Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ШПОРЫ СОЦИОЛОГИЯ.docx
Скачиваний:
10
Добавлен:
07.09.2019
Размер:
257.19 Кб
Скачать

29. Значення ідей визначного соціолога п.А. Сорокіна про соц. Розшарування, революції, моральність

      Питирим Олександрович Сорокін (1889-1968) – американський соціолог російського походження, який мав величезний вплив на розвиток політичної соціології у ХХ ст. Сорокін розвиває теорію інтегральної соціології, яка охоплює всі соц. аспекти широко зрозумілої культури. Соц. дійсність розглядалась ним у дусі соц. реалізму, що обумовлювала існування понад індивідуальної нематеріальної реальності. В праці «Система соціології» він сформулював концептуальні основи теорії «соціальної стратифікації» та «соціальної мобільності». Взаємодія індивідів відбувається на рівнях: міжособистісному; у соц. групах і сусп-ві. Особливо зосереджується увага на аналізі ієрархічної структури організованої соц. спільності; всередині соц. спільностей існують страти, що виділяються за економічною, політичною, професійною, освітньою ознаками. Визначити соц. стан людини можна лише знаючи її сімейний стан, гр-во, національність, ставлення до релігії, професію, походження тощо. Основний висновок: сусп-во неможливе без розшарування і нерівності. На думку Сорокіна, різні верстви співпадають одна з одною лише до певної міри: не завжди багаті люди беруть участь у політ. житті і навпаки. Історія розвивається за витками спиралі: нові персонажі, але старі сюжети. Щодо революцій, стверджує, що є 2 підходи до визначення їх цінності: «солодкий» та «гіркий», в залежності від ставлення автора до революції. В революційному періоді виділяє 2 стадії: сама революція та реакція. Революція являє собою зміну в поведінці людей, в їх психології, ідеології і віруваннях; це деформація соц. структури сусп-ва. Безпосередню передумову соц. революцій Сорокін вбачає у подавленні базових інстинктів більшості населення, а також у неможливості навіть мінім. задоволення.

      Отже, ідеї П.Сорокіна побудовані на засадах соц. стратифікації, необхідності соц. зрушень і прогресу, морального відношення людей та етичної відп-сті за свої вчинки. 

30. Сутність марксистсько-ленінської теорії класів і класової структури сусп-ва

      Розвиток  сусп-ва спричиняє постійне протиріччя між рівнем продуктивних сил і, відповідно, виробничими відносинами, яке проявляється у боротьбі антагоністичних класів і вирішується, як правило, соц. революцією. Пролетаріат – той клас, який здобуде перемогу в соц. революції, приведе до звільнення сусп-ва від усіх форм експлуатації, до безкласової комуністичної формації. Маркс розглядав класову структуру як основу суспільного розвитку і його змін, а виникнення класів пояснював економічними чинниками – сусп. поділом праці, форм. відносин приватної власності.

      Енгельс виділяв 2 способи  походження класів («Походження сім’ї, приватної власності та держави»): 1) внутрішня еволюція родового ладу, коли внаслідок розвитку продуктивних сил відбувається зростання сусп. багатства, частину якого привласнюють органи, які до цього захищали інтереси всіх членів роду або общини. Поступово ці виробничі сили ростуть. Збільшення кількості населення в одних випадках створює спільноту, в інших – викликає зіткнення інтересів між окремими общинами. Об’єднання общин супроводжується новим розподілом праці та створенням нових органів. Ці органи вже займають іншу, більш високу позицію по відношенню до решти членів спільноти. Між ними встановлюються антагоністичні відносини; 2) пов'язаний з війнами. Військовополонених використовували як рабів. Так один клас починає експлуатувати інший, що означає привласнення результатів чужої праці.

      Ленін сформ. поняття соц. клас – великі групи людей, які різняться за їх місцем в історично визначеній системі сусп. виробництва, за їх відношенням до засобів виробництва, за їх роллю в сусп. організації праці, а, значить, за способами одержання і розміром тієї частки сусп. багатства, яка є в їх розпорядженні. В статті «Великий почин» Ленін довів, що соц. класи становлять такі групи людей, з яких одна може привласнювати собі труд іншої, завдяки різниці їх місця в певному устрої сусп-ва. Він виокремлює 4 класоутворюючі ознаки: місце класу в історично визначеній системі сусп. виробництва; відношення до засобів сусп. виробництва (головний); роль класу в сусп. організації праці; спосіб отримання частки сусп. багатства.

      Отже, поняття соц. клас розуміють у 2 значеннях – широкому і вузькому. У першому значення – це визначення за Леніним. У вузькому значенні – будь-яка соц. страта у сучасному сусп., що відрізняється від інших доходом, рівнем світи, владою і престижем. 

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]