71. Культура як соціальний інститут; співвідношення понять «культура», «цивілізація» і «суспільство

Слово «культура» — прадавнього походження. Буквально означало догляд, поліпшення, обробіток спочатку землі, пізніше речей і людей.

«культура» – це сукупність способів і методів людської діяльності, результати якої об’єктивно втілені у матеріальних предметах та духовних носіях, призначених для особистого та коллективного використання, а також для передачі наступним поколінням. культура з’являється як створена людиною «друга природа», надбудована над першою, натуральною природою, як весь створений людиною світ.

Цивілізація розуміється вченими у двох значеннях. У першому – як історична епоха, яка прийшла на зміну «варварству”. У другому значенні цивілізацію пов’язують з географічним місцем, маючи на увазі локальні, регіональні й глобальні цивілізації. Цивілізація базуються на різних системах соціальних цінностей, різній філософії, різних принципах життя й образах світу.

Зазвичай культуру пов’язують з певним суспільством.

Без суспільства як єдиного цілого культура не могла б розвиватися, тому що з його допомогою закріплюються однакові культурні зразки і їхнє відділення від омінуючого впливу інших культурних систем.

Межі культури й суспільства не ідентичні.У той же час кожне окреме суспільство може містити в собі різні культури, які значно різняться між собою

з одного боку, культура кожного окремого суспільства не обов’язково повинна визнаватися всіма його членами, а з іншого – деякі її культурні зразки поширюються за межі суспільства й можуть бути прийняті в декількох суспільствах.

72. Характеристика основних соціальних функцій

КУЛЬТУРИ

Ця роль культури реалізується через низку функцій.

1. Пізнавальна (гносеологічна) – передбачає створення нових знань, норм, цінностей, ідей, уявлень про світ, суспільство, людину. У різні періоди історії цю функцію брали на себе магія, міфологія, релігія, філософія; нині її виконує наука.

2. Освітньо-виховна – у суспільному бутті культура задає певні рамки, норми поведінки, розробляє «карту життєвих цінностей», в яких існує і на які орієнтується людина у процесі свого існування.

3. Творча. Творчість є джерелом розвитку, збагачує матеріальну і духовну культури, відкидає архаїчне, віджите. По суті, культура в якомусь сенсі і є творчість: надбана та сучасна.

4. Комунікативна – пов’язана із передаванням повідомлень під час спільної людської діяльності, яка також передбачає трансляцію соціального досвіду (в тому числі і між поколіннями); це функція соціального спілкування, завдяки якій забезпечується адекватність взаєморозуміння між людьми.

5. Селекційна – завдяки цій функції в суспільстві відсіюються найкращі надбання культури: норми, витвори мистецтва, звичаї, досягнення технічного прогресу.

6. Інтегративна – забезпечує єдність і цілісність суспільства. Згідно з Е. Дюркгеймом, освоєння культури створює в людях – членів тієї чи іншої спільноти – почуття спільності, приналежності до однієї нації, народу, релігії, групи тощо. Таким чином, культура об’єднує людей, інтегрує їх, забезпечує цілісність групи.

Усередині цих більш широких груп і спільностей можуть виникати культурні конфлікти. Таким чином, культура може й нерідко виконує дезінтегруючу функцію.