Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ШПОРЫ СОЦИОЛОГИЯ.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
07.09.2019
Размер:
257.19 Кб
Скачать

81. Особливості розвитку вищої освіти у постіндустріальному суспільстві

Провідна роль вищої освіти: безпосередньо забезпечує фундаментальну, наукову, загальнокультурну і практичну підготовку фахівців вищої кваліфікації для потреб суспільства, яке без цього не в змозі цивілізовано функціонувати. Глобальна кризи вищої освіти розпочалася наприкінці XX ст. Кількість неосвіченості серед людей в усьому світі є поки що високою і добігає в окремих країнах до 20-25 %, а частка людей з вищою освітою ледь досягає 10-15 %. Розрив між освітою та культурою. Освіта, у т.ч. виша, відстає від науки, послаблюється їх вплив на сощалізацію молоді, простежується падіння престижу особливо вищої освіти.

За підрахунками ЮНЕСКО достатнього рівня національного благополуччя, яке відповідає світовим стандартам, можуть досягти лише ті країни, де 30—40 % населення становлять особи з вищою освітою, в процесі модернізаціїперенавчанопо-новомуне менше 25 % працездатного населення і де відсоток ВВП, що виділяється на освіту, становить понад 10 %.

УКРАЇНА. спостерігається ще надто високий рівень бюрократизації системи вищої освіти, полишається залишковий принцип її фінансування, а застосування недержавної форми вищої освіти поклало також початок процесу соціального та етичного розриву між викладачами і студентами, що, в свою чергу, посилило тенденцію до зниження якості вищої освіти, падіння її престижу освіченості взагалі.

Прогресивний крок – приєднання України 19 травня 2005 року до Болонського процесу. Але з набуттям низки позитивних і удосконалюючих факторів розвитку вищої освіти полишилося немало невирішених проблем, як-то високе завантаження викладачів при низькій заробітній платі, слабка матеріально-технічна база ВНЗ тощо, які суттєво гальмують процес подальшого вдосконалення вищої освіти. Показовим фактом, що відбиває реальний стан сучасної вищої освіти України, є те, що за рейтингом 2009 року серед кращих ВНЗ планети жодного українського.

Нині в усьому світі ведеться боротьба, спрямована на вихід з освітянської кризи Виділяють такі загальні тенденції виходу з освітянської кризи:

  1. демократизація системи навчання;

  2. структурне оновлення;

3)змістовне оновлення освіти екологічним, психологічним компо- нентом, загальною гуманізацією,'

  1. використання новітніх технологій навчання;

  2. глобалізація освіт;

  3. створення системи неперервної освіти тощо.

Система має вдосконалюватись під впливом вимог часу. Це робиться за допомогою соціологічного аналізу, розробки соціальних прогнозів освіти та діагностики негативних явищ.

Отже, необхідно сприяти процесу модернізації та адаптації вищої освіти до нових умов, зв'язаних з виникненням чи формуванням у суспільствах постіндустріальних факторів життя як складного соціокультурного перетворення, що вимагає впровадження особливої політики гцдтримки з боку держави та громадськості.

82. Реформування вищої освіти україни на сучасному етапі: соціальні надбання, проблеми, завдання і перспективи

Про позитивні соціальні надбання у системі вищої освіта України за роки самостійного розвитку свідчать стратегія в оптимізапд мережі вищих навчальних закладів, суттєве розширення доступу громадян до вищої освіти за рахунок створення її недержавних форм, збільшення обсягів прийому та випуску вищими навчальними закладами усіх рівнів акредитації та форм власності, повний перехід у 2009 році на незалежне зовнішнє тестування абітурієнтів, ресурсне забезпечення якості підго­товки кадрів з вищою освітою тощо. Ця галузь освіти активно впливає на розвиток значної частки системи освіти через удосконалення та роз­робку Інтегрованих навчальних програм і відповідних новітніх техно­логій навчання, наукові дослідження у цій сфері тощо.

Одним з головних соціальних надбань вищої освіти України стало приєднання з 19 травня 2005 року Болонського процесу. Це дає змогу створити єдиний європейський простір вищої освіти до 2010 року. Але, незважаючи на всі плюси цієї програми, деяка непродуманість політики ЇЇ впровадження, накладає негативний відбиток на якість вищої освіти. Різкий перехід до болонської системи освіти, а саме нерідко її бездумне копіювання, призводить до відмирання позитивних вітчизняних особливостей і надбань у цій галузі. А штучне пристосування до менталітету європейських чи будь-яких інших країн не завжди є корисним.

Малоприємним лишається і факт про щорічне рейтингове обстеження кращих ВНЗ планети за останні десять років. У першій рейтинговій сотні немає українських ВНЗ.

Базовою стратегією і магістральними шляхами подальшого розвитку вищої освіти України згідно з державною програмою «Освіта України —XXI століття» на нинішньому етапі треба визнати:

а) подальше удосконалення нормативно-правової бази вищої освіти України, з орієнтацією перш за все на вдосконалення вітчизняних і національних її особливостей і розумною інтеграцією до світової та європейської системи освіти;

б) невідкладне встановлення і суворе дотримування державних гарантій щодо фінансування освіти на рівні не менш як 10 % від ВВП;

в) забезпечення практичного виконання консттітучцйного положення про безкоштовну освіту;

г) формування, зміцнення і збереження інтелектуального, культурного та соціального потенціалу України для забезпечення її інноваційного розвитку;

д) пошук та реалізацію сучасних форм, методів та засобів навчально-виховної роботи зі студентською молоддю, соціального оздоровлення студентських колективів тощо.

Отже, сучасний рівень вищої освіта в Україні перебуває у стадії ре-формування і намагається наблизитися до кращих європейських та світових стандартів.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]