- •1. Історичні передумови виникнення соціології як окремої науки
- •2. Уявлення про об’єкт і предмет сучасної соціології
- •3. Роль теоретичного й емпіричного рівнів соціологічного знання та соціальної інженерії
- •4. Макро- і мікросоціологія: характеристика та аналіз понять
- •5. Характеристика основних законів і категорій соціології
- •6. Функції соціології: їх зміст та практичне значення
- •7. Основні завдання сучасної соціології та їх зміст
- •8. Місце соціології в системі соціогуманітарних наук
- •9. Вклад огюста конта (1798 - 1856) у створення сучасної соціологічної науки
- •10. Сутність теорії «соціального дарвінізму» г.Спенсера (1820-1903)
- •11. Макс вебер як вчений класичного етапу у розвитку соціології
- •12. Соціологічні ідеї карла маркса
- •13. Еміль дюркгейм – фундатор соціології як науки, як професії і навчального предмета
- •14. Наукові концепції м.К.Михайловського про суб’єктивний метод пізнання в історії і соціології та проблеми взаємодії особи і суспільства
- •5. Основні соціозначущі ідеї українських соціологів: м.М.Ковалевського та м.І.Туган-барановського
- •16. Основні етапи розвитку світової соціології
- •17. Провідні теорії сучасної зарубіжної соціології
- •18. Етапи та особливості розвитку вітчизняної соціології
- •19. Суспільство як соціокультурна система, причини виникнення (створення) і характеристика його соцієтальних підсистем
- •20. Сутність формаційного і стадійного підходів то типологізації суспільства
- •21. Поняття про соціальну структуру і соціальну стратифікацію суспільства, їх наукове та практичне значення
- •22. Історичні системи соціальної стратифікації. Різноманіття моделей стратифікації
- •25. Концепція «відкритого суспільства», його співіснування та взаємодії з державою.
- •26. Характерні риси та особливості доіндустріального та індустріального суспільств (порівняльний аналіз)
- •27. Характерні особливості постіндустріального суспільства
- •28. Теорія модернізації суспільства, її види та стрижневі ідеї
- •29. Значення ідей визначного соціолога п.А. Сорокіна про соц. Розшарування, революції, моральність
- •30. Сутність марксистсько-ленінської теорії класів і класової структури сусп-ва
- •31. Середній клас, його роль і місце у соц. Структурі суспільства
- •32. Клас найманих працівників та його роль у соц. Структурі сучасного суспільства
- •33. Сутність теорії соціальної мобільності і маргіналізму
- •34. Особливості еволюції соц. Структури сучасного укр.. Суспільства
- •35.Соціальні дія взаємодія, соц. Зв'язок та поведінка людини як складові елементи сусп. Відносин
- •36. Поняття «соціальна група» та характеристика її основних видів: малої та великої
- •37. Поняття соціальної організації та її роль у суспільстві
- •38. Характеристика формальних та неформальних орг., їх основних рис і ознак
- •39. Соціальні інститути суспільства, їх види та функції
- •40. Соціальні рухи, їх природа і вплив на суспільне життя
- •41. Форми соц. Руху: еволюція і революція
- •42. Сутність і аналіз понять: соц. Еволюція, революція, реформація, трансформація, модернізація
- •43. Основна сутність та значення політ., екологічного, релігійного, молодіжного, феміністичного видів соц. Рухів
- •44. Теорії розвитку та зміни культурно-історичних типів суспільств
- •45. Методологічні підходи еволюціоністів і конфліктологів до аналізу сутності та ролі революційних рухів
- •46. Основні історичні типи соц. Управління; зміст і оцінка
- •47. Соціологічний аналіз бюрократії як соц. Явища за працею вебера «госп. І сусп-во»
- •48. Природа і сутність бюрократизму, його ознаки та джерела
- •49. Характерні прояви бюрократизму у діяльності сучасних управлінських структур та шляхи їх подолання
- •50. Соціологічний зміст понять політика і влада
- •51. Аналіз соціальних якостей політичного лідера; компетентності, професіоналізму, сміливості, патріотизму, людяності, моральності
- •52 Роль національної ідеї для сучасного і подальшого розвитку українського суспільства
- •53. Основний зміст концепції соціального конфлікту
- •54. Соціальний конфлікт як соціологічна категорія, його причини і стадії
- •55. Функції соціальних конфліктів: сигнальна, консолідуюча, комунікативна, активізуюча, аксюлопчна та їх соціальна значущість
- •56. . Основні типи соціальних конфліктів та їх характеристика
- •57. Характеристика соціальних конфліктів за видами: функціональні та дисфункціональні, конструктивні та деструктивні, короткотермінові та довготермінові
- •59. Мет0ди профілактики та розв'язання конфліктних ситуацій
- •60. Спільні та відмінні особливості понять «людина», «індивід», «індивідуальність», «індивідуалізм», «особистість»
- •61. Особистість у системі соціальних зв'язків:соціалізація і соціальна активність особистості, людський чинник і суспільство
- •62. Соціальні типи особистості: ідеальний, нормативний, модальний. Конформісти, відчуженці, лідери
- •63. Шляхи соціалізації людини у суспільстві. Набуття соціальних статусів та виконання соціальних ролей
- •64. Основні етаписоціалізації особистості, процеси десоціалізації таресоціалізації
- •65. Поняття про референтну групу та її місце у процесі соціалізації людини
- •66. Сім'я як соціальна система і першооснова структури суспільства. Поняття шлюбу та сім'ї
- •67. Основні суспільні та індивідуальні функції сучасної сім'ї
- •68. Соціальні особливості типів і видів сім'ї: за характером шлюбу, верховенства, розподілом влади, складом, загальною чисельністю дітей і віком подружжя
- •69.Тевденції розвитку сучасної сім'ї, причини сімейно-кризових явищ та шляхи до їх подолання
- •70. Посилення соціальних аспектів сімейно-шлюбних відносин за новим сімейним кодексом україни (2004 р.)
- •71. Культура як соціальний інститут; співвідношення понять «культура», «цивілізація» і «суспільство
- •72. Характеристика основних соціальних функцій
- •73. Характеристика основних сфер і типів людської культури
- •75. Характеристика основних видів культури: загально- людської, суперкультури, субкультури, контркультури, девіантної і особистої
- •76. Соціологічний аналіз змісту «масової культури»,«субкультури» і «контркультури
- •77. Мова як першоснова культури. Норми і менталітет (ментальність) як соціальні елементи культури
- •78. Поняття «культури способу життя
- •79. Особливості організаційної культури трудового колективу фірми чи підприємства у сучасних умовах
- •80. Освіта як соціальний інститут: поняття, структура, функції
- •81. Особливості розвитку вищої освіти у постіндустріальному суспільстві
- •82. Реформування вищої освіти україни на сучасному етапі: соціальні надбання, проблеми, завдання і перспективи
- •83. Наука як соціальний інститут
- •84. Соціологія науки, її функції та соціальна значущість
- •86 Громадська думка як інструмент суспільного контролю і врегулювання; характеристика її основних функцій і форм вираження
- •87. Місце громадської думки в подальшому розвитку та вдосконаленні сучасного українського суспільства
- •88. Характеристика соціологічних методів дослідження громадської думки
- •89. Поняття, види та етапи конкретного соціологічного дослідження
- •90. Основні методи збору соціологічної інформації та їх характеристики
- •91. Сенс генеральної і вибіркової сукупності у конкретних соціологічних дослідженнях
- •92. Характеристика основних положень програми конкретного соціологічного дослідження (ксд)
- •93. Документи як джерело соціологічної інформації; класифікація документів і методів їх аналізу
- •94. Метод соціологічного опитування та його основні види
- •95. Соціологічна анкета, її структура і основні принципи складання
- •96. Метод соціологічного інтерв’ю, його види та практичне значення
- •97. Метод соціологічного спостереження, його основні види і практичне значення
- •98. Соціометричний метод опитування та його практичне значення
- •99. Цінність соціологічного знання для вдосконалення людської особистості і суспільства
- •100. Роль набутих у курсі «соціологія» знань у формуванніособистості студента та його професійного рівня.
88. Характеристика соціологічних методів дослідження громадської думки
Першим використав термін «громадська думка» (publie opinion) англійський державний діяч і письменник Джон Солсбері у 1159 році. Але розвиток соціології громадської думки пов'язують з роботою німецького соціолога Ф. Тьоні-са «Критика громадської думки» (1922 p.). Основні проблеми, які аналізуються соціологією громадської думки, такі: вплив інформації на формування громадської думки, політичні настанови і вплив на громадську думку тощо. В останні роки все більше уваги приділяється громадській думці з приводу соціально-економічних проблем.
Громадська думка — специфічний стан масової свідомості, що виражається в оцінках (вербальних і невербальних) і характеризує ставлення людей до суспільно значущих подій та фактів, актуальних проблем суспільного життя.
Як соціальний феномен громадська думка має наступні характеристики:
— формується внаслідок висловлювання групи людей, яка є не механічним утворенням, а характеризується певною спільшстю інтересів, цілісністю;
— постає лише щодо актуальних для соціальної спільноти чи суспільства проблем, або ситуацій;
— може виражатися як у вербальних судженнях, так і в реальній поведінці індивідів тощо.
Головними методами дослідження громадської думки є спостереження і опитування. Можна виділити такі найбільш поширені форми соціологічного спостереження громадської:
1) збір і аналіз інформації. Основною метою цієї роботи є зв'язування установок та думок людей, а саме, що вони міркують із приводу певних подій і суб'єктів;
2) комунікативний аудит. Його завдання — з'ясування неузгоджень, що виникають при комунікації між керівнишвом організації і цільовими групами громадськості. Керівники можуть мати певні припущення щодо правильності своїх методів роботи, використування засобів інформації, послань тощо тоді, коли громадськість, на яку вони розраховані, може підтверди, та або спростувати ці припущення;
3) неформальні дослідження. До їх складу входять: накопичення фактів, контент-аналіз різноманітних інформаційних матеріалів, тобто методи, які не потребують безпосереднього втручання в роботу об'єктів дослідження.
Тепер стосовно опитування, як одного з ефективних методів досліження громадської думка.
Опитування — це метод збору первинної соціологічної інформаці шляхом звернення з питаннями до визначених груп людей, 3 допомогою опитування отримують як інформацію про події, факти, так і відомості про думки, оцінки громадян. На відміну від листів, які надходять до органів массової комунікації, опитування забезпечує більшу систематичність і точність інформації, що отримується, бо прилучає до процесу дослідження тих людей, які за власною ініциативою висловлюватися не будуть.
Розрізняють опитування письмові (анкета) та усні (інтерв'ю), очні та заочні (поштові, телефонні, пресові), експертні та масові, вибіркові та суцільні (зокрема, референдуми), опитування за місцем роботи, проживання, у транспорті, магазині тощо. Для сучасного суспільства характерні регулярні масові опитування населення з метою отримання і цільового дослідження громадської думки. Такі опитування часто проводяться з метою повторного дослідження однієї і тій ж сукупності людей, для порівняльного аналізу. Ефективність аих опитувань різко підвищується за рахунок створення по-стіно діючих мереж інтерв'юрів та анкетерів, а також постійних виборок, репрезентативних по відношенню до населен-: ня міста, регіону, країни.