- •1. Історичні передумови виникнення соціології як окремої науки
- •2. Уявлення про об’єкт і предмет сучасної соціології
- •3. Роль теоретичного й емпіричного рівнів соціологічного знання та соціальної інженерії
- •4. Макро- і мікросоціологія: характеристика та аналіз понять
- •5. Характеристика основних законів і категорій соціології
- •6. Функції соціології: їх зміст та практичне значення
- •7. Основні завдання сучасної соціології та їх зміст
- •8. Місце соціології в системі соціогуманітарних наук
- •9. Вклад огюста конта (1798 - 1856) у створення сучасної соціологічної науки
- •10. Сутність теорії «соціального дарвінізму» г.Спенсера (1820-1903)
- •11. Макс вебер як вчений класичного етапу у розвитку соціології
- •12. Соціологічні ідеї карла маркса
- •13. Еміль дюркгейм – фундатор соціології як науки, як професії і навчального предмета
- •14. Наукові концепції м.К.Михайловського про суб’єктивний метод пізнання в історії і соціології та проблеми взаємодії особи і суспільства
- •5. Основні соціозначущі ідеї українських соціологів: м.М.Ковалевського та м.І.Туган-барановського
- •16. Основні етапи розвитку світової соціології
- •17. Провідні теорії сучасної зарубіжної соціології
- •18. Етапи та особливості розвитку вітчизняної соціології
- •19. Суспільство як соціокультурна система, причини виникнення (створення) і характеристика його соцієтальних підсистем
- •20. Сутність формаційного і стадійного підходів то типологізації суспільства
- •21. Поняття про соціальну структуру і соціальну стратифікацію суспільства, їх наукове та практичне значення
- •22. Історичні системи соціальної стратифікації. Різноманіття моделей стратифікації
- •25. Концепція «відкритого суспільства», його співіснування та взаємодії з державою.
- •26. Характерні риси та особливості доіндустріального та індустріального суспільств (порівняльний аналіз)
- •27. Характерні особливості постіндустріального суспільства
- •28. Теорія модернізації суспільства, її види та стрижневі ідеї
- •29. Значення ідей визначного соціолога п.А. Сорокіна про соц. Розшарування, революції, моральність
- •30. Сутність марксистсько-ленінської теорії класів і класової структури сусп-ва
- •31. Середній клас, його роль і місце у соц. Структурі суспільства
- •32. Клас найманих працівників та його роль у соц. Структурі сучасного суспільства
- •33. Сутність теорії соціальної мобільності і маргіналізму
- •34. Особливості еволюції соц. Структури сучасного укр.. Суспільства
- •35.Соціальні дія взаємодія, соц. Зв'язок та поведінка людини як складові елементи сусп. Відносин
- •36. Поняття «соціальна група» та характеристика її основних видів: малої та великої
- •37. Поняття соціальної організації та її роль у суспільстві
- •38. Характеристика формальних та неформальних орг., їх основних рис і ознак
- •39. Соціальні інститути суспільства, їх види та функції
- •40. Соціальні рухи, їх природа і вплив на суспільне життя
- •41. Форми соц. Руху: еволюція і революція
- •42. Сутність і аналіз понять: соц. Еволюція, революція, реформація, трансформація, модернізація
- •43. Основна сутність та значення політ., екологічного, релігійного, молодіжного, феміністичного видів соц. Рухів
- •44. Теорії розвитку та зміни культурно-історичних типів суспільств
- •45. Методологічні підходи еволюціоністів і конфліктологів до аналізу сутності та ролі революційних рухів
- •46. Основні історичні типи соц. Управління; зміст і оцінка
- •47. Соціологічний аналіз бюрократії як соц. Явища за працею вебера «госп. І сусп-во»
- •48. Природа і сутність бюрократизму, його ознаки та джерела
- •49. Характерні прояви бюрократизму у діяльності сучасних управлінських структур та шляхи їх подолання
- •50. Соціологічний зміст понять політика і влада
- •51. Аналіз соціальних якостей політичного лідера; компетентності, професіоналізму, сміливості, патріотизму, людяності, моральності
- •52 Роль національної ідеї для сучасного і подальшого розвитку українського суспільства
- •53. Основний зміст концепції соціального конфлікту
- •54. Соціальний конфлікт як соціологічна категорія, його причини і стадії
- •55. Функції соціальних конфліктів: сигнальна, консолідуюча, комунікативна, активізуюча, аксюлопчна та їх соціальна значущість
- •56. . Основні типи соціальних конфліктів та їх характеристика
- •57. Характеристика соціальних конфліктів за видами: функціональні та дисфункціональні, конструктивні та деструктивні, короткотермінові та довготермінові
- •59. Мет0ди профілактики та розв'язання конфліктних ситуацій
- •60. Спільні та відмінні особливості понять «людина», «індивід», «індивідуальність», «індивідуалізм», «особистість»
- •61. Особистість у системі соціальних зв'язків:соціалізація і соціальна активність особистості, людський чинник і суспільство
- •62. Соціальні типи особистості: ідеальний, нормативний, модальний. Конформісти, відчуженці, лідери
- •63. Шляхи соціалізації людини у суспільстві. Набуття соціальних статусів та виконання соціальних ролей
- •64. Основні етаписоціалізації особистості, процеси десоціалізації таресоціалізації
- •65. Поняття про референтну групу та її місце у процесі соціалізації людини
- •66. Сім'я як соціальна система і першооснова структури суспільства. Поняття шлюбу та сім'ї
- •67. Основні суспільні та індивідуальні функції сучасної сім'ї
- •68. Соціальні особливості типів і видів сім'ї: за характером шлюбу, верховенства, розподілом влади, складом, загальною чисельністю дітей і віком подружжя
- •69.Тевденції розвитку сучасної сім'ї, причини сімейно-кризових явищ та шляхи до їх подолання
- •70. Посилення соціальних аспектів сімейно-шлюбних відносин за новим сімейним кодексом україни (2004 р.)
- •71. Культура як соціальний інститут; співвідношення понять «культура», «цивілізація» і «суспільство
- •72. Характеристика основних соціальних функцій
- •73. Характеристика основних сфер і типів людської культури
- •75. Характеристика основних видів культури: загально- людської, суперкультури, субкультури, контркультури, девіантної і особистої
- •76. Соціологічний аналіз змісту «масової культури»,«субкультури» і «контркультури
- •77. Мова як першоснова культури. Норми і менталітет (ментальність) як соціальні елементи культури
- •78. Поняття «культури способу життя
- •79. Особливості організаційної культури трудового колективу фірми чи підприємства у сучасних умовах
- •80. Освіта як соціальний інститут: поняття, структура, функції
- •81. Особливості розвитку вищої освіти у постіндустріальному суспільстві
- •82. Реформування вищої освіти україни на сучасному етапі: соціальні надбання, проблеми, завдання і перспективи
- •83. Наука як соціальний інститут
- •84. Соціологія науки, її функції та соціальна значущість
- •86 Громадська думка як інструмент суспільного контролю і врегулювання; характеристика її основних функцій і форм вираження
- •87. Місце громадської думки в подальшому розвитку та вдосконаленні сучасного українського суспільства
- •88. Характеристика соціологічних методів дослідження громадської думки
- •89. Поняття, види та етапи конкретного соціологічного дослідження
- •90. Основні методи збору соціологічної інформації та їх характеристики
- •91. Сенс генеральної і вибіркової сукупності у конкретних соціологічних дослідженнях
- •92. Характеристика основних положень програми конкретного соціологічного дослідження (ксд)
- •93. Документи як джерело соціологічної інформації; класифікація документів і методів їх аналізу
- •94. Метод соціологічного опитування та його основні види
- •95. Соціологічна анкета, її структура і основні принципи складання
- •96. Метод соціологічного інтерв’ю, його види та практичне значення
- •97. Метод соціологічного спостереження, його основні види і практичне значення
- •98. Соціометричний метод опитування та його практичне значення
- •99. Цінність соціологічного знання для вдосконалення людської особистості і суспільства
- •100. Роль набутих у курсі «соціологія» знань у формуванніособистості студента та його професійного рівня.
29. Значення ідей визначного соціолога п.А. Сорокіна про соц. Розшарування, революції, моральність
Питирим Олександрович Сорокін (1889-1968) – американський соціолог російського походження, який мав величезний вплив на розвиток політичної соціології у ХХ ст. Сорокін розвиває теорію інтегральної соціології, яка охоплює всі соц. аспекти широко зрозумілої культури. Соц. дійсність розглядалась ним у дусі соц. реалізму, що обумовлювала існування понад індивідуальної нематеріальної реальності. В праці «Система соціології» він сформулював концептуальні основи теорії «соціальної стратифікації» та «соціальної мобільності». Взаємодія індивідів відбувається на рівнях: міжособистісному; у соц. групах і сусп-ві. Особливо зосереджується увага на аналізі ієрархічної структури організованої соц. спільності; всередині соц. спільностей існують страти, що виділяються за економічною, політичною, професійною, освітньою ознаками. Визначити соц. стан людини можна лише знаючи її сімейний стан, гр-во, національність, ставлення до релігії, професію, походження тощо. Основний висновок: сусп-во неможливе без розшарування і нерівності. На думку Сорокіна, різні верстви співпадають одна з одною лише до певної міри: не завжди багаті люди беруть участь у політ. житті і навпаки. Історія розвивається за витками спиралі: нові персонажі, але старі сюжети. Щодо революцій, стверджує, що є 2 підходи до визначення їх цінності: «солодкий» та «гіркий», в залежності від ставлення автора до революції. В революційному періоді виділяє 2 стадії: сама революція та реакція. Революція являє собою зміну в поведінці людей, в їх психології, ідеології і віруваннях; це деформація соц. структури сусп-ва. Безпосередню передумову соц. революцій Сорокін вбачає у подавленні базових інстинктів більшості населення, а також у неможливості навіть мінім. задоволення.
Отже, ідеї П.Сорокіна побудовані на засадах соц. стратифікації, необхідності соц. зрушень і прогресу, морального відношення людей та етичної відп-сті за свої вчинки.
30. Сутність марксистсько-ленінської теорії класів і класової структури сусп-ва
Розвиток сусп-ва спричиняє постійне протиріччя між рівнем продуктивних сил і, відповідно, виробничими відносинами, яке проявляється у боротьбі антагоністичних класів і вирішується, як правило, соц. революцією. Пролетаріат – той клас, який здобуде перемогу в соц. революції, приведе до звільнення сусп-ва від усіх форм експлуатації, до безкласової комуністичної формації. Маркс розглядав класову структуру як основу суспільного розвитку і його змін, а виникнення класів пояснював економічними чинниками – сусп. поділом праці, форм. відносин приватної власності.
Енгельс виділяв 2 способи походження класів («Походження сім’ї, приватної власності та держави»): 1) внутрішня еволюція родового ладу, коли внаслідок розвитку продуктивних сил відбувається зростання сусп. багатства, частину якого привласнюють органи, які до цього захищали інтереси всіх членів роду або общини. Поступово ці виробничі сили ростуть. Збільшення кількості населення в одних випадках створює спільноту, в інших – викликає зіткнення інтересів між окремими общинами. Об’єднання общин супроводжується новим розподілом праці та створенням нових органів. Ці органи вже займають іншу, більш високу позицію по відношенню до решти членів спільноти. Між ними встановлюються антагоністичні відносини; 2) пов'язаний з війнами. Військовополонених використовували як рабів. Так один клас починає експлуатувати інший, що означає привласнення результатів чужої праці.
Ленін сформ. поняття соц. клас – великі групи людей, які різняться за їх місцем в історично визначеній системі сусп. виробництва, за їх відношенням до засобів виробництва, за їх роллю в сусп. організації праці, а, значить, за способами одержання і розміром тієї частки сусп. багатства, яка є в їх розпорядженні. В статті «Великий почин» Ленін довів, що соц. класи становлять такі групи людей, з яких одна може привласнювати собі труд іншої, завдяки різниці їх місця в певному устрої сусп-ва. Він виокремлює 4 класоутворюючі ознаки: місце класу в історично визначеній системі сусп. виробництва; відношення до засобів сусп. виробництва (головний); роль класу в сусп. організації праці; спосіб отримання частки сусп. багатства.
Отже, поняття соц. клас розуміють у 2 значеннях – широкому і вузькому. У першому значення – це визначення за Леніним. У вузькому значенні – будь-яка соц. страта у сучасному сусп., що відрізняється від інших доходом, рівнем світи, владою і престижем.