може врахувати місцевий звичай, а також звичай національної меншини, до якої належать сторони або одна з них. Звичай не повинен суперечити вимогам Сімейного кодексу України, інших законів чи моральним засадам суспільства.
СК України — це якісно нова модель регулювання відносин, що складаються між нареченими, подружжям, батьками та дітьми, дідом та бабою, братами і сестрами.
У сімейному кодексі сформульовано загальні засади регулювання сімейних відносин, соціальним регулятором яких визнано договір, дано поняття шлюбу, знято обмеження щодо місця державної реєстрації, змінено концепцію особистих немайнових прав дружини та чоловіка, розширено коло підстав для виникнення права особистої власності дружини та чоловіка, законодавчо визначено правовий режим заробітної плати, конкретизовано підстави виникнення права на утримання після розірвання шлюбу, надано право подружжю на укладення аліментного договору.
Головними новелами кодексу є те, що вперше в законодавстві закріплено таке поняття як «сім'я» і визначено підстави, відповідно до яких сім'я створюється. Згідно зі статею З СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Права члена сім'ї має і одинока особа. Також зараз на законодавчому рівні фактичний шлюб (конкубінат) визнається підставою для створення сім'ї.
Цікавим є положення статті 31 СК України про заручини, а саме про відповідальність особи, яка відмовилася від шлюбу, що полягає у обов'язку відшкодувати другій стороні витрати, що булинею понесеяіузв'язі^зпри-готуванням до реєстрації шлюбу та весілля. Окрім цього, у разі відмови від шлюбу особи, яка одержала подарунок у зв'язку з шйбугаім шлюбом, договір дарування за вимогою дарувальника може бути розірваний судом.
Одними із завдань кодексу є захист особистих немайнових прав та обов'язків подружжя. Відтак, згідно зі статею 49 СК України позбавлення жінки репродуктивної функції у зв'язку з виконанням нею конституційних, службових, трудових обов'язків або в результаті протиправної поведінки щодо неї є підставою для відшкодування завданої їй мораіьноїіпко-ди. Те ж саме правило віддовідно до статті 50 застосовується і до чоловіка.
Окремої уваги заслуговують положення кодексу щодо прав та обов'язків подружжя по утриманню. Відповідно до статті 84 право на утримання має вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального стану за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Аналогічне право згідно статті 86 має і чоловік, з яким проживає дитина, до досягнення нею шести років.
Детальну увагу в кодексі приділено питанням розірвання шлюбх встановленню режиму окремого проживання подружжя. Не залишилася без регламентації проблема штучного запліднення та імплантації зародка — кодекс чітко захищає в таких випадках права подружжя на дитину
Окремим розділом врегульовані відносини щодо влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування — усиновлення, опіки та піклування і патронату.
Розділ V кодексу встановлює права та обов'язки інших членів сім'ї та родичів, зокрема права баби та діда, прабаби та прадіда на виховання внуків та правнуків, права братів та сестер на спілкування, право мачухи, вітчима брати участь у вихованні пасинка, падчерки тощо.
СК України спрямований на врегулювання проблем на законодавчому рівні, але він не може охоплювати всі соціальні аспект.
В Україні нині сім'я змушена стримувати потреби особистості в материнстві і батьківстві; дедалі більше сімей обирають бездітність або відкладають народження дітей; знижується народжуваність і зростає смертність населення; погіршується здоров'я дорослих і дітей, скорочується середня тривалість життя. Рівень життя більшості сімей в Україні значно знизився, оскільки він залежить не лише від розміру доходів, а також від соціально-демографічного складу — кількості дітей, працюючих і утриманців, віку членів сім'ї, їх освітнього та професійного рівня тощо. Найбільш уразливими є: сім'ї з дітьми, особливо багатодітні; неповні сім'ї, в яких дітей виховує одна мати або один батько; сім'їздітьми-інвалідами; сім'ї людей похилого віку; сім'ї, в яких немає годувальника. Досить великою є також частка працездатних членів сім'ї, які не мають регулярного доходу, що ускладнює економічний стан сім'ї. Більшість сімей недостатньо реалізує свої виховні функції. Сімейні негаразди, обмеженість батьків у часі для спілкування з дітьми призводять до розриву внутріпшьосімейних зв'язків, обмежують можливість батьків і дітей разом проводити дозвілля і відпочинок.
Отже, СК України порівняно з Кодексом надав новий поштовх для розвитку шлюбно-сімейних відносин, врегулював немайнові та майнові права членів сім'ї й подружжя та закріпив основні поняття, які покликані часом. І якщо не ігнорувати норми кодексу, то багато сімейних та подружніх проблем і негараздів можуть бути подолані з меншими втратами.